Свято присвячене зішестю Святого Духа на апостолів та Діву Марію. Ця подія позначила триєдність Бога. Свята Трійця – одне із найголовніших церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Звідси й назва празника. У народі день Трійці ще називають Зеленими святами. Щороку їх відзначають на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння, тому у християн свято Трійця має ще назву П’ятидесятниця.

Цього року Свята Трійця припала на 7 червня як у православних християн, так і у католиків. Це один із рідкісних випадків, коли дати свят у християн східного і західного обрядів збіглися.

Вперше відсвяткувати Трійцю, як свідчить історя, вирішили свого часу апостоли, які були учнями Ісуса Христа. У такий спосіб вони увічнили велику подію – зішестя на них та Діву Марію Святого Духа. За біблійними переказами, Святий Дух зійшов на Матір Божу та апостолів у вигляді благодатного вогню, після чого апостоли отримали дар зцілювати й пророкувати, а також заговорили різними мовами, щоб проповідувати вчення Христа для народів світу.

Наші предки на усі свята, у тому числі й на Зелені, завжди виконували якісь обряди, що мали своє символічне значення. Ці традиції в деяких регіонах України збереглися й донині.

На Зелені свята у День Святої Трійці християни прикрашають свої будинки гілками дерев (здебільшого липи та берези) і зеленими запашними травами, які символізують відродження всього живого на землі і мають властивість захищати дім від усякого зла. Віряни цього дня відвідують святкове Богослужіння в храмі. Після церковної служби прийнято відвідувати або запрошувати в гості близьких родичів та друзів. Тому, готуючись до свята, напередодні господині проводять генеральне прибирання у будинку та на подвір’ї. Вони готують різні частування, зокрема печуть хліб або коровай. Після святкового обіду наші предки зазвичай влаштовували народні гуляння та навіть ворожіння.

Цей празник вважається дуже важливим і радісним, тому не вітається жодна робота по дому (окрім приготування їжі), на городі чи дачі. Не рекомендують на Зелені свята ходити на кладовище, оскільки для цього є спеціальний день напередодні – Троїцька батьківська субота.

Також, за повір'ям, на Зелені свята не радять купатися у водоймах, щоб русалки і мавки не потягли під воду і не залоскотали на смерть.

Доброю прикметою на Трійцю було сватання – вважалося, якщо посвататися на Зелені свята й одружитися на Покрову (14 жовтня), то сімейне життя буде довгим і щасливим.

На зорі господині виносили свіжу випічку на поля і городи, кришили булочки, печиво, коржі на землю, таким чином задобрюючи духів покійних родичів, аби помогли землі дати добрі врожаї.

На празник, за повір'ям, наділяють чудодійною силою саме березу. Вважалося, що вона володіє особливою силою зростання, яку людина може використовувати. Тому на Трійцю березові гілки дівчата заплітають у коси. Або ж із трьох гілочок плетуть косицю, скріплюючи червоною стрічкою чи міцною травою. Такий букет у домі має принести щастя в любові, здоров'я та довголіття рідним.

А ще гілки берези топлять у воді або виносять на хлібне поле, щоб принесли родючість землі. Також роблять настій з листя берези, який начебто має цілющі властивості.

Гілочки берези слугують і оберегом від нечистої сили. Їх встромляють в кути будинку, щоб їхня чистота і цілющий дух передалися помешканню.

Польові квіти, які побували в церкві у свято, засушують й зберігають за іконами для різних потреб: їх кладуть під свіже сіно і в житницю, щоб не водилися миші, на грядки – для захисту від землерийок та інших шкідників, на горище, щоб попередити пожежу.

За звичаями, на Трійцю дівчатам потрібно збирати ранкову росу і вмиватися нею, щоб бути вродливими та здоровими.

Ще на Трійцю наші предки робили обряд на любов: влаштовували святковий обід, запрошували сусідів і родичів, стіл застеляли скатертиною, яку після обіду не прали, а клали її на ніч під ліжко подружжя. Цей обряд мав допомогти зміцнити любов та взаєморозуміння між чоловіком і дружиною. Після прання скатертиною не користувалися до наступної Трійці.

Святу Трійцю завжди вважали днем, коли весна остаточно поступається літу. З огляду на це наші предки мали кілька погодних знаків: на Трійцю йде дощ - до рясного урожаю хліба і грибів та до теплого літа; якщо цього дня спекотно – все літо буде посушливим; потрапити під дощ – до добра й здійснення мрій; кому пощастить побачити веселку, той знайде здоров’я і багатство в майбутньому році.