Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України продовжує організовувати престури в територіальні громади з цікавинками. Цього разу прикарпатські журналісти мали нагоду «проінспектувати» Калуську ТГ і дізнатися, як живе ця громада у часі війни, чи вдається їй долати виклики та шукати можливості для розвитку.

Передовсім відбулася зустріч медійників з головою Калуської громади Андрієм Найдою, під час якої він наголосив: «Калуська міська територіальна громада до війни була індустріальною громадою. Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації ми насамперед надавали допомогу внутрішньо переміщеним особам та підприємствам, які змушені були шукати місця для розгорнення діяльності.

Битву виграє армія, а війну – економіка. Тому ми активно підтримували ті підприємства, які релокували. У Калуській громаді від початку повномасштабного вторгнення росії розгорнули свої потужності до 30 виробництв. Ми мали розуміння того, що й внутрішньо переміщені особи, які знайшли прихисток у Калуській громаді, теж потребуватимуть роботи.

Нашим пріоритетним напрямом залишається також допомога захисникам. Калуська громада торік в Івано-Франківській області була однією з тих, в якої відсоток фінансування «військового» ПДФО на потреби захисників, їхніх родин і родин Героїв був один з найвищих.

Від початку війни за підтримки міжнародних донорів вдалося відкрити три прихистки, в яких мешкає на сьогодні до 80 осіб. Почав функціонувати геріатричний центр. Працюємо над створенням соціального житла для тих, хто його потребує. Адже наразі у громаді зареєстровано понад 5 тис. ВПО. А також – над створенням нових робочих місць. Калуська громада – надійна тилова громада».

Оглядини Калуської громади розпочали з волонтерського хабу «Чисті серця Калуш», де надають соціальну й гуманітарну допомогу, також юридичні та психологічні послуги внутрішньо переміщеним особам, людям зі складними життєвими обставинами, сім’ям полеглих Героїв… Понад 200 волонтерів організації працюють не тільки в Калуській громаді, а й у різних куточках України, навіть на прифронтових територіях. Це медики, психологи, юристи, водії, соціальні педагоги…

Керівник ГО «Чисті серця Калуш», учасник АТО, національний волонтер ООН Михайло Найда розповів, що активна діяльність організації почалась із допомоги сиротинцям, а згодом – і закладам для людей похилого віку та з інвалідністю, наступний крок – підтримка жінок з дітьми у скруті…

У перші дні повномасштабного вторгнення рф в Україну Михайло Найда разом з волонтерами дізнавалися, де потрібна допомога, зв’язалися з друзями й організаціями у Польщі. Так облаштували центр допомоги. Почали з найпростішого – змайстрували стелажі для речей, які почали збирати для постраждалих. Допомагали переселенцям, які прибували в Калуську громаду. А це щодня було понад 300 осіб. Реєстрували, видавали продуктові набори, речі домашнього вжитку, засоби гігієни, одяг тощо. Також вивчали їхні потреби… Сьогодні це потужний волонтерський хаб, на базі якого у співпраці з міжнародними організаціями не лише надають допомогу, а й проводять заняття з дітьми, підлітками, дорослими. У тісній співпраці з Калуською міською радою організація реалізовує соціальні проєкти, бере участь у грантових програмах. Нині тут облаштовані простори: ігровий – для дітей, для проведення навчання та для тимчасового перебування.

Також журналісти у рамках престуру дегустували торт і хліб, спечені за унікальними рецептами у пекарні «Матусин хлібчик», що славиться серед калушан своєю смачною і вишуканою випічкою. Тут нас пригощали тортом, який планують зробити гастрономічною візитівкою Калуша. Хто куштуватиме цей солодкий винахід, буде мати, без перебільшення, особливо приємні враження, адже торт не тільки смачний, а й… історичний, бо із зображенням «бандерівського шляху» і вишивкою на його опакованні. За словами власниці пекарні Віри Кицман, яка і є авторкою унікального рецепта торта, його «родзинка» – солона карамель.

«Разом з громадською організацією «УФРА» ми вже запатентували «Калуський торт». Він буде із солоною карамеллю, бо в Калуші завше добували сіль і ми вирішили зробити таку «родзинку», – зазначила Віра Кицман.

Вона зауважила, що розробка опаковання «Калуського торта» нині перебуває на завершальній стадії й розповіла таке: «Вишивка й «бандерівський шлях» на опакованні – не просто так. Гості смакуватимуть тортом і отримають позначену карту – від Калуша до Старого Угринова, де народився Степан Бандера».

Вага торта становитиме приблизно 700 грамів, а його вартість у магазинах сімейної пекарні – близько 300 гривень. Невдовзі відбудеться презентація брендового торта.

За словами Віри Кицман, нині сімейна пекарня «Матусин хлібчик» пропонує солодку продукцію та близько 10 найменувань хліба. Його випікають на дровах, тісто замішують на житній заквасці, без дріжджів. Від початку повномасштабної війни пекарня «Матусин хлібчик» випікає хліб і для переселенців, і для військових. «Хто звертається по допомогу, ми нікому не відмовляємо. Чим можемо, тим завше допомагаємо», – запевнила пані Віра.

Цікавою була екскурсія на релоковане підприємство - ТОВ «Олвуд» з виготовлення дверей, яке нарощує обсяги виробництва та виплачує гідну заробітну плату. «ТОВ «Олвуд» розпочинало виготовлення дверей у м. Дергачі Харківської області в 1996 році неподалік кордону з росією, – розповів директор підприємства Дмитро Штеренберг. – На початку війни було пошкоджено частину виробничих корпусів, тому в червні ухвалили рішення про переміщення».

Заступник начальника управління – начальник відділу підприємництва та грантів управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Тетяна Сеньків звернула увагу, що в управлінні економічного розвитку Калуської міської ради з перших днів війни почали готуватись до прийому підприємств з районів проведення бойових дій. Тому, отримавши технічні вимоги до приміщення, директорові заводу Дмитру Штеренбергу запропонували декілька вільних виробничих цехів одного з підприємств Калуша.

За словами керівника підприємства, у вересні 2022 року взялися за підготовку орендованих виробничих площ для майбутнього виробництва. Довелося розв’язувати проблеми з устаткуванням, яке знищили агресори з росії. Потрібен був час на його доставляння з Європи. Проте вже в лютому 2023 року компанія змогла виготовити першу продукцію на новому місці. Нині у Калуші «Олвуд» орендує 7 тисяч кв. м виробничих площ і виробляє до 5 тис. дверей на місяць, забезпечуючи роботою 106 працівників із середньою зарплатою 24 тисячі гривень. ТОВ «Олвуд» є найбільшим платником податку з доходів фізичних осіб серед релокованих підприємств Калуської міської територіальної громади.

Як звернув увагу директор заводу, за винятком фурнітури, двері «Олвуда» мають тільки українські складові. Прикметно, що левову частку продукції компанія відправляє на експорт, переважно у Північну Америку. У Нью-Йорку десятки тисяч помешкань з українськими міжкімнатними дверима. З Харкова переїхали 55 працівників, адже процес автоматизований, а навчання нових працівників забирає багато часу. Решта – жителі Калуської громади.

Відвідали комунальний заклад «Калуський геріатричний центр Калуської міської ради», де нині перебуває 33 людей, з яких 28 – внутрішньо переміщені особи. За словами директора геріатричного центру Василя Ільницького, тут надають соціальні послуги стаціонарного догляду людям похилого віку та людям з інвалідністю. Загалом є 50 ліжко-місць. Мешканців центру забезпечують цілодобовим професійним доглядом, чотириразовим харчуванням та умовами для відпочинку і спілкування. Прикметно, що 55 відсотків місць передбачено для внутрішньо переміщених осіб, 45 – для жителів Калуської громади.

«Відкриття геріатричного центру в Калуській громаді – це приклад спільної роботи місцевого самоврядування з благодійними організаціями, донорами та меценатами», – наголосив В. Ільницький.

За словами керівника, для облаштування повноцінної відпочинкової зони та збільшення кількості ліжко-місць планують розширити приміщення центру на понад 250 кв. м. Це дасть змогу забезпечити комфортніші умови проживання людей похилого віку та осіб з інвалідністю, що потребують постійного стороннього догляду.

Як відомо, у Калуській громаді функціонує три прихистки для ВПО. Один із них у Калуші нам вдалося оглянути. Шелтер відкрили торік у квітні. Основним партнером міської ради у підготовці приміщення для проживання вимушених переселенців став благодійний фонд «Мув Юкрейн». На сьогодні тут проживає 40 осіб, з яких – 14 дітей віком від 1,5 до 13 років. Його мешканці – з Харківської, Донецької та Запорізької областей. У шелтері проживає багатодітна сім’я з-під Бахмута, в якій шестеро дітей. Ще в прихистку живе жінка, яка була під завалами власного будинку. Тут пройшла лікування, але потребує догляду. Двічі на тиждень до неї приходять працівники територіального центру, щоби допомогти в приготуванні їжі та ін. За словами мешканців прихистку, які постраждали від війни, їх щотижня відвідують співробітники соціальних служб громади, активісти благодійних організацій, у тому числі й міжнародних, з метою надання соціальної, психологічної та гуманітарної допомоги.

Відділення медичної реабілітації та фізичної терапії КНП «Калуська ЦРЛ», де у рамках престуру також побували журналісти, функціонує два роки, розраховане на 35 ліжок для надання допомоги пацієнтам в умовах стаціонару, а також в амбулаторних умовах. За словами завідувача відділення медичної реабілітації та фізичної терапії Михайла Гладенького, тут надають допомогу людям з обмеженням функціонування внаслідок органічних і травматичних уражень головного й спинного мозку, периферичної нервової системи, серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату. У відділенні надають інтегровану мультидисциплінарну допомогу, спрямовану на одужання людини загалом. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди відділення входять: лікарі з фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, асистенти фізичного терапевта, асистенти ерготерапевта, психолог, психотерапевт, психіатр, терапевти мови та мовлення, медичні сестри з реабілітації, молодші медичні сестри, а також травматолог та невролог. Тут гарно і затишно, зроблено капітальний ремонт та закуплено новітнє обладнання.

У відділенні за час його існування проліковано понад тисячу пацієнтів, більшість яких військовослужбовці.

Реабілітаційне відділення у ЦРЛ функціонує із серпня 2022 року. У липні 2023-го його розширили. На сьогодні ведеться робота з міжнародними донорами щодо облаштування потужного реабілітаційного центру в окремому приміщенні, що є дуже актуальним.

Дуже цікавою була зустріч з реабілітологом Василиною Перегудою – дружиною полеглого воїна Олега Перегуди – керівницею проєкту «Реабілітаційний центр ветеранів війни «4.5.0. Прикарпаття» на території, де працюватиме заклад. За словами Василини Перегуди, вона втілює в життя мрію свого чоловіка про реабілітаційний центр для ветеранів.

Адже командир роти 80-ї десантно-штурмової бригади Олег Перегуда був на фронті з 2014-го по 2016 рік, ще в часи АТО. На власному досвіді відчував труднощі адаптації до цивільного життя. Відтак мріяв створити заклад для всебічної і комфортної інтеграції ветеранів. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олег Перегуда пішов воювати і загинув. Щоб здійснити його мрію, Василина з рідними й побратимами чоловіка започаткувала проєкт «Реабілітаційний центр ветеранів війни «4.5.0. Прикарпаття».

Під приміщення реабілітаційного центру виділили будівлю колишньої водонапірної станції «Хотінь» біля Калуша. Підписано договір про оренду ділянки і приміщення на 25 років. У травні торік там відбулася перша толока. Територію розчистили і будівлю підготували до відновлення. Там мають бути: спортивний майданчик, масажний кабінет, зал із мобільним обладнанням. У центрі працюватимуть реабілітологи, масажисти та психологи.

Василина Перегуда з командою проєкту провадять велику волонтерську роботу зі збору коштів на центр. Уже замінили дах і вікна, розпочали внутрішні роботи та підведення комунікацій, облаштували територію і встановили огорожу…

Недавно підписано меморандум про співпрацю між Калуською міською радою і громадською організацією «Реабілітаційний центр ветеранів війни «4.5.0. Прикарпаття». Він передбачає широку співпрацю щодо підтримки військовослужбовців та ветеранів.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук, підбиваючи підсумки престуру, наголосив: «Калуська територіальна громада є однією із найбільших громад в області. За два роки повномасштабної війни тут зуміли зосередити свою увагу на розв’язанні тих проблем, що дозволило сьогодні ефективно забезпечувати функціонування закладів медицини, освіти, комунального господарства тощо та реагувати на виклики, які спричинила війна. Формуючи свій бюджет на 2024 рік, що становить понад 855 млн грн, з яких власні надходження – близько 640 млн грн, уже запланували понад 25 млн грн на підтримку військових. Але є мета не зменшувати темпів допомоги Силам оборони, яка була у 2023 році, а це понад 50 млн грн, навіть попри те, що «військовий» ПДФО уже не надходить у бюджет громади.

Відповідні уточнення щодо збільшення допомоги ЗСУ міськрада робить упродовж року з огляду на динаміку наповнення бюджету. Також Калуська громада є однією із тих, яка прийняла найбільшу кількість релокованого бізнесу – 30 суб’єктів підприємницької діяльності. Адже тут є велика перевага щодо кількості людей, які готові працювати, а це понад 250 тис. працездатного населення в радіусі 35 км, у тому числі 5 тисяч осіб, які змушені були переїхати в Калуш із зони бойових дій.

Варто звернути увагу, що в цій громаді працює чи не єдиний приватний індустріальний парк «Kalush industrial HUB», площа якого 18,7 га. Незабаром запрацюють ще два – приватний індустріальний парк «Боднарів» площею 16,8 га та муніципальний індустріальний парк «Галіція» площею 19,8 га.

Понад тисячу підприємств, які працюють у Калуській громаді, наповнюють бюджет як місцевий, так і Державний, дають робочі місця, створюють інвестиційно привабливий клімат на заході України. Своєю чергою громада докладає максимум зусиль для забезпечення надання соціальних послуг, належної роботи закладів освіти та медицини, і ця синергія є потрібною для тилових регіонів».