У селі Старуні Богородчанського району відбувся велелюдний фестиваль «Топіарі Арт-Раут», який став одним із переможців конкурсу «Малі міста великі враження». Нагадаємо, ідея конкурсу належить ГО «Інститут культурної політики». Його уже другий рік поспіль реалізує Асоціація міст України та Український центр культурних досліджень за підтримки Мінкультури.
Привітали учасників заходу заслужений діяч науки і техніки України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри екології ІФНТУНГ Олег Адаменко, народний депутат Зіновій Андрійович, голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук, голова Старунської сільської ради Іван Мосюк та виконавча директорка Асоціації сільських, селищних рад та об'єднаних громад України Наталія Ключник, які наголосили на рекреаційно-туристичному, лікувально-медичному, історико-культурному та соціально-економічному значенні феномену Старуні.
Родзинкою цього заходу стало відкриття Парку льодовикового періоду у стилі топіарі, де вже встигли встановити чотири великі і декілька малих скульптур. Чому ж саме мистецтву топіарі надали перевагу? Все дуже просто, переконані організатори, це красиво і зберігає природу. Як відомо, топіарі – це одне з найстаріших садово-паркових мистецтв. Майстри топіарі можуть надавати рослинам різних форм, наприклад тварин, архітектурних споруд, людей і т. п. А англійське слово «topiary» походить від грецького «топос» – місце. Воно позначає візерункові або уявні фігури для ландшафту. У латинській мові topiarius означало «садівник», topiaria – «садівниче мистецтво».
В. Мосюк у розмові з журналісткою «Галичини» звернув увагу, що ідея створення Парку льодовикового періоду у Старуні належить уже згадуваному відомому українському науковцеві О. Адаменку. «Науково доведено, що Старуня не має аналогів у світі, бо тут було знайдено носорога, мамонта, оленя і тварин дольодовикового періоду такими, якими вони були тоді. У їхніх шлунках навіть збереглася їжа, яку вони вживали. Соляні розсоли озокеритного болота, в якому втопилися тварини, сприяли такому збереженню…», – зазначив він.
Майстер топіарного мистецтва Богдан Лучка зі Львова, який вивчав це цікаве мистецтво у Франції, разом зі своєю командою трудились упродовж трьох місяців, щоб учасникам фесту, а відтак жителям і гостям Старуні нагадували добу Льдовикового періоду велетенські топіарі-фігури – кроманьйонка, мамонт, носоріг та олень, яких виготовлено зі стійкого, виконаного з оцинкованої сталі каркасу і вмонтованих у нього туй.
«Топіарщики або майстри топіарного мистецтва – це люди, які вміють зі звичайних рослин зробити якісь ексклюзивні форми, прості геометричні, фігури людей, тварин тощо, – зазначив фахівець. – Ми можемо зробити щось ексклюзивне зі звичайного. Для Парку льодовикового періоду ми зробили топіарі-фігури, які відтворюють ті, котрі були знайдені на цій землі. Ми зробили мамонта реального розміру, волохатого носорога, величезного оленя і кроманьйонку. Ці скульптури залишатимуться живими, їх потрібно стригти, доглядати. Це вже може робити не спеціаліст. Але для створення цих чотирьох фігур наша команда у складі 12 осіб витратила приблизно три місяці. Найскладніше у цьому процесі – виростити і правильно підібрати рослини, відтак вмонтувати їх у каркас. Такі складні фігури можна робити і без каркасу, проте на це потрібно понад 30 років, щоб рослина росла так, як ви хочете. За допомогою каркасу ми скоротили час, зробили цю скульптуру вандалостійкою. Наші живі скульптури особливі тим, що вони виробляють кисень, яким ми дихаємо».
А ще гостей фестивалю дивували театралізованим дійством «Вулкан життя», зокрема вогняним і голографічним 3D-шоу, шоу мольфарів, барабанщиків тощо. Народного колориту, магії, енергії та магнетизму додав заходу етнодует «Фолькнери».
Гість фестивалю, експерт Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Андрій Деркач поділився враженнями від заходу: «Фестиваль дав можливість втілити ідею, про яку вже говорили чимало часу. Адже для дослідження льодовикового періоду в Україні територія Старуні відіграла особливу роль, оскільки тут були знайдені унікальні артефакти, аналогів яких у світі є одиниці. Переконаний, що цей захід є лише початком розробки та впровадження плану формування Старуні як туристичного центру, що своєю чергою сприятиме місцевому економічному розвитку. Виготовлені у межах фестивалю топіарі-фігури поповнюють палітру туристичних атракцій нашої області».
Гастроблогерку Ольгу Мончук, яку на фесті передовсім цікавила кухня льодовикового періоду, трохи розчарував кулінарний компонент заходу. «З огляду те, що я обожнюю кулінарію і все, що з нею пов’язане, то шукала на фестивалі кухню льодовикового періоду, яку так гучно рекламували, але так і не знайшла страв, котрі колись споживали наші пращури. Втім, проблем з їжею на фестивалі не було. Картопля фрі, шашлики, хот-доги, різноманітна випічка та інший фастфуд допомагали голодним насититися. І я не стала винятком. Зголоднівши, і так і не знайшовши таку розрекламовану кухню льодовикового періоду, довелося їсти картоплю фрі, як і більшість», – розповіла О. Мончук. Все ж, за її словами, фест у Старуні був цікавим та атмосферним.
