1990-го «Галичина» стала першим демократичним виданням в Україні, незалежним від тодішнього тотального компартійного впливу. Поява друкованого видання з такою промовистою назвою та ще й за рік з гаком, тобто за тодішніми часовими мірками задовго до проголошення незалежності України, відіграла значну роль у революційному поступові українського суспільства, що завершився розпадом тоталітарного Союзу. Адже вона символізувала той локомотив таких тектонічних зрушень у політичному житті народу, яким завше була Галичина – П’ємонт демократії...

Ось який вигляд мала перша сторінка першого числа часопису, що вийшов друком у неділю, саме на День матері. Тоді, як бачимо, газети випускали переважно у чорно-білому форматі. Тепер же, 35 років потому, з розвитком видавничих технологій дизайн періодичних видань істотно змінився.

І тепер газета «Галичина» виходить щономера у змішаному – кольоровому й чорно-білому – форматі.

Випуск за 8 травня, до речі, став 5 782-м – саме стільки номерів видала редакція «Галичини» за 35 років. За цим числом – величезна праця великої кількості різних фахівців – не лише головних редакторів та відповідальних за випуски газети секретарів, журналістів, літературних редакторів, коректорів, а й поліграфістів, комп’ютерних верстальників-дизайнерів, фінансистів, рекламістів, менеджерів із передплати…

З цієї нагоди щиро вітаю з нинішнім, сказати би, проміжним ювілеєм газети усіх її працівників – теперішніх і колишніх, ветеранів часопису. Найкращими часами редакція «Галичини» налічувала майже чотири десятки співробітників. А всього «галичан», які різними роками долучалися до випуску газети, налічується близько сотні.

Хочу добрим словом згадати тут попередніх керівників редакції – першого головного редактора світлої пам’яті Богдана Галюка, котрий управляв творчим процесом у газеті з першого дня її виходу й до 2000 року, головного редактора Василя Назарчука, який керував редакцією з 2000 по 2009 роки, головного редактора газети впродовж 2009 – 2017 років Петра Парипу. Вони зуміли вміло й ефективно керувати таким громіздким колективом різнорідних фахівців, який являла собою редакція впродовж більшості років.

І, звісно, неможливо обійти увагою й не згадати ініціатора заснування «Галичини» як незалежної газети, що стала провісницею самостійної України. З такою пропозицією виступив тодішній голова Івано-Франківського облвиконкому Дмитро Захарук. Саме за його організаційного забезпечення і згідно з рішенням першої сесії обласної ради першого демократичного скликання, яку очолював Микола Яковина, й вийшла у світ газета.

Відтоді часопис пройшов свій 35-річний шлях пліч-о-пліч із галицькою громадою. Задумана й створена як газета рад, «Галичина» з першого свого випуску виступала інформаційним партнером обласної ради – як першого демократичного скликання, так і всіх наступних – у її державотворчій діяльності аж до середини 2018-го, коли в Україні стартував завершальний етап реформування преси державної й комунальної форм власності. Вона також рясно висвітлювала державотворчі потуги у регіоні й державі органів місцевого самоврядування, завше була і є провідником патріотичних ідей та національних устремлінь галичан.

Таку саму інформаційну діяльність газета «Галичина» провадить і нині. Але вже не як комунальна установа обласної ради, а як приватне підприємство, засноване 2019 року в межах чинного законодавства 23-ма тодішніми співробітниками редакції. Згідно з новими правилами гри в газетному сегменті медійного простору в Україні ми уклали договори про висвітлення діяльності найвищого представницького органу в регіоні, а також низки територіальних громад та органів місцевого самоврядування в області. І провадимо цю роботу прозоро в рамках чинного законодавства, згідно з тендерними процедурами.

Отож висловлюємо сердечну вдячність за таке партнерство насамперед Івано-Франківській обласній раді та Івано-Франківській міській раді, які не переривали співпраці з нами, попри всі реформаційні зміни в редакційному статусі газети, особисто їхнім керівникам – Олександрові Сичу та Русланові Марцінківу щиро дякуємо за принципову позицію в цьому питанні.

Також щиро дякуємо за інформаційне співробітництво й Калуській міській територіальній громаді, й особисто її лідерові Андрієві Найді, Долинській міській територіальній громаді й зокрема її керівникові Іванові Диріву, Коломийській міській територіальній громаді й зосібна її очільникові Богданові Станіславському.

За довіру в такій самій справі, за постійне партнерство в інформаційній сфері сердечно дякуємо й Івано-Франківській обласній організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» в особі її голови Дмитра Шлемка.

Висловлюємо сьогодні подяку й Рогатинській (Сергій Насалик), Яремчанській (Андрій Мироняк), Бурштинській (Василь Андрієшин), Брошнів-Осадській (Тарас Манорик) відповідно міським та селищній територіальним громадам за те, що теж були свого часу з нами й зробили свій внесок у поступ «Галичини».

Дякуємо нашим рекламодавцям, які з-поміж усіх видань обирають саме нас для популяризації своїх товарів і послуг, рекламним агенціям, які довіряють нам справу з висвітлення діяльності їхніх клієнтів. І велика подяка – нашим головним інвесторам – постійним читачам, які незмінно рік у рік передплачують газету «Галичина», завдяки чому, власне, часопис існує.

У цьому ключі – персональна вдячність Георгу фон Нолкену, генеральному директорові української агропромислової компанії з іноземними інвестиціями «Контінентал Фармерз Груп», яка обробляє землі на Прикарпатті, та менеджерці з роботи з медіа цієї агрофірми Надії Штокало за передплату сотень примірників «Галичини» для орендодавців підприємства – жителів Івано-Франківського та Коломийського районів області.

Загалом газету читають у всіх районах і громадах прикарпатського краю. Часопис дихає тим, чим живе весь український народ. Про його тематичну наповненість свідчать рубрики, більшість з яких пов’язані з теперішніми воєнними реаліями, – «Війна в Україні», «В обороні держави», «Війна хрестами чорніє», «Людина у війні»…

Розуміємо, що в епоху розквіту соцмереж та електронних засобів комунікації й інформації наша газета як друковане видання поступається їм в оперативності інформування читачів про події з життя області, держави, світу. Тому більше налягаємо на публікацію оглядових текстів та публіцистичних матеріалів з коментарями політологів, які допомагають нашим читачам осмислювати новинну палітру сучасності, відстежувати її тенденції. А інформаційну складову надолужуємо на інтернет-ресурсі «Галичини» – galychyna.if.ua.

Водночас на сторінках газети подаємо цілі публікації із продовженням, що не дуже практикують інтернет-медіа. Скажімо, з вересня 2023-го по січень 2024-го оприлюднили цілий цикл статей під рубрикою «Трагедія України: спроба осмислення» й незмінним заголовком «Нездоланна неминучість», в яких розглянули чи не весь комплекс чинників, що сукупно призвели до війни в Україні 2014-го. За читацькими повідомленнями, копії газетних вирізок із цими публікаціями окремі наші передплатники навіть надсилали поштою своїм родичам з інших областей…

До речі, електронна версія газети у PDF-форматі, яку можна передплатити так само, як і її паперовий варіант, надходить нині до наших шанувальників не лише з інших регіонів України, а й до читачів з Австралії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Канади, Китаю, США…

Насамкінець особисто від себе й від імені постійних шанувальників «Галичини» дякую за працю над належним змістовим наповненням часопису та його відповідними інтелектуальним рівнем і дизайном співробітникам редакції: завідувачам відділів – Оксані Процюк, Ігореві Лазоришину, Юрієві Кривеню (як редакторові й інтернет-ресурсу «Галичини»), Ользі Пошелюжній (Мончук), Олені Мороз, літературній редакторці Галині Петричук, відповідальній секретарці Зоряні Веляник, керівничці комп’ютерного центру, кореспондентці сайту Анжелі Бойчук. Висловлюю сердечну вдячність головній бухгалтерці редакції Марії Перегінець, яка, до речі, відзначає 35-річчя і своєї роботи в «Галичині». Тобто відколи існує газета, вона незмінно працює в редакції. Дякуємо їй за належне фінансово-податкове реноме газети. До речі, напередодні ми отримали листа від Державної податкової адміністрації України про те, що редакцію газети «Галичина» занесено до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Окремі подяки – нашим і нині постійним авторам, колишнім штатним працівникам редакції, – журналістам Оксані Ровенчак, Петрові Парипі, Іванові Гавриловичу, Неонілі Стефурак, Романові Гладишу, котрий був серед тих, хто готував перший випуск «Галичини».

Дякуємо й іншим ветеранам газети, які підтримують з нею зв’язок, за моральну підтримку колективу, що завше дуже важливо.

Здоров’я вам, теперішнім і колишнім працівникам газети, всім нашим шанувальникам – передплатникам, інформаційним та рекламним партнерам, усім читачам «Галичини», – добра й миру на нашій землі! З Божою поміччю верстатимемо свій спільний шлях і надалі з надією на велике майбутнє Української держави.