Передбачати, щоб запобігати. Геоінформаційна система моніторингу вод Дністра, яку презентували в ІФНТУНГ, єдина в Україні

У недавно створеному Центрі прогнозування паводків Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, про який «Галичина» писала в минулому випуску, презентували унікальну геоінформаційну систему (ГІС) моніторингу вод Дністра. Її вже встановлено на автоматизованому річковому посту в Галичі, але управляють нею звідси.

У дійстві взяли участь не тільки провідні науковці університету, а й керівники і фахівці з управлінь ДСНС України в області, екології та природних ресурсів і цивільного захисту населення ОДА, Басейнового управління водних ресурсів ріки Дністер тощо.

– У нашому університеті є можливість готувати фахівців найвищої категорії у галузці екології, раціонального природокористування, а особливо з екологічної безпеки, зокрема студентів першого рівня – бакалаврів і другого – магістрів, докторів філософії, тобто аспірантів і докторантів з можливістю захисту кандидатських і докторських дисертацій на базі нашого вишу, – зазначив принагідно перший проректор ІФНТУНГ, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Олег МАНДРИК, який модерував презентацію. – А перші кроки до оволодіння професією можуть починатися для наших потенційних студентів іще з шестирічного віку завдяки проєкту «Нова енергія» – університетського наукового містечка пропаганди і популяризації технічної освіти для наймолодших, створеного на території нашого ВНЗ.

Перший проректор ІФНТУНГ професор Олег Мандрик під час презентації.
Перший проректор ІФНТУНГ професор Олег Мандрик під час презентації.

Ми беремо участь у численних усеукраїнських проєктах. Одним із них був проєкт, який ми виграли й успішно реалізували 2012 року, – створення Дністровського протипаводкового центру у селі Маріямполі Галицького району. Ми належно обладнали центр, щоб мати змогу прогнозувати повені, а студенти на його базі могли проходити практику. А координатором і науковим консультантом центру є професор Олег Адаменко, який разом зі студентами-магістрами розробив спеціальні карти-схеми прогнозування повеней.

Також ми виграли два міжнародні проєкти спільно з румунськими партнерами й реалізовуємо їх. Вже придбали спеціальне японське обладнання з вимірювання різноманітних характеристик навколишнього середовища. Тож за дорученням першого заступника голови Івано-Франківської ОДА Марії Савки після повені на Прикарпатті 2020 року на нашій базі у Маріямполі провели дуже актуальний науково-практичний семінар з прогнозування повеней у Карпатському регіоні. Професор Євгеній Яковлєв з НАН України, вислухавши виступи наших провідних науковців, зокрема професорів Олега Адаменка, Едуарда Кузьменка та інших, запропонував нам створити відповідний центр і пообіцяв допомагати з реальними пропозиціями і дослідженнями. Басейнова рада Дністра – дорадчий орган, в якому – майже 80 представників з семи областей України і з Молдови, головою якої три роки тому обрали мене, звернулася до Кабміну й Верховної Ради щодо реалізації означених нами протипаводкових заходів. Але, за достовірною інформацією, сьогодні держава не виділяє навіть п’яти відсотків із запланованого фінансування тих заходів. Тож університет самотужки реалізує такі проєкти, а створення Центру прогнозування паводків у нашому виші – один із таких реальних кроків.

Кафедра інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем на чолі академіком Української нафтогазової академії, професором Леонідом Заміховським завдяки великим старанням чудового фахівця-професіонала доцента цієї кафедри Миколи Миколайчука зробила все до того, щоб наглядно, в реальному часі, а не тільки на папері, продемонструвати функціонування розробленої ними сучасної автоматизованої ГІС моніторингу вод ріки Дністер у Галичі. Зацікавленість усіх, хто вже мав змогу спостерігати за її роботою, була великою. Отже, презентуватимемо цю новинку й керівникам новостворених територіальних громад і водночас і далі реалізовуватимемо міжнародні проєкти для удосконалення таких моніторингових систем і нарощування їх кількості на річках Прикарпаття. Наш основний принцип – завчасно спрогнозувати паводок, попередити людей про стихію, щоб гарантувати їм безпеку…

Професор Адаменко назвав таку розробку цікавою, а інструментарій – оригінальним. А ми звернулися до вже згадуваного Леоніда ЗАМІХОВСЬКОГО з проханням відповісти на декілька запитань.

– Леоніде Михайловичу, як працювалося над системою й у чому її актуальність та оригінальність?

– Це – не нинішня розробка нашої кафедри. Ми давно, поступово й по висхідній працюємо над проєктуванням і виготовленням різних автоматизованих систем моніторингу, управління чи контролю, якими у будь-якому місці можемо управляти через мережу Інтернет. Ми, наприклад, перебуваємо в Івано-Франківську, але наглядно бачимо, як змінюються параметри Дністра у Галичі – рівень води, температура її, повітря й т. д.

Система – базова, вона, сказати б, лише перший крок. Тож ми можемо за необхідності її розширювати – обладнувати давачами інших потрібних параметрів, наприклад, каламутності води чи швидкості її потоку тощо.

– Така ГІС моніторингу ріки Дністер, яка вже працює на автоматизованому посту в Галичі, і справді наразі єдина на Прикарпатті, а то й, може, в Україні, як ішлося під час презентації?

– Ми проаналізували наукові джерела з цього приводу, й результати аналітичного огляду наявних публікацій дозволяють зробити висновок, що сьогодні в Україні немає розробленої інформаційної системи такого типу, яка б реально функціонувала. Є схожі на ріці Тисі на Закарпатті, але то розробки не суто вітчизняні, а конгломерати – зроблені спільно з науковцями Угорщини чи Румунії.

– Наскільки я розумію, розробка співробітників Вашої кафедри, встановлена на Дністрі, працює в реальному часі?

– Так, система реально працює. Вона розташована на одній з опор моста, але відповідно захищена від стороннього втручання.

– Чи можна вважати Вашу ГІС у Галичі наразі лише апробацією роботи інформаційної системи моніторингу?

– Ні, це не є апробацією. Схожих систем ми вже виготовляли дуже багато. Але вони мали значно вужче призначення. Наприклад, створили систему для моніторингу каламутності води у водозаборах Івано-Франківського водоканалу і т. д. А сьогодні на основі розробленої нами базової системи, до якої можемо, повторюю, під’єднувати будь-які давачі різних технічних параметрів, ми показали, як можна отримувати й використовувати з різною метою конкретні метеорологічні параметри – температуру води й атмосфери, рівень води, вологість повітря тощо.

Якось так склалося, що представлення нашої ГІС моніторингу вод ріки Дністер відбулося саме у новоствореному в університеті Центрі прогнозування паводків на Прикарпатті. Самі розумієте, що його організували наприкінці минулого року, а щоб розробити таку систему моніторингу, яку ми сьогодні презентували, потрібно було значно більше часу. Але проблематика науково-практичних досліджень нашої кафедри співзвучна з основними завданнями новоствореного Центру, тож ми активно співпрацюємо…

Як зазначив О. Мандрик, підсумовуючи презентацію, сьогодні основне реальне джерело фінансування розробок університетських науковців – участь кафедр у різноманітних всеукраїнських проєктах і міжнародних ґрантах.

Довідка.

Центр прогнозування та попередження техногенної й гідроекологічної небезпеки Прикарпаття створено згідно з наказом ректора ІФНТУНГ Євстахія Крижанівського 1 січня цього року. Відтоді ми розробили і затвердили положення про центр, розробили бізнес-план і основні завдання на цей рік. І презентація геоінформаційної системи моніторингу вод ріки Дністер – одне з таких питань. Починаємо з того, що хочемо розглянути причини й можливості прогнозування стихійних явищ. Розробимо систему періодизації таких катаклізмів не тільки на Прикарпатті, а й в Україні чи, може, й на ширшій території. Це – перше питання, над яким працюємо. А далі порівнюватимемо ті явища, які передують повеням чи є їхніми, – селі, карсти, зсуви та інші ерозійні процеси. Також розробимо правові положення на основі міжнародних нормативно-правових актів. Отже, створення Центру прогнозування паводків Прикарпаття ми вважаємо своєчасною подією і надіємося, що вдасться прогнозувати стихійні явища, щоб їм запобігати. Було б добре, щоби в кожному населеному пункті мали наглядні креслення з сегментами і обсягами їхніх територій, які може бути затоплено під час повені, щоб знати, як гарантувати безпеку людям. (Професор Олег АДАМЕНКО. Директор Центру прогнозування і запобігання паводків Прикарпаття.)
Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами