Пожежа в соборі Паризької Богоматері у квітні 2019 року істотно пошкодила сакральну будівлю ХІІ ст. Проте завдяки тому, що раніше було здійснено 3D сканування споруди, себто перетворення фізичної форми пам’ятки культурної спадщини на цифровий вигляд, відтворення втрачених елементів культової композиції собору – цілком реальне завдання для реставраторів.

Таке саме 3D сканування низки споруд у рамках пам’яткоохоронної справи відбулось і в Галичі та його близьких околицях завдяки реалізації проєкту «Розвиток транскордонного співробітництва щодо популяризації об’єктів історичної та культурної спадщини на транскордонній території Румунії і України», який здійснюють спіробітники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Зокрема наприкінці березня фахівці ІФНТУНГ, кандидати технічних наук Володимир Романюк та Денис Кухтар у супроводі наукових співробітників відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» відвідали пам’ятки національного та місцевого значення – церкву Св. Дмитра та Шляхетську вежу в Галичі, церкву Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі, костел Кармелітів у Більшівцях, замок Яблоновських в Маріямполі, де провели необхідні роботи за допомогою 3D сканера.

Проведені зйомки будуть вельми корисні як для збору необхідних технічних даних про об’єкти й підготовки їхніх 3D (тривимірних) моделей, так і для створення віртуальних онлайн-турів пам’ятками. В межах проєкту заплановано здійснити такі роботи на 50 об’єктах культурної спадщини Прикарпаття. А по його завершенні результати такої праці буде розміщено на спеціальній веб-сторінці у світовій мережі Інтернет для загального користування

Специфіка роботи зі 3D сканування пам’яток досить непроста, особливо з огляду на складні конструктивні особливостей багатьох архітектурних споруд (наприклад, Шляхетської вежі Галицького замку), які необхідно поєднати в єдине ціле. Та воно нині вкрай важливе для збереження й популяризації нашої національної спадщини. Зостається лише пожалкувати, що раніше, бодай три десятиліття тому, таких технологій у нас не було. Інакше стільки важливих об’єктів, які вже втрачено, могли б бути оцифровані, а отже, – готові до відновлення з цілковитою відповідністю до оригіналу! Згадаймо хоча б лише кенасу караїмів чи житловий будинок родини Гузарів…

Принагідно висловлюємо подяку тим, хто доклався до справи збереження та популяризації пам’яток княжого Галича – вже згадуваним В. Романюку та Д. Кухтарю, а також начальникові відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Віталієві Передерку.