У недавно створеному Центрі прогнозування паводків Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, про який «Галичина» писала в минулому випуску, презентували унікальну геоінформаційну систему (ГІС) моніторингу вод Дністра. Її вже встановлено на автоматизованому річковому посту в Галичі, але управляють нею звідси.

У дійстві взяли участь не тільки провідні науковці університету, а й керівники і фахівці з управлінь ДСНС України в області, екології та природних ресурсів і цивільного захисту населення ОДА, Басейнового управління водних ресурсів ріки Дністер тощо.

– У нашому університеті є можливість готувати фахівців найвищої категорії у галузці екології, раціонального природокористування, а особливо з екологічної безпеки, зокрема студентів першого рівня – бакалаврів і другого – магістрів, докторів філософії, тобто аспірантів і докторантів з можливістю захисту кандидатських і докторських дисертацій на базі нашого вишу, – зазначив принагідно перший проректор ІФНТУНГ, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Олег МАНДРИК, який модерував презентацію. – А перші кроки до оволодіння професією можуть починатися для наших потенційних студентів іще з шестирічного віку завдяки проєкту «Нова енергія» – університетського наукового містечка пропаганди і популяризації технічної освіти для наймолодших, створеного на території нашого ВНЗ.

Ми беремо участь у численних усеукраїнських проєктах. Одним із них був проєкт, який ми виграли й успішно реалізували 2012 року, – створення Дністровського протипаводкового центру у селі Маріямполі Галицького району. Ми належно обладнали центр, щоб мати змогу прогнозувати повені, а студенти на його базі могли проходити практику. А координатором і науковим консультантом центру є професор Олег Адаменко, який разом зі студентами-магістрами розробив спеціальні карти-схеми прогнозування повеней.

Також ми виграли два міжнародні проєкти спільно з румунськими партнерами й реалізовуємо їх. Вже придбали спеціальне японське обладнання з вимірювання різноманітних характеристик навколишнього середовища. Тож за дорученням першого заступника голови Івано-Франківської ОДА Марії Савки після повені на Прикарпатті 2020 року на нашій базі у Маріямполі провели дуже актуальний науково-практичний семінар з прогнозування повеней у Карпатському регіоні. Професор Євгеній Яковлєв з НАН України, вислухавши виступи наших провідних науковців, зокрема професорів Олега Адаменка, Едуарда Кузьменка та інших, запропонував нам створити відповідний центр і пообіцяв допомагати з реальними пропозиціями і дослідженнями. Басейнова рада Дністра – дорадчий орган, в якому – майже 80 представників з семи областей України і з Молдови, головою якої три роки тому обрали мене, звернулася до Кабміну й Верховної Ради щодо реалізації означених нами протипаводкових заходів. Але, за достовірною інформацією, сьогодні держава не виділяє навіть п’яти відсотків із запланованого фінансування тих заходів. Тож університет самотужки реалізує такі проєкти, а створення Центру прогнозування паводків у нашому виші – один із таких реальних кроків.

Кафедра інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем на чолі академіком Української нафтогазової академії, професором Леонідом Заміховським завдяки великим старанням чудового фахівця-професіонала доцента цієї кафедри Миколи Миколайчука зробила все до того, щоб наглядно, в реальному часі, а не тільки на папері, продемонструвати функціонування розробленої ними сучасної автоматизованої ГІС моніторингу вод ріки Дністер у Галичі. Зацікавленість усіх, хто вже мав змогу спостерігати за її роботою, була великою. Отже, презентуватимемо цю новинку й керівникам новостворених територіальних громад і водночас і далі реалізовуватимемо міжнародні проєкти для удосконалення таких моніторингових систем і нарощування їх кількості на річках Прикарпаття. Наш основний принцип – завчасно спрогнозувати паводок, попередити людей про стихію, щоб гарантувати їм безпеку…

Професор Адаменко назвав таку розробку цікавою, а інструментарій – оригінальним. А ми звернулися до вже згадуваного Леоніда ЗАМІХОВСЬКОГО з проханням відповісти на декілька запитань.

– Леоніде Михайловичу, як працювалося над системою й у чому її актуальність та оригінальність?

– Це – не нинішня розробка нашої кафедри. Ми давно, поступово й по висхідній працюємо над проєктуванням і виготовленням різних автоматизованих систем моніторингу, управління чи контролю, якими у будь-якому місці можемо управляти через мережу Інтернет. Ми, наприклад, перебуваємо в Івано-Франківську, але наглядно бачимо, як змінюються параметри Дністра у Галичі – рівень води, температура її, повітря й т. д.

Система – базова, вона, сказати б, лише перший крок. Тож ми можемо за необхідності її розширювати – обладнувати давачами інших потрібних параметрів, наприклад, каламутності води чи швидкості її потоку тощо.

– Така ГІС моніторингу ріки Дністер, яка вже працює на автоматизованому посту в Галичі, і справді наразі єдина на Прикарпатті, а то й, може, в Україні, як ішлося під час презентації?

– Ми проаналізували наукові джерела з цього приводу, й результати аналітичного огляду наявних публікацій дозволяють зробити висновок, що сьогодні в Україні немає розробленої інформаційної системи такого типу, яка б реально функціонувала. Є схожі на ріці Тисі на Закарпатті, але то розробки не суто вітчизняні, а конгломерати – зроблені спільно з науковцями Угорщини чи Румунії.

– Наскільки я розумію, розробка співробітників Вашої кафедри, встановлена на Дністрі, працює в реальному часі?

– Так, система реально працює. Вона розташована на одній з опор моста, але відповідно захищена від стороннього втручання.

– Чи можна вважати Вашу ГІС у Галичі наразі лише апробацією роботи інформаційної системи моніторингу?

– Ні, це не є апробацією. Схожих систем ми вже виготовляли дуже багато. Але вони мали значно вужче призначення. Наприклад, створили систему для моніторингу каламутності води у водозаборах Івано-Франківського водоканалу і т. д. А сьогодні на основі розробленої нами базової системи, до якої можемо, повторюю, під’єднувати будь-які давачі різних технічних параметрів, ми показали, як можна отримувати й використовувати з різною метою конкретні метеорологічні параметри – температуру води й атмосфери, рівень води, вологість повітря тощо.

Якось так склалося, що представлення нашої ГІС моніторингу вод ріки Дністер відбулося саме у новоствореному в університеті Центрі прогнозування паводків на Прикарпатті. Самі розумієте, що його організували наприкінці минулого року, а щоб розробити таку систему моніторингу, яку ми сьогодні презентували, потрібно було значно більше часу. Але проблематика науково-практичних досліджень нашої кафедри співзвучна з основними завданнями новоствореного Центру, тож ми активно співпрацюємо…

Як зазначив О. Мандрик, підсумовуючи презентацію, сьогодні основне реальне джерело фінансування розробок університетських науковців – участь кафедр у різноманітних всеукраїнських проєктах і міжнародних ґрантах.

Довідка.

Центр прогнозування та попередження техногенної й гідроекологічної небезпеки Прикарпаття створено згідно з наказом ректора ІФНТУНГ Євстахія Крижанівського 1 січня цього року. Відтоді ми розробили і затвердили положення про центр, розробили бізнес-план і основні завдання на цей рік. І презентація геоінформаційної системи моніторингу вод ріки Дністер – одне з таких питань. Починаємо з того, що хочемо розглянути причини й можливості прогнозування стихійних явищ. Розробимо систему періодизації таких катаклізмів не тільки на Прикарпатті, а й в Україні чи, може, й на ширшій території. Це – перше питання, над яким працюємо. А далі порівнюватимемо ті явища, які передують повеням чи є їхніми, – селі, карсти, зсуви та інші ерозійні процеси. Також розробимо правові положення на основі міжнародних нормативно-правових актів. Отже, створення Центру прогнозування паводків Прикарпаття ми вважаємо своєчасною подією і надіємося, що вдасться прогнозувати стихійні явища, щоб їм запобігати. Було б добре, щоби в кожному населеному пункті мали наглядні креслення з сегментами і обсягами їхніх територій, які може бути затоплено під час повені, щоб знати, як гарантувати безпеку людям. (Професор Олег АДАМЕНКО. Директор Центру прогнозування і запобігання паводків Прикарпаття.)