Старший сержант Руслан Белюженко із позивним Кіт загинув 12 липня 2022 року біля села Єгорівка Донецької області. Чоловік отримав смертельну мінно-вибухову травму.

Руслан народився у селі Солотвино на Івано-Франківщині. Проживав в селищі Богородчани. Був приватним підприємцем, надавав послуги з теле-радіо ремонту. Також керував у ТзОВ «Верховина ДС» та був пластуном-сеньйором. Любив природу і тварин, займався натаскою і розведенням собак, тримав розплідник FoxJeger. Захоплювався полюванням, але для виживання, а не для задоволення. Боровся з браконьєрами. Був інструктором та членом кадри виховників 79-го куреня ім. В. Липинського.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік записався до територіальної оборони. Здійснював патрулювання, навчав хлопців, адже мав навики виживання в лісі. За першої нагоди зголосився йти на передову у складі 68-ї окремої єгерської бригади від Солотвинського лісгоспу. Був головним сержантом взводу. Одним із завдань його підрозділу було вистежування ворожих ДРГ. Під час боїв отримав поранення. Побратими розказували, що Кіт вивів їх з небезпеки.

Після поранення рідні вмовляли його залишитися вдома та бути корисним на місці. Однак чоловік відповів: «Краще померти стоячи, ніж жити на колінах» та повернувся на передову. Цього разу вже востаннє. «Тато був багатогранною людиною, захоплювався природою, мав навички виживання в лісі і радо ділився ними з молоддю», – розповіла донька загиблого воїна Юліана.

Посмертно Руслан Белюженко нагороджений «Залізним пластовим хрестом» та нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України».

Поховали захисника на Богородчанському кладовищі на Івано-Франківщині.

Вдома на Руслана чекали дружина і донька.

За матеріалами проєкту «Меморіал героїв»