Свою чергову творчу зустріч представники літературної платформи «Об’єднані словом» на чолі з поетесою Лесею Геник провадили на базі локації КП «Простір інноваційних креацій «Палац» міста Івано-Франківська – у недавно заснованому інтерактивному музеї «Місто і зброя» Палацу Потоцьких. А вибір майданчика для спілкування був зумовлений не пошуком формального креативу чи хайпу – бажанням привернути до себе увагу надзвичайної публічності, а щоб у форматі літературної зустрічі, в якій взяли участь і деякі представники літературного простору з прифронтових регіонів, почути також частину музейної краєзнавчої інформації про унікальну пам’ятку архітектури Івано-Франківська 1672–1682 рр. і бодай торкнутися глибини слів публіциста й ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова: «Націоналізм – це культура в нашій озброєній хаті…».

Проведення таких зустрічей у музейних закладах і запрошення до творчих письменницьких майстерень наукових співробітників як спікерів та презентації краєзнавчих досліджень «Об’єднані словом» практикують не вперше. Тож насолода письменством, образно кажучи, з присмаком історії для представників літературної платформи – була не першиною, а лише мовби продовженням доброї традиції вражень, а для гостей-літераторів мистецької спільноти – чудовою нагодою заглянути у метрику міста, в якому їм через війну на сході держави доведеться жити і творити. Екскурсію в історію української зброї різних часів провадила наукова співробітниця музею і художня керівниця театру-студії «Жива історія» Тетяна Зарецька, а старший науковий співробітник Петро Ганцюк взяв участь у панельній дискусії про перебіг і роль рейдів УПА на підтримку національно-визвольних рухів у сусідніх державах.

Про актуальність вибору локації для проведення творчої зустрічі представників «Об’єднаних словом» чільниця літературної платформи поетеса Леся Геник зазначила:

– Жодна творча особистість не повинна бути осторонь того, що відбувається в Україні. А в Україні одинадцятий рік триває війна. І ми не сидимо склавши руки – кожен із нас робить свій внесок у боротьбу з російськими загарбниками – залежно від своїх можливостей, сил, місця перебування, зайнятості тощо. Але відвідування таких місць, як музей «Зброя і місто», та занурення в історію визвольних змагань України різних часів дають можливість нам переосмислювати чимало речей, набувати нові знання і генерувати свіжі ідеї у творчості – таким чином популяризувати правду про Україну…».

Зі свого боку, гостя «Об’єднаних словом», колишня жителька Донецька, котра десять років перебувала у статусі ВПО, а тепер іванофранківка й лікарка за фахом поетеса Олена Лелека (Стьопіна) вважає, що завдяки представникам творчої інтелігенції відчула великий комфорт для душі після втечі з окупованого міста і пошуків прихистку спочатку у Харкові, згодом у Львові і насамкінець – в Івано-Франківську:

«Я познайомилася тут із творчими людьми і наповнилася знаннями про історію міста. І ще більше відчула себе українкою, а не чужинкою. Коли в обласному центрі Прикарпаття чую російську мову, якою свого часу багато років спілкувалась у Донецьку, а таке, на жаль, часто трапляється, то тепер мене від неї не тільки пересмикує, а й бісить. У Донецьку є дуже багато справжніх українських патріотів, які свого часу з тих чи інших причин не змогли виїхати з міста. Вони з надією чекають ЗСУ і визволення з-під окупації. Такі творчі зустрічі, яку зорганізувала літературна платформа не тільки надихають мене на творчість, а й підтримують у житті…».

Того дня в Палаці Потоцьких звучали Франкові рядки у читанні Анни Паркулаб, авторські поезії Лесі Геник, Світлани Ткачук, Наталії Баницької, Миколи Істина, Ярослави Харук, Олени Лелеки, Руслани Гочієвої. А також відбулася презентація поетичної збірки «Небо мами» письменниці Оксани Пронюк-Кузьми із села Клубівців на Тисмениччині, присвяченої 80-річчю її матері Марії, а родинну поезію із представленого видання під час зустрічі читала внучка ювілярки Анастасія Палагіцька.