Верховна Рада України прийняла історичне та доленосне рішення - ухвалила закон про мову. Як ми вже повідомляли, 278 народних обранців проголосували за закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який почали розглядати майже два місяці тому. Усі прикарпатські нардепи підтримали мовний закон.

Що саме передбачає цей документ, які його основні положення, що сприятимуть утвердженню української мови, у чому полягає його значення, чи це лагідна чи жорстка українізація, а також прогнози щодо належного впровадження цього документа в ексклюзивному коментарі для «Галичини» від одного зі співавторів законопроекту – парламентаря Олега Медуниці:

- Так, я є співавтором мовного закону й ініціатором невідкладного його прийняття цим складом Верховної Ради. Закон ухвалено! Чинний Президент також заявив про свою готовність підписати Закон про мову.

Основне в законі – закріплення на законодавчому рівні державного статусу української мови. Якщо людина вважає себе громадянином держави Україна, вона повинна знати державну мову – українську. Крапка.

Я би сказав, що це лагідна українізація, оскільки закон містить чимало норм, які зберігають толерантне ставлення до національних меншин. Зокрема він передбачає створення державних навчальних центрів для дорослого населення з вивчення державної мови. Знання державної мови також не є обов’язковим для приватного спілкування та у сфері релігії.

Водночас, державна мова є обов’язковою для всіх державних службовців – від Президента до працівників комунальних установ (вчителів, лікарів тощо). За порушення норм закону вводиться адміністративна відповідальність, передбачена система штрафів.

Запроваджується і норма світової практики – хочеш отримати паспорт громадянина держави, необхідно скласти іспит на знання державної мови. Кожен громадянин України повинен володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

З багатьох положень у законі передбачено і перехідний період – у середньому близько двох років, що також сприятиме процесу впровадження закону в життя.

Головне, щоб закон набрав чинності. Будь-який чинний закон є обов’язковим до виконання. Будь-яке порушення норм закону тягне за собою передбачену відповідальність.

Я вважаю, що закон прописаний таким чином, що особливих проблем з його впровадженням не буде. Він цілком життєздатний, державницький для українців і лояльний до національних меншин.