Панельна дискусія «Актуальні перспективи розвитку зеленого туризму у Солотвинській територіальній громаді» відбулася на базі ліцею села Яблуньки в рамках дискусійного майданчика «Стратегія Прикарпаття – 2050».
«Солотвинська ТГ має значну історичну та природну спадщину, – наголосив заступник селищного голови Юрій Іванишин, звернувшись із привітальним словом до учасників дійства. – Це – зокрема Скит Манявський, Манявський водоспад, австрійські доти часів Першої світової війни, національний природний парк «Синьогора»… Є в нас також визначні місця, унікальні пам’ятки культури, об’єкти, що мають рекреаційне значення. В цьому наша громада нічим не поступається таким туристично розвинутим територіям, як Яремчанщина, Верховинщина, Косівщина. Тож поступ туризму – один із головних стратегічних напрямів розвитку громади, якщо не найголовніший. І найперспективнішим є сільський зелений туризм, який дасть можливість місцевим жителям заробляти гроші у себе вдома, не виїжджаючи за кордон. Розвиток зеленого туризму також сприятиме отримуванню додаткових надходжень до бюджету громади. Головне завдання місцевої влади – створити сприятливі умови для його розвитку, сприяти туристичній привабливості та популяризації громади».
Нині тут напрацьовують низку програм і проєктів, спрямованих на розвиток туризму й підтримку підприємців, які планують займатися туристичною діяльністю. Скажімо, невдовзі в селі Богрівці впроваджуватимуть проєкт із популяризації історичної спадщини. Крім цього, Солотвинська селищна рада стала учасником проєкту «Перспективи сталого розвитку сільських територій» – а це модуль, орієнтований на поширення у громаді знань та навичок з надання послуг сільської гостинності та сільського туризму.
Власне, під час панельної дискусії зокрема депутатка обласної ради Олександра Федорук й акцентувала на зеленому туризмі як стратегічному пріоритеті соціально-економічного розвою Солотвинської ТГ, а директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимир Великочий наголосив на розвиткові туристичного бренду «еко-садиб», тоді як начальник відділу управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА Віталій Передерко розповів про можливості залучення коштів на розвиток місцевої туріндустрії через участь у проєктах і конкурсах обласних програм…
Не менш цікавою була практична частина форуму. Адже учасники заходу мали можливість відвідати історичні місця у згадуваних Богрівцях, зокрема помолитися біля пам’ятного знака борцям за волю України в урочищі «Заломище» та на могилах австрійських воїнів біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі, а також побачити «живих свідків» часів Першої світової війни – військові укріплення.
«Територія Солотвинської громади була ареною важких боїв у Першій світовій, з часів якої у доброму стані збережено дев’ять дотів, що можуть стати частинкою пішого маршруту чи велосипедного, – наголосив у коментарі для «Галичини» доктор історичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника Сергій Адамович. – Тут є місця боїв УПА, де зокрема 27 липня 1944 року було знищено обоз із пораненими «упівцями». А між селами Яблунькою, Порогами й Манявою є піший маршрут на полонину Малиновище, де були розташовані військові бази й вишкільний табір УПА. Крім суто історичної спадщини, маємо ще й освітню, популяризаційну, патріотичну складову. Богрівка й Яблунька можуть похватитися добрими етнографічними музеями. У громаді є можливості, які дозволять це все оживити».
Також С. Адамович поінформував, що робота з популяризації й відновлення історичної спадщини у Солотвинській ТГ невдовзі стартуватиме. Адже селищна рада спільно з громадською організацією «Поступовий гурт франківців» підготувала проєкт «Австрійські доти в Богрівці – свідки Великої війни (1914 – 1918 рр.)» для участі в конкурсі, який проводить Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України.
Зрештою, за результатами конкурсного відбору проєкт підтримано. В рамках його реалізації заплановано формування уніфікованої бази даних про полеглих військових, створення інтерактивної карти, видання інформаційного буклету та брошури про оборонну лінію, впорядкування одного з найцікавіших дотів «Паламент», виготовлення і встановлення інформаційних таблиць, відновлення оборонної лінії часів Першої світової.
