Оселя милосердя, або Як у селищі Лисці працює «Шелтер святої Ольги» від ГО «Елеос-Україна» для реабілітації потерпілих від домашнього насильства

«Елеос-Україна» – це офіційний представник Управління соціального служіння та благодійності Православної церкви України і є всеукраїнською платформою для взаємодії релігійних громад, неурядового та державного секторів. Під його егідою ще в липні цього року в Лисці – центрі територіальної громади на Богородчанщині – офіційно відкрили шелтер (прихисток для тимчасового перебування) для людей, потерпілих від домашнього насильства. Його завдання – створення гідних умов для соціально незахищених груп населення. І тепер такий будинок милосердя під покровом святої Ольги, яку теологи називають «предтечею великої доби» і яка у давні часи пробуджувала до нового життя, вже майже пів року провадить свою профільну діяльність.

У приміщенні шелтера у Лисці: голова Лисецької селищної ради територіальної громади Анатолій Лущак, директор шелтера о. Микола Горгула, соціальна працівниця Ольга Мазур, підрядник Володимир Євстігнєєв, лікар-терапевт Першого добровольчого шпиталю Богдан Рудковський, заступник директора Регіонального центру надання безоплатної правової допомоги правник Володимир Ковальчук.

…Коли ми з директором «Шелтера святої Ольги» у Лисці отцем Миколою Горгулою та правником Володимиром Ковальчуком переступили поріг цієї оселі милосердя, то зіткнулися з життям, яке нуртує: почули дитячі голоси і побачили малюків, які з нами гречно привіталися, матерів, які поралися в їдальні, накриваючи на стіл, а також смачно запахло домашнім борщем, війнуло гостинністю, теплом і затишком.

– Я не тільки священник ПЦУ, а й представник громадської організації «Елеос-Україна» на Івано-Франківщині, – розповідає отець Микола ГОРГУЛА. – Як директор «Шелтера святої Ольги» виконую функції ресоціалізації стигматизованих категорій населення. Історія оселі милосердя в Лисці почалася ще з шелтера у Краматорську на Донеччині, звіди я приїхав. Саме там при храмі, де я був настоятелем, громадська організація «Елеос-Україна» свого часу відкрила кризову кімнату для жінок, потерпілих від сімейного насильства. Але після вторгнення російських загарбників в Україну цей проєкт перенесли на Івано-Франківщину, а керівництво Лисецької територіальної громади в особі Анатолія Лущака створило умови для його реалізації. Зокрема спершу реконструювали й відремонтували одну з будівель у селищі, а відтак у ній ми й відчинили двері для наших перших мешканців.

– Наскільки я розумію, ресоціалізація – то не лише прихисток та харчування для нужденних, а й означений спектр послуг?

– Окрім прихистку і харчування, мешканці шелтера завдяки нашій співпраці з партнерськими організаціями мають можливість за потреби скористатися і низкою соціальних послуг. У нас є соціальні працівники і психолог, які супроводжують людину в різних соціальних ситуаціях – влаштування дітей у школи чи дошкільні навчальні заклади, отримання соціальних виплат, необхідність правової допомоги і т. ін. Отже, після стресових ситуацій люди крок за кроком повертаються до нормального життя. За статутом, у шелтері мешканці можуть перебувати тільки три місяці, адже він є допоміжною установою для підтримання потерпілих від насильства. Але через введення воєнного стану в Україні термін перебування у закладі продовжили до пів року. Всі послуги надаємо безоплатно. А також забезпечуємо охорону і можливість нашим жителям почуватися в безпеці.

Будинок милосердя – «Шелтер святої Ольги».
– Як минає день у шелтері?

– Наразі через обмеженість площі приміщення його мешканці ще не можуть одночасно користуватися необхідними послугами у побутових кімнатах. Тож запровадили спеціальні графіки для приготування їжі на кухні, користування душовою кімнатою, означили години, коли можна виходити за межі прихистку і коли – найпізніше – повертатися до нього.

Про свою відсутність жителі обов’язково повідомляють соціального працівника, яких у нас за штатом є четверо. Вони цілодобово чергують у тут. А також штатний психолог надає потрібні послуги. Лікарі чи юристи – завжди представники партнерських організацій. Наш шелтер розрахований на проживання 22 осіб, і тепер у ньому мешкає 15 дорослих і дітей. Специфіка закладу в тому, що випадкові люди сюди не потраплять. Вони сюди приходять тільки через соціальні служби чи інші спеціалізовані структури. Маємо угоди про співпрацю з поліцією та юристами з надання безоплатної правової допомоги як на місцевому, так і на обласному рівнях. Підтримуємо зв’язок і з іншими структурами, які борються з гендерним насиллям. Серед офіційних партнерів шелтера – і Регіональний центр надання безоплатної правової допомоги в Івано-Франківській області.

– Так, ми партнери, – розповідає заступник директора Регіонального центру надання безоплатної правової допомоги в Івано-Франківській області Володимир КОВАЛЬЧУК. – Ще 23 листопада цього року підписано меморандум про співпрацю між Всеукраїнською громадською організацією «Елеос-Україна» і Координаційним центром з надання безоплатної правової допомоги в нашій державі. А ми як представники його в області одержали відповідні доручення для співпраці. Але й без того реально усвідомлюємо, наскільки важливою є така соціальна структура, як шелтер, для взаємозв’язку між державою і людьми. Чому ми партнери? Тому що без юристів і їхньої правової допомоги така взаємодія неможлива.

– У шелтері перебувають люди, які зазнали насилля – сімейного чи фізичного. То й, очевидно, допомоги вони потребують специфічної?

– Люди дуже важко відкриваються для відвертої розмови нам, правникам. Тому важливо, що у шелтері працює психолог, адже без допомоги таких фахівців ми не можемо заглянути людині в душу. Не всі, повторюю, готові до щирого спілкування з юристами. Це з одного боку. А з другого, саме ті відверті свідчення людей – то доказова база для суду над злочинцями…

Під час ближчого ознайомлення з роботою шелтера ми побачили добру взаємодію у роботі його керівника й адміністрації ТГ.

Анатолій ЛУЩАК, голова Лисецької селищної ради територіальної громади:

– Ми раді, що у нашій громаді відкрито спільними зусиллями селищної ради і Фонду святої Ольги такий шелтер. Наш підрядник Володимир Євстігнєєв успішно виконав ремонтні роботи у приміщенні, яке надала наша громада, а ресурси на діяльність прихистку маємо від громадської організації «Елеос-Україна». Шелтер – живий. Керівник отець Микола – на своєму місці. Дуже приємно бачити у прихистку радість в очах дітей і їхніх матерів після того, що їм довелося пережити…

Проєкт шелтера у Лисці на Богородчанщині розраховано на дворічну ресурсну підтримку від ГО «Елеос-Україна», а відтак передбачають, що ця соціальна структура мала би стати фінансово автономним закладом.

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами