Перший раз – у перший клас. У п’ять років? Чи потрібна школа малюкам такого віку?

Останні місяці в сім’ях майбутніх першокласників не вщухають дискусії про доцільність початкової школи з п’яти років. Тему до обговорення запропонувало Міністерство освіти та науки. Там вважають, що Україна може взяти приклад із країн, де навчання починають раніше. Позиції влади, експертів та батьків подає Центр громадського моніторингу та контролю.

Що кажуть у міністерстві?

Пропозицію про навчання з п’яти років МОН підкріплює досвідом США, Великої Британії та Нідерландів і називає такі аргументи: наступність дошкільної та початкової ланок освіти; позитивний вплив на успішність у дорослому житті; прискорений розвиток сучасних дітей, особливо через шалений прогрес інформаційних технологій.

За словами міністра освіти Сергія Шкарлета, у відомстві розуміють, що діти п’яти і шести років мають різні рівні психофізичного розвитку, тому підхід до організації освітнього процесу п’ятирічок мусить бути інший: «Не йдеться про те, що діти в п’ять років мають сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюємо нові форми здобуття знань та набуття компетентностей із подальшою зміною державних освітніх стандартів і програм».

У парламенті теж заявляють: якщо п’ятирічки підуть до школи, то не вчитимуться за програмою нинішніх першокласників. «Це буде перехідний період між дитсадком і школою», – прокоментувала член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

У Міністерстві освіти наголошують, що жодного рішення про зміни в системі навчання наразі не ухвалено.

Що кажуть батьки?

Одразу після заяви МОН батьки активно почали обговорювати переваги та недоліки раннього навчання. У спільноті «Батьки SOS» у фейсбуці думки розділилися. Дехто поділився своїм позитивним досвідом початку школи у 5 років. Однак із застереженням, що готовність до навчання дуже індивідуальна у такому віці.

«Ми пішли в п’ять! Нам неймовірно пощастило з нашою вчителькою! Дитині дуже подобається, ось уже другий клас, а все встигаємо», – прокоментувала Анастасія Буйновська, але водночас додала, що її друга донька піде до школи у 6 років.

Утім, більшість батьків виступила проти пропозиції міністерства. За їхніми словами, п’ятирічні діти не готові до школи в її класичному вигляді. До того ж переписувати програму початкової школи під п’ятирічок – значить, відмовитися від щойно запровадженої «Нової української школи». Недоцільно так швидко змінювати систему.

Що думають психологи й експерти?

Освітні експерти і психологи також з осторогою поставилися до ініціативи МОН. Експерт освітнього напряму Інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що спочатку потрібно проаналізувати результати «Нової української школи», а тоді вже запроваджувати якісь зміни.

«У законі України делікатно і виважено написано, що діти ідуть до школи переважно у шість років, але за потреби – і в сім, оскільки важливим чинником є їхня психофізична готовність», – додав експерт.

Психолог Світлана Ройз також має застереження щодо життєздатності пропозиції Міністерства на українських теренах. За її словами, і держстандарт, і концепція НУШ наразі заточені під шестирічних дітей. Методика роботи із п’ятирічними повинна бути зовсім інша – дошкільна.

«Найчастіше звертають увагу на інтелектуальну готовність до школи (вона охоплює увагу, пам'ять, мислення, сприйняття, уяву, мову, наявність предметно-специфічних знань, математичних уявлень, просторово-графічної підготовки і багато чого іншого), а для всього цього бракує зрілості префронтальної кори мозку і все це неможливе в п’ять років. Але ще є емоційна готовність до школи (це, наприклад, спроможність витримати розчарування, фрустрацію, вміння виконувати завдання, які не подобаються, регулювати свою поведінку). Це нереально для дітей і шести років», – написала психолог на своїй сторінці у фейсбуці.

За словами С. Ройз, мотивація дітей до семи років – лише ігрова. Крім того, вони не завжди почуваються частиною групи чи розуміють правила. Тому «школа» для п’ятирічок повинна бути навчальним середовищем із зовсім іншими підходами, завданнями і фахівцями, ніж нинішня НУШ. По суті, – дошкільною освітою, де немає місця урокам чи сидінню за партами.

У Міністерстві освіти та науки стверджують, що ухвалюватимуть рішення тільки в інтересах дітей і після детального вивчення теми.

За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю.