Три дні під пекучим сонцем жителі сіл Росільної, Космача, селища Дзвиняча Богородчанського району перекривали дорогу, вимагаючи її ремонту. Наперед зазначимо, їхній протест увінчався успіхом. Щоправда, почалося все з того, що в Росільній люди зупинили три вантажівки. Дві були з лісом-кругляком і одна – з дошками. «Нам набридло, що постійно крадуть ліс», – пояснили місцеві жителі свої дії. Викликана на місце події поліція не виявила в документах лісовозів якихось порушень, та люди з цим не згідні. За їхніми словами, не всюди були відповідні чіпи. Тобто якщо частину деревини було заготовлено на законних підставах, то решта – «лівак».

Але, вочевидь, була ще одна підстава зупинити машини. Свого часу росільнянці власними силами ремонтували дорогу. Набрали з річки щебеню і засипали ями. Та цього вистачило на якийсь місяць. Машини, в тому числі й вантажівки, розбили дорогу. А влада, до якої неодноразово зверталися, «годувала» людей тільки обіцянками. Та дорога фактично «вбита». Як свого часу писали у зверненні до тодішнього голови ОДА Д. Шмигаля, ця траса з’єднує три гірські райони, проте вона у такому стані, що навіть рятувальникам чи «швидкій» добратися було проблематично. Не всі таксисти погоджувалися сюди їхати.

Громадські активісти, зокрема Оксана Карабінович зі Дзвиняча та голова сільради Космача Ганна Вітюк розповіли, що були й мирні акції протесту, скажімо, пікетування ОДА, але конкретного результату це не дало. На «паперах» все нібито виглядало добре. Є й документи, згідно з якими та дорога мала б бути капітально відремонтована. Свого часу на це було виділено 54 мільйони гривень. Провели тендер, котрий також не обійшовся без скандалу. Один із громадських активістів, пан Бардзій показує ще один документ, котрий стосується цього конкурсу. Навпроти фірми, котра заявила найнижчу вартість робіт, стоїть «дискваліфіковано». Виграло тендер інше підприємство, котре, за словами співрозмовника, не мало необхідних засобів виробництва і було б змушене наймати субпідрядника. Кошти так і не освоїли. Далі їх нібито знову виділяли, щоправда, суми вже були значно менші: 5 мільйонів, пізніше 2 , далі знову 5. Щоправда, і цих грошей люди не побачили. Постійно мінялися підрядники, кажуть Оксана Карабінович та Ганна Вітюк. Жителі сіл намагалися достукатися до владних кабінетів, вислуховували обіцянки, але «віз» не рухався. Останньою краплею стало те, що й чергове запевнення про початок робіт із 16 серпня залишилося лише обіцянкою. Прочекали майже півтора тижні – і терпець урвався.

Так, вони усвідомлювали, що перекриттям дороги створять проблеми іншим, але не бачили іншого виходу. Звісно, не обійшлося без ексцесів. Один чоловік, стверджуючи, що він лікар і поспішає на роботу, спробував проїхати крізь пікетувальників і пошкодив одному з них руку. Щоправда, і сам залишився без бокового дзеркала в машині. Ще якихось двоє молодиків погрожували людям предметом, схожим на пістолет. На думку моїх співрозмовників, це були синки працівників силових структур. Дивний випадок відбувся й на очах автора цих рядків. Ми під’їхали до пікетувальників услід за якимось чорним позашляховиком. Звідти вийшов худорлявий чоловік у синій в смужку сорочці, джинсах і чорних мештах. У руці тримав арматурний прут. Перша думка: якийсь «крутелик» хоче проїхати і зараз накинеться на людей. До речі, поряд перебувала поліція, але ніяк не зреагувала на появу особи з небезпечним предметом. Та чоловік просто увійшов у групу протестувальників. Коли спробував з ним поспілкуватися, пред’явивши посвідчення, той навідріз відмовився і швиденько пішов геть. Пікетувальники його не знали. Тож виникла думка: а чи не готувалася якась провокація?..

Деякі моменти люди сприйняли як шантаж. Зокрема, їм говорили, що підрядник готовий розпочати ремонтні роботи, але не завозить техніку через перекриття дороги. Та хіба б її не пропустили?... Зауважимо, що до протестувальників приїхав заступник голови ОДА Івасик. Та люди не повірили черговим запевненням чиновника, бо свого часу були в нього на прийомі, тож назвали його брехуном.

Врешті-решт, триденне протистояння дало свій результат. Почався ремонт дорожнього покриття. Причому місцеві активісти, щоб розширити дорогу, самі взялися за розчищення придорожньої смуги. Щоправда, перемога ще не остаточна. Бо через брак коштів не всі «екстремальні» ділянки вдасться відремонтувати. Але, міркуємо, влада, знаючи, на що здатні ці люди, постарається знайти гроші.

Натхненні успіхом жителів Богородчанського району, до перекриття дороги з цієї ж причини вдалися і на Городенківщині. Щоправда, кінцевий результат нам наразі не відомий.