З настанням 2022-го в Україні заговорили і про те, що нас чекає серйозне подорожчання продуктів через зростання цін на енергоносії. Насамперед це стосується хліба, молока, яєць, м’яса, круп, цукру та олії – за прогнозами, їхня вартість може зрости на 20 відсотків. А це, мовляв, вимагатиме антикризових заходів від влади. Яких саме?

«В Офісі Президента позиція щодо цього більш ніж чітка, – повідав на публіку зокрема радник глави держави з економічних питань Олег Устенко. – Насамперед мають одержати підтримку найбільш уразливі та незахищені верстви населення. Це можуть бути як додаткові виплати для компенсації зростання цін, так і запровадження food stamp у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикують у США».

Правда, пізніше він уточнив, що в ОП лише дискутують про можливі варіанти підтримки українців – про запровадження продуктових карток чи субсидій поки що не йдеться. Крім того, питання і в тому, де взяти кошти на таку підтримку. Але якщо ціни все ж таки різко зростуть і влада введе програми підтримки, розраховувати на допомогу, повторив О. Устенко, зможуть тільки ті, хто живе на мінімальну зарплату і прожитковий мінімум.

Однак, попри всі уточнення президентського радника, тема «продуктових карток» уже пішла «гуляти» в соцмережах та інших сегментах національного інформпростору. Причому з відповідним «приспівом» на кшталт «ось тепер у нас таки закінчиться епоха бідності», як, мовляв, і обіцяв у своїй передвиборчій програмі чинний гарант Володимир Зеленський.

Однак в обговоренні таких ідей-ініціатив взяли участь і фахівці, чиї тверезі голоси дещо розрядили ту напругу. Зокрема, як запевнив ексміністр економіки Павло Кухта, то «не будуть аналоги радянських продкарток, коли обмежується продаж чогось в одні руки. Це – американська система, коли уряд виділяє людям кошти безпосередньо для придбання їжі. Можна це робити через «Дію», а можна видрукувати захищені продовольчі чеки, які люди зможуть витрачати на продовольство. Тому що смартфони мають не всі».

Спеціаліста з економіки підтримав і політичний експерт Валентин Гладких.

«Йдеться не про запровадження будь-яких «продуктових карток» – повторив і він. – А тим більше на кшталт тих, що в СРСР чи Венесуелі, які вводили для забезпечення населення мінімумом необхідних товарів та продуктів в умовах дефіциту, спричиненого або неефективною моделлю економіки, або війною, чи стихійними лихами. У разі капіталістичної моделі ринкової економіки дефіцит – це неприродний стан, що відбувається значно рідше, ніж надвиробництво. Втім, в умовах капіталізму навіть у дуже розвинених і багатих державах є певні люди, які через ті чи інші причини потребують додаткового соціального захисту. І практика адресної цільової допомоги є дуже поширеною в багатьох державах».

До речі, згадувану О. Устенком, the food stamps program було введено в США ще в 60-х роках минулого століття, хоча продовольчі талони американцям видавали і після Великої депресії. До 90-х років допомогу отримували малозабезпечені американці у вигляді купонів, які у торговельній мережі можна було обміняти на продукти. Потім замість них почали видавати пластикові картки із певною сумою допомоги, розрахованою на місяць. 2008-го програму перейменували на Supplemental Nutrition Assistance Program (додаткова програма продовольчої допомоги), і вона діє й досі.

Механізм продуктових карток-чеків-талонів можна буде запровадити в Україні без особливих труднощів уже навесні, кажуть експерти. А швидко вирахувати число тих, кому буде потрібна підтримка, вдасться за допомогою системи субсидій – нині її отримують близько трьох мільйонів домогосподарств.

Також зрозуміло, кажуть вони, що продуктові картки можна буде використовувати лише для купівлі соціально значущих товарів, в Україні це: гречані крупи; цукор; пшеничне борошно; макаронні вироби; пастеризоване молоко 2,5% жирності; житньо-пшеничний хліб; курячі яйця; м’ясо птиці (куряча тушка); мінеральна негазована вода; вершкове масло 72,5% жирності.