Нещодавно член НСПУ, НСЖУ і НСКУ – письменник, журналіст, краєзнавець і громадський діяч Любомир МИХАЙЛІВ із селища Рожнятова, автор 26 художніх і краєзнавчих книг – видав нову поетичну збірку «Карпати, Карпати…», до якої увійшли твори 2018-2019 років і яку можна означити рубіжною. І не лише через життєву дату, мотиви споминів у творах поета і аналіз українських реалій минулого та сьогодення, але передусім, на наш погляд, через виразні зміни акцентів у стилі митця слова. Якщо досі Любомир Михайлів поставав в українському літературному просторі головно як поет із традиційною системою віршування і романтичним сприйняттям життєплину, то появою нової книжки він означив себе світоглядним філософом слова, який намагається осягнути зміст земного буття і призначення людини у світовому коловороті часу.

У творах збірки «Карпати, Карпати…» виразно вимальовується образ дороги – потужний у своїй змістовій розмаїтості, глибокий, цікавий і динамічний:

Дорога – нерв, знервований украй.

Тебе болить щодня, моя дорого?

Сліди вчорашні застеляв курай,

І день вчорашній губиться за рогом.

Машини, люди – то потік хвилин,

Потік годин, забруднених і світлих.

Потік облич близьких, далеких спин,

Мов дзеркало астральне мегасвіту.

Розгойдані дороги і мости –

Яка землі висока амплітуда!

На цвинтарях і край доріг хрести

Мовчазні і завмерлі, наче люди.

Передмову «Геометрія слова» Любомира Михайліва» до нової (загалом в набутку автора 26 художніх і краєзнавчих книжок) збірки написала член НСПУ поетеса Леся Шмигельська із села Каменя на Рожнятівщині. На наш погляд, поетична збірка «Карпати, Карпати…» вирізняється у творчому набутку автора і своєрідною ритмомелодикою життя – я б її ще образно назвав «поетичними есеями» Любомира Михайліва.

Ритмомелодика життя, неначе вірш,

Усе до складу, в повному порядку.

Щоранку вибігає на зарядку

Моя дорога. То є мій рубіж, – пише поет у вірші «Мій рубіж».

У новій книжці поезій автор пропонує читачам взірці традиційної римованої поезії - філософської, патріотичної, любовної, пейзажної лірики та ін., вірші-присвяти, сонети, ронделі, вільні строфи, а також поеми «Карпати… Карпати» і «Колгосп».

Любомир Михайлів народився у селі Кропивник Долинського району, живе і працює у райцентрі Рожнятові – поет, прозаїк, краєзнавець, громадський діяч, член Національних спілок України – письменників, журналістів і краєзнавців. Лауреат премій імені Василя Стефаника, Ярослава Дорошенка, Марійки Підгірянки та Всеукраїнського літературного конкурсу «Золотий тризуб». Очолює Рожнятівське районне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та Літературне об’єднання «Ґорґани».

Автор поетичних збірок: «Формула зерна», «Амплітуда вогню», «Плаї», «Гірська земля», «Клавіші сонця», «На семи вітрах», «Високосний рік», «Автограф любові», «Між сотнями літ», «Літа і літо», «Вербовий мед», «Сонети», «Солодка ягода любові», «Сонячні бджоли», «Як маків цвіт», «Йшли батальйони на Схід», «На околиці осені», «За день до весни», «Час горобиної ночі», «День любові» та «Карпати… Карпати…»; книги прози «Зазимки», а також краєзнавчих студій: «Долина», «Село Кропивник з погляду минулого», «Рожнятів і околиці» та «Історія села Кропивник».