Сівко-Войнилівській сільській раді на Калущині підпорядковані села Сівка-Войнилівська, Мошківці і Довжка. Минають роки, а обіцянки чиновників різного штибу ніяк не можуть дійти до людей, які залишаються наодинці зі своїми проблемами.

Новопризначений голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль оголосив 2020-й роком доріг і мостів на Прикарпатті, зазначивши, що жоден інвестор не піде туди, де нема доріг, мостів і т. д. Погоджуємося – добрі наміри і мотивація слушні. Проте у цьому контексті варто й запитати керівника облдержадміністрації, що повинні робити ті прикарпатці, які не мають вибору – йти чи не йти в інвестиційну непривабливість регіону, бо вони постійно живуть у зоні не лише наслідків стихії, а й хронічних обіцянок і чиновницької брехні? Серед таких не раз обдурених громад – невеличке село Мошківці, яке підпорядковане Сівко-Войнилівській сільській раді. Громада вже 12 років – після повені 2008-го – потерпає від проблеми з будівництвом моста через річку Сівку. Старий міст зруйнувала повінь, будівництво нового заморозили, а тимчасовий – не надійний, бо небезпечний.

Напруга у Мошківцях не вичерпується роками. Звісно, керівники області і району повсякчас приходять до людей, чемно вислуховують їх, ґречно обіцяють проблему вирішити і… нічого не роблять. А селяни залишаються наодинці зі своїми бідами. Віддавна голова Сівко-Войнилівської сільської ради Оксана Галка оббиває пороги чиновників різних мастей і б’є тривогу. Бо жахливий стан тієї дерев’яної конструкції, яку годі й назвати мостовою переправою, становить особливу небезпеку для людей які вимушені користуватися тим переходом щодня, будь-якої пори. А особливо взимку. Не вперше і журналісти «Галичини» привертають увагу керівництва району і області до вирішення нагальної проблеми у зоні біди. Та все – марно.

Оксана ГАЛКА, голова Сівко-Войнилівської сільської ради:

– Села Мошківці і Сівка-Войнилівська – інфраструктурно єдине ціле: амбулаторія, ліцей, дошкільний навчальний заклад, адмінбудинок, кладовище і т. д. Через річку Сівку з Сівки-Войнилівської до Мошківців свого часу було добротне мостове з’єднання на автодорозі Галич – Цвітова, яке 2008 року зруйнував паводок. Іншого сполучення з Калуським районом у Мошківців немає, більше того – немає сполучення й зі всіма об’єктами соціального значення Сівко-Войнилівської сільської ради.

2009 року почали будівництво нового мосту, замовником була Служба автомобільних доріг області, але того ж року ті роботи припинили через відсутність фінансування. У той час замовник спорудив тимчасовий мостовий переїзд для автотранспорту нижче за течією, а по недобудованій конструкції мосту обладнали тимчасовий перехід. І все. До сьогодні будівництво у селі Мошківці не ведеться. А тимчасові перехід і переїзд через ріку Сівку ремонтується силами сільської ради і благодійників, бо це єдине сполучення між селами Сівка-Войнилівська і Мошківці. У травні цього року у селі Мошківцях сталася біда – по дорозі з села до лікарні померла молода жінка. Дощові зливи знищили тимчасовий мостовий переїзд і пішохідну кладочку. І швидка допомога не мала змоги вчасно доїхати до людини, якій стало зле і яку довелося нести через перехід. Можливо, якби був належний міст, то матір двох дітей вдалося б врятувати. Тоді відбулося спільне зібрання селян із Сівки-Вийнилівської, Мошківців, Дорогова, Колодієва та інших, які користуються мостовим переходом через ріку Сівку, були присутні також на вимогу селян представники з області і району. Пообіцяли тимчасовий ремонт. Також ми відправили звернення керівництву держави і області з проханням завершити будівництво моста. Своєю чергою, тодішній голова облдержадміністрації Олег Гончарук звернувся до прем’єр-міністра України – розглянути можливість виділення 40 млн. грн. на добудову моста у 2020 році. Дякуємо наразі обласній раді, яка виділила 189 тис. грн., керівництву району – за 20 тис. грн., а також компанії «Контінентал Фармерз Груп» зокрема її структурному підрозділові – кластеру «Карпати», що орендує наші землі, та «Ґудвеллі – Україна» за посильний внесок і т. д. А своїми силами – без коштів обласної ради, ми підсипали дамбу, а також дорогу у селі Середньому, де є польове сполучення Дорогів-Колодіїв, і зробили тимчасовий переїзд, який був знищений повінню. Дуже нам допомогли жителі села Мошківців – підприємець Юрій Боєчко та Іван Данюк. А «Дороги Прикарпаття», своєю чергою, реалізували кошти, виділені облрадою. Та громада б’є тривогу, бо хоче, щоб відповідальні особи не забули про наші проблеми. Особливо – в оголошений 2020-й рік доріг і мостів. Надіємося і молимо Бога, щоби взимку не було великої води. Бо навіть дамба не допоможе. Взимку перехід посипаємо сіллю, бо ж ним щодня діти йдуть до школи. Та й переїзд для автомобілів – небезпечний, особливо під час налипання снігу. Але є й добрі новини: нарешті продовжується будівництво моста через Дністер, який також було зруйновано повінню 2008 року.

Ліцей у селі Сівці-Войнилівській також чекає на увагу, тому що після стихії у квітні-травні цього року, яка завдала біди Калущині, цей освітній заклад теж постраждав.

– Найбільша проблема на сьогодні – з дахом. Вітер відчутно зачепив територію нашого ліцею: майже на 80 відсотків знищив покриття приміщення спортивної зали і сильно пошкодив дах центрального корпусу. Але сьогодні ми не маємо можливостей за власні кошти чи сільського бюджету відремонтувати дахове покриття. Згідно з кошторисом, вартість робіт сягає 1,7 млн. грн. До речі, ми вже не перший рік звертаємося з проханням про невідкладність ремонту даху. Вже у всіх звітах проходило, що має бути ремонт. Але – нема жодного руху. Дах треба ремонтувати капітально, бо поточного буде замало…

– Щороку ми подаємо до РДА інформацію про соціально-економічний розвиток нашої території,– продовжує тему затягувань з невідкладними ремонтами голова Сівко-Войнилівської сільради Оксана ГАЛКА. – І щороку цей об’єкт входить до переліку таких, де плануються необхідні ремонтні роботи. Дуже хочемо, щоб ліцей включили в роботу. Я дев’ять років очолюю сільську раду – і впродовж усього цього періоду ми подаємо цей навчальний заклад у згаданий перелік, але натомість – лише обіцянки і очікування. Уявіть собі, що під час цьогорічного буревію і проливних дощів в учительській обвалилася стеля. Була б і більша проблема, але під шифером збереглося ще старе шляхове покриття, яке зменшує підтікання. Але є небезпека, що під час сильного вітру шифер може зсунутися і наробити біди. Четверта частина покрівлі пошкоджена.

…Сівко-Войнилівські контрасти починаються не в селах, підпорядкованих сільській раді, а ще у Підгірках, де починається гостинець «войнилівського куща». Про жахливий стан дорожнього покриття на відтинку сполучення Калуш–Бурштин ми вже писали не раз. Але й сьогодні там ладу немає – в деяких місцях дорога буквально зрешечена ямами. Ми переконані, що якби не керівники сільських рад цього куща – головно жінки і не активність сільських громад, то й того не було б. Бо хоч дороги і не комунальні, а місцевого значення, проте люди не хочуть вникати у такі речі, а цілком слушно вимагають належних доріг.