Увесь наклад першого цьогорічного числа газети «Галичина» вже вирушив до своїх шанувальників. Редакція видання спільно зі своїми партнерами – друкарнею «А-Принт» (Тернопіль), логістичним поштовим центром «Івано-Франківськ» (у Крихівцях) у та обласною дирекцією АТ «Укрпошта» подбала, щоби номер прийшов до читачів вчасно й без затримки.

Отож читайте в цьому випуску нашої газети зокрема кореспонденцію «Приховані трагедії «Ночі перед Різдвом» як своєрідну післямову до недавнього Різдва Христового, в якій ідеться про нове прочитання відомого шедевру Миколи Гоголя...

У ключі постійно-традиційного редакційного проєкту «Людина у війні» журналіст Ігор Лазоришин та волонтер Іван Мельник у публікації під заголовком «Шлях спротиву, освячений Майданом» розмірковують про ситуацію в Україні тиловій крізь призму волонтерського руху на допомогу Силам оборони держави.

Журналіст Іван Гаврилович в матеріалі «Наснажені смислами, метафорами, чуттєвістю» розповідає про підсумки й особливості Третього всеукраїнського конкурсу малих прозових форм ім. В. Стефаника, який відбувся в Івано-Франківську під егідою голови Національної спілки письменників Михайла Сидоржевського. Втім, географія учасників цього творчого змагу не обмежилася лише регіонами України. Серед лавреатів конкурсу – й автори з Іспанії, Чехії та Польщі…

А журналістка Оксана Ровенчак у публікації з промовистою назвою «Переможе Світло, бо на те й Господь» нагадує прикарпатцям, що 3 січня могло би сповнитися 80 відомому дисидентові з Долинщини, священнику й поетові Ярославу Лесіву. Якби 9 жовтня 1991 року життя праведника й борця за віру, честь і гідність не обірвала характерна чорна «Волга» в ДТП з ознаками спланованої ворогами України спецоперації.

Газета відзивається розважливим коментарем під заголовком «Ханука як засіб… пробудження українців» до того значного суспільного резонансу, яке викликали в соцмережах від Прикарпаття й до Києва встановлення на вулицях українських міст знаків і символів юдейського свята Хануки, яке торік збіглося в часі зі святкуванням в Україні Різдва Христового за григоріанським календарем.

У матеріалі під рубрикою «Прогнози-2025» й назвою «Україна вистоїть…» часопис коротко узагальнює наші успіхи й невдачі на всіх фронтах 2024-го й подає побіжний огляд передбачень і віщувань про долю українського народу та його держави на 2025 рік.

А принагідно

«У Давньому Єгипті вели статистику народжень дітей упродовж року і виснували, що найміцніші діти приходять на світ під час зимового сонцестояння, якщо вони зачаті за 277 діб до нього, тобто в день весняного рівнодення… Люди мають підпорядковуватися річному круговороту у природі, адже саме весна – це пора пробудження землі після зимових холодів, час садіння сільськогосподарських культур… Дивує, що в нашому суспільстві чомусь не популяризують такі рекомендації для шлюбних пар і сімей» – читайте про це й інше в розлогому нарисі журналіста Івана Гавриловича «Людина-«космос», яка долає стереотипи» – про прикарпатського художника й науковця Геннадія Гриценка, котрий понад 60 років провадить астрономічні дослідження.

«Як написав «СтопРеванш» у серпні 2020-го, зрив/підрив ракетної програми обурив тоді навіть ветерана АТО/ООС Євгена Дикого, добре знаного нині, вже й одіозного завсідника телемарафону «Єдині новини». «Назвімо речі своїми іменами, ракетна програма потрібна, щоб воювати з росією, – наголосив він. – І якщо саме її скорочують, то це означає, що нашу армію готують до того, що прямого масштабного зіткнення зі збройними силами рф у нас не очікують. А от те, на якій підставі його не очікують, особисто в мене викликає запитання».

Те запитання можна було вже тоді адресувати Президентові В. Зеленському, оскільки то саме з його персональної ініціативи зупинили роботу українських конструкторів…» – увазі читачів і закінчення майже півторарічного аналітичного проєкту на сторінках суто «паперової» «Галичини» – циклу публікацій під рубрикою «Трагедія України»: спроба осмислення» і загальною назвою «Нездоланна неминучість», у якому водночас вміщено й анонс наступного циклу досліджень під заголовком «Нездоланна неминучість-2: панування «слуг…».

Насамкінець від імені всієї редакції нашого видання висловлюю сердечну вдячність усім, хто передплатив газету «Галичина» на 2025 рік. За результатами торішньої передплатної кампанії за кількістю читачів часопис зостається на тому самому рівні, який зберігав упродовж 2024-го. Та все ж ті, хто не встиг у листопаді–грудні приєднатися до численної «галичанської» родини, може це зробити в січні, до 20 числа.

Нагадую також, що ніколи не пізно оформити й електронну передплату «Галичини» в ПДФ-форматі. Причому, придбати газету не лише «вперед», а й назад – купити, приміром, усі випуски нашого видання за 2024-й.