Оксана РУДА: Допомагаю громадським організаціям ставати сильнішими

Громадська діячка, національна експертка та регіональна координаторка швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», національна викладачка Української академії лідерства, голова наглядової ради платформи «Тепле місто», членкиня ради директорів Pact Global Microfinance Fund та Національної мережі розвитку локальної філантропії Оксана РУДА розповіла про мережування громадських ініціатив, наголосила, що демократія починається з нашого дому, потребує взаємодії між громадянським суспільством і установами влади, а також звернула увагу, що в громадській діяльності головним принципом має бути довіра та порадила молодим активістам спілкуватися про свої мрії, адже нові ідеї народжуються не в лабораторіях, а коли люди обмінюються думками.

– Пані Оксано, розкажіть про себе, свої зацікавлення.

– Мені дуже подобається працювати з людьми, реалізовувати проєкти, які приносять суспільну користь, допомагають громадам, організаціям, людям спільно змінювати і змінюватись. Це справді цікаво.

Уже багато років досліджую теми організаційного розвитку, організаційної психології та організаційної поведінки. В цьому напрямі допомагаю громадським організаціям ставати сильнішими, спроможнішими, такими, які розуміють для чого вони створені, яка їхня місія, стратегія, що їх об’єднує, як знайти партнерів, ресурси та можливості.

Ще одна важлива річ, про яку хочу розповісти, – це мережування громадських ініціатив, бо в мережі усі її учасники виграють, виникає синергетичний ефект, збільшуються можливості для кожного. Що більша кількість гравців у мережі, то більше користі від мережі отримують усі учасники. Ми живемо в мережеву добу і сьогодні один в полі точно не воїн. Жодна людина не буває островом, не може бути островом, відокремленим від інших; кожна людина – це частина континенту, складова цілого. Знаєте про «теорію шести рукостискань». Та нині ця кількість ближча до 5, а не до 6. А для користувачів соціальних мереж цей показник – близько 3! Це вражає! Тож мені цікаво допомагати організаціям знаходити партнерів та створювати мережі.

– Як Вас можна описати читачам одним реченням?

– Людина, яка любить життя і пізнає світ.

– Коли розпочали свою громадську діяльність? Що спонукало Вас до цього?

– Понад 20 років тому ми створили свою першу громадську організацію. Спочатку було бажання зробити освітні проєкти, проводити навчання для освітян, привозити нові освітні технології в Івано-Франківськ. Я переконана, що від того, якою є освіта, залежить, якою є громада, якою є держава. Поки ми не змінимо освіту, зміни і реформи в державі будуть нестійкі.

А далі було багато навчань, проведених тренінгів для організацій в Україні і за кордоном. Розширення бачення, розуміння процесів організаційного розвитку, робота з розвитку фондів громад в Україні, форуми з розвитку організацій громадянського суспільства. Досі моя діяльність тісно переплітається з громадською активністю.

– Які виклики зустрічалися на Вашому шляху?

– Хто спробував смак громадської діяльності, знає про ці виклики. Спочатку є ідея, ентузіазм, знаходяться однодумці. А потім постають проблеми з пошуком фінансування. І тут починаєш розуміти, що порятунок – то фандрейзинг, причому як усвідомлення того, яку послугу чи сервіс організація пропонує донору, а не просто «просить гроші». Треба проаналізувати, для чого це бізнесу, чому йому може бути цікаво стати вашим партнером? Взаємини будуються на довірі. Організації розвиваються, стають спроможними завдяки довірі. А виникає вона тоді, коли ви питаєте людей не про те, що вони можуть зробити для вас, а про те, що ви можете зробити для них. Формування довіри – перший крок до подолання будь-яких викликів.

Ще один виклик, з яким зустрічаються організації, – вигорання людей у команді. Тут також є кілька важливих усвідомлень – люди мають розуміти, для чого і для кого працює організація, яка її місія. Також важливими є чіткі й зрозумілі організаційні процеси: хто і за що відповідає, справедливий розподіл обов’язків, відкрита і системна комунікація, розуміння процесів, які відбуваються. І дякуйте людям, цінуйте їхній внесок – це важливо для кожного з нас.

Також сьогодні, коли завершується реформа децентралізації, коли влада на місцях стала реально ближче до людей, коли відбулася передача повноважень та ресурсів громадам на місця, коли всі разом несуть відповідальність за життя у громаді, співпраця організацій громадянського суспільства і органів місцевого самоврядування є критично важливою. Та будувати такий діалог, спільно вирішувати питання розвитку громади і розділяти відповідальність сьогодні ще не вміють ні влада, ні громадські об’єднання. У співпраці – великий потенціал і великі виклики.

Знаєте, демократія починається з нашого дому, вона потребує взаємодії між громадянським суспільством і установами влади. Тож важливим завданням у досягненні ефективного місцевого самоврядування є трансформація мислення людей та розуміння того, що за оновленої законодавчої та фінансової бази ніхто, крім них самих, не займатиметься забезпеченням добробуту у громаді і вирішенням питань розвитку громади. Люди мають самі долучатися до дій влади, впливати на її рішення. Це називають демократією участі. І її потрібно розвивати.

– Якими проєктами найбільше пишаєтеся?

– Тими, що об’єднують людей, які сприяють трансформації суспільних процесів, приносять користь громадам. Серед найцікавіших проєктів, до яких я була безпосередньо причетна, – «Тепле місто» (я є головою Наглядової ради), «Школа фондів громад» (6 років очолювала цей проєкт), «Національна мережа розвитку локальної філантропії» (є членом Наглядової ради), Українська Академія Лідерства (є членом опікунської ради Київського осередку та національним викладачем), швейцарсько-український проєкт «Децентралізація для вдосконалення демократичної освіти», спрямований на підтримку реформ освіти та процесів децентралізації для розробки ефективної системи управління освітою в громаді в Україні DECIDE (є координатором проєкту у Івано-Франківській області).

– Чим проєкт, який нині очолюєте на Івано-Франківщині, може бути корисним для прикарпатців?

– Проєкт DECIDE покликаний сприяти посиленню потенціалу територіальних громад у розробці та практичній реалізації децентралізованих моделей управління освітою, розробці стратегій розвитку освіти та планів їх впровадження; підвищенню професійного рівня посадових осіб місцевого самоврядування; вдосконаленню методів та інструментів залучення громадян до управління освітою.

DECIDE спрямовано на впровадження та розвиток демократичного, прозорого та підзвітного управління школами у місцевих громадах, посилення їх ролі у громадському житті, залучення всіх громадян до прийняття рішень в громаді.

– Що мотивує Вас займатися громадською діяльністю?

– Більшість моїх друзів так чи інакше долучені до громадської діяльності. Час такий. Хто, як не ми, подбає, щоби щось у нашій державі змінювалося на краще? Я, мої рідні, мої діти і внуки живуть тут, в Україні. І я дуже вірю в нас, в те, що маємо жити достойно. А ще я надихаюся надзвичайними людьми в різних містах і селах нашої країни, які тихо, без галасу роблять щодня важливі справи, об’єднуються і змінюють свої громади.

– Які основні цілі та плани на майбутнє?

– Розвиватиму громадські організації, до врядування в яких причетна. Точно працюватиму з громадами Івано-Франківщини в рамках проєкту DECIDE, розвиватиму систему освіти в цих громадах, розповідатиму про найважливіше в освіті через «Освітній маркер».

– Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?

– Не бійтеся мріяти! Нема нічого неможливого. Спілкуйтеся з людьми про свої мрії. Нові ідеї народжуються, як правило, не в лабораторіях, а коли люди обмінюються думками, спілкуються. Якщо збираються дуже різні люди, з різним досвідом і різними проєктами, народжуються більш творчі ідеї і досягаються більш значні результати. А потім ідеї наздоганяють одна одну, і сила цих ідей може дуже здивувати!

Розбудовуйте надійні мережі «серцем і розумом». Повсякчас шукайте людей, які можуть вас навчити та надихнути. Сьогодні найціннішою валютою є соціальний капітал, тобто інформація, інтелектуальний потенціал, довіра та усі складові взаємин між людьми, з якими ви підтримуєте контакт. Інтернет та технології змінили спосіб, у який ми налагоджуємо контакти з людьми, справляємо на них вплив та створюємо соціальний капітал.

Не припиняйте вчитися. Ловіть момент. Те, що стається несподівано, може мати велике значення. Любіть справу, яку робите. Якщо ви не отримуєте задоволення від своєї справи – цим нема сенсу займатися.

У громадській діяльності головним принципом має бути довіра. Сьогодні ми потрібні один одному, як ніколи раніше.

Редактор відділу газети “Галичина”