Цих публічних міркувань могло б і не бути, якби не міський голова Івано-Франківська та його команда, які вже не один рік творять сучасне обличчя обласного центру, зокрема і комунальне. І то не комплімент, а звичайна констатація факту, що результатами своєї праці міські господарники нас «привчили», що місто Івано-Франківськ може бути красивим, модерним і комфортним. Зрештою, у значній частині івано-франківських мікрорайонів, закутків чи історичних місць так і є. Ось чому на їх тлі занедбані чи недонедбані клаптики міської території дуже мозолять очі і спонукають до нагадування міській владі, що комунальний «портрет» Івано-Франківська ще не завершений, а також застерігають господарників від передчасного розслаблення у роботі. Тому що сьогодні комунальне обличчя обласного центру, на наш погляд, ще схоже на охрімову свиту – допоки в одному місці причепурять, то в другому вже занедбають.

... Ми мандруємо відомою «соткою» до самісінького центру Івано-Франківська – відомого Вічевого майдана. Місце людне. Взимку приваблює своїми новорічно-різдвяними атракціями, а влітку єдиним на все місто більш-менш нормальним фонтаном, концертами та можливістю зустріти когось із знайомих – побалакати, перепочити чи покавувати... Тож і містяни, і прийшляки снують Вічевим майданом від ранку до вечора. Без сумніву, будь-яких пори року чи години дня майдан по-своєму привабливий.

І я там безліч разів бував – і «транзитом», і на посиденьках. А то й на мітингах під час подій Революції гідності в Україні, молебнів, фестивалів тощо. Та лише недавно, якось відірвавши очі від неба і опустивши до землі, я вгледів оту комунальну «дивовижу» Івано-Франківська – нікчемні, понищені, старезні і ганебні смітники. Ми розуміємо, що до всіх куточків міста руки у комунальників ще не сягнули, але ж Вічевий майдан – історичний центр Івано-Франківська. І оті діряві, проіржавілі за роки, фарбовані-перефарбовані на чорно урни-каліки – то для людей незручність, для міста – несмак, а для влади – ганьба. Ті смітники, здається, харківського виробництва, вже давно своє віджили і належно не функціонують. Тож щоранку сердешні двірнички руками випотрошують з них переповнені нутрощі. Все смердить, тече... Бо ж у тих смітниках переважно навіть пакетів нема.

Таких комунальних «дивовиж» при виході із «сотки» до майдану, навколо майдану, на вулиці Вітовського під платанами і у скверику перед «Пасажем Ґартенбергів» ми нарахували не менше двох десятків. Такий комунальний несмак важко пояснити, тому що вже навіть у найвіддаленіших куточках Івано-Франківська віддавна розставлено модерні, зручні і красиві смітники, а у центральній частині – й поготів. І насамкінець: я переконаний, що навіть очікування капітального ремонту Вічевого майдану, якщо такі плани у комунальників є, нині не можуть бути причиною такої недбалості. Бо навіть якщо для влади, Боже збав, вислів «Івано-Франківськ – європейське місто» – просто понти, то для людей – вже доконана незворотність.