У дев’ятикласника Владислава Тисячного з Ворохти незвичні як для підлітка захоплення – винахідництво та поглиблене вивчення фізики, математики, інформатики, хімії. Хлопець все своє дозвілля присвячує пізнанню цих дисциплін, конструюванню винаходів, а в майбутньому мріє стати вченим.

Владислав навчається у дев’ятому класі (на першому курсі) Івано-Франківського фізико-технічного ліцею. А перед вступом до цього навчального закладу його шкільна біографія писалася у Ворохтянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Хлопець зізнається, що адаптація до нового навчального середовища минула легко. Але не приховує: спочатку йому було складніше вивчати гуманітарні предмети, а от з його улюбленими математикою, фізикою, інформатикою та хімією проблем не було. Загалом він задоволений новим навчальним закладом і зауважує, що тут демонструє вищі результати, ніж у школі.

Навчаючись у восьмому класі Ворохтянської школи, Владислав на районному етапі учнівської олімпіади з фізики посів перше місце, а на обласному – третє. І саме ці успіхи привели його до Фізико-технічного ліцею. Мама хлопця Оксана Тисячна розповідає, що спочатку вони з чоловіком побоювалися. «Переживали, як його відпустити до Івано-Франківська, як він житиме в гуртожитку, чи знайде спільну мову з ліцеїстами, а найбільше переживали через гуманітарні предмети. Йому важко вчити вірші: зазубрив, розказав і забув. За пів року навчання в ліцеї знання Владислава з фізики та математики поглибилися. На обласних етапах учнівської олімпіади з цих предметів здобув другі місця, а з інформатики – третє», – розповідає вона.

Пані Оксана розповідає, що любов до математики та фізики в її сина з’явилася ще в дитинстві. І в цьому, безперечно, є і її заслуга, адже свого часу пожертвувала власною кар’єрою заради виховання дітей. «Після закінчення школи народила старшого сина Андрія і повністю присвятила себе дітям. Намагалася більше з ними займатися, особливо математикою. Обоє синів схильні до цієї науки», – каже моя співрозмовниця.

Тому й не дивно, що з фізикою хлопець ознайомився раніше, ніж це передбачено навчальною програмою. У п’ятому класі він ретельно вивчив підручник з фізики за сьомий клас. А сьогодні поглиблено вивчає цю дисципліну, читає спеціальну літературу, переглядає різноманітні відео про відомих учених тощо.

Винахідництвом Владислав захопився лише рік тому. У 14 років сконструював свій перший пристрій – радіокерований танк. А через рік на обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук (МАН) посів третю сходинку з іншим своїм винаходом – устілкою-генератором. «Дивився різні відео, як інші люди роблять щось нове, і подумав, що я нічим не гірший від них і теж можу таке зробити. З цього все і почалося, – розповідає дев’ятикласник. – Окрім радіокерованого танка, для якого розробив програму на телефоні, виготовив робот-маніпулятор у комплекті з конвеєром, а також лазерну сигналізацію, яка реагує на рух людини. Продовжую працювати над генератором-устілкою, хочу начепити на неї передавач і спробувати передати якісь сигнали. Цей винахід допоможе рятувальникам визначати місце перебування людини, яка заблукала в лісі».

Владислав розповідає, що мріє виготовити квадрокоптер. Для цього хоче замовити на відомому китайському сайті необхідні деталі, спаяти їх і спробувати запустити самостійно змайстрований прилад у небо. Щодо більш глобальних цілей, то хлопець мріє стати фізиком-теоретиком. Тому не дивно, що серед його кумирів – всесвітньо відомі фізики та математики Ісаак Ньютон, Блез Паскаль та Анрі Пуанкаре.

Хлопець розповідає, що раніше професійно займався лижним спортом, доволі успішно виступав на всеукраїнських змаганнях. Сьогодні ж дев’ятикласник повністю переключився на поглиблене вивчення своїх улюблених дисциплін – фізики, математики, інформатики. Саме знання з цих предметів, на думку мого співрозмовника, є необхідними та важливими у винахідництві. І додає, що для опису будь-якого винаходу в науковій роботі стануть у пригоді знання української мови. Цей предмет, за його словами, він знає на тверду четвірку за п’ятибальною шкалою.

Як переконаний Владислав Тисячний, фізику і математику треба вивчати, щоб більше розуміти природу. Інформатику не обов’язково знати всім, лише окремим людям, які хочуть займатися цією дисципліною професійно. Хімію дуже важливо вивчати насамперед для того, щоб, приміром, знати, з чого виготовлено поліетиленовий пакет, і розуміти, чому він так довго розкладається і яку небезпеку може в собі таїти …

Оксана Тисячна наголошує, що дуже важливо підтримувати дітей у їхніх захопленнях, дозволяти їм розвиватися за своїми траєкторіями і не нав’язувати власної думки щодо їхнього майбутнього фаху чи хобі. «Батькам треба працювати над тим, щоб розгледіти в своєї дитини те, що їй буде потрібно в житті, – констатує вона. – Своїм синам завжди казала: «Ви повинні себе знайти, адже будь-який фах, який вам до душі, – чи сантехніка, чи будівельника, – буде приносити вам задоволення». Не варто дорослим нав’язувати дітям своїх мрій. Думаю, кожна дитина сама має будувати свої плани, а батьки – просто їх підтримувати, розвивати те, що закладено природою».