«Одужання» від COVID-19 дарма чекати?

Цього року в усіх державах G-20, окрім Китаю, впаде господарська активність вважають експерти. В Україні також…

На початку карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусу, було багато прогнозів щодо того, як зреагує економіка країни на COVID-19 – від апокаліптичних до доволі стриманих. Тоді, як розуміємо нині, ми навіть не мали уявлення, як може розвиватися ситуація. Навіть Світовий банк прогнозував для України лише 3,5 відсотка падіння валового внутрішнього продукту.

Згодом, уже після першого етапу карантину, український прем’єр Денис Шмигаль твердив, що «наш базовий прогноз залишається незмінним – зменшення ВВП на 4,8 відсотка у 2020 році». І це попри погіршення очікувань від Національного банку, в якому вважали, що падіння сягатиме й 6 відсотків за рік. Причому й донор української економіки – Міжнародний валютний фонд – мав ще більш песимістичні оцінки: падіння ВВП України до 8,2 відсотка за перший «коронавірусний» рік.

Нині ж можемо говорити, що чи не всі перші оцінки були дуже оптимістичні. Після першого шоку і полегшення карантинних обмежень країни Європи спробували повернутися до звичного стану справ. Певним чином це допомогло їм розпочати шлях до відновлення, однак після незначного покращення європейські економіки – знову у стадії падіння. Через те уряди держав вкотре змушені приймати рішення, які допоможуть зупинити цю небажану тенденцію.

Після рекордного падіння економічного рівня на понад 15% у країнах Європи на початку цього року експерти вважали, що економіка Єврозони почне підніматися хоча би протягом третього кварталу 2020 р. Однак внаслідок нових спалахів коронавірусу в багатьох країнах ЄС прогнози щодо економічного відновлення стали невтішними.

«Економічне одужання» було зупинено після чергового зростання кількості інфікованих. Нові обмеження, які запроваджували країни, негативно вплинули на сферу послуг. Компанії почали скорочувати кількість працівників. Деякі сфери бізнесу починають втрачати «базовий попит» і довіру.

Дві найбільші європейські економіки також зменшують рівень власної «активності»: у Франції значно впав рівень розвитку виробничого сектору, Німеччина, своєю чергою, переживає нестабільну ситуацію у сфері промисловості. У Франції зросли темпи скорочення кількості робочих місць. І хоча в Німеччині кількість робочих місць не надто зменшилась, але навіть попри це економічна ситуація не стабілізувалася.

Тому наразі економісти прогнозують, що економічного відновлення, найімовірніше, в Європі не буде. Запровадження деяких обмежень внаслідок повторних спалахів COVID-19 значно затримує одужання економіки. Отже, експерти вважають, що рівень ВВП в країнах ЄС аж до 2022-го так і не зможе повернутися до свого докризового стану. Аби не погіршити стан економіки, лідери європейських країн обіцяють, що уникатимуть запровадження занадто жорстких карантинних обмежень, які стали причиною економічної кризи.

Прикметно, що, як ідеться у прогнозі міжнародного рейтингового агентства Moody's Investors Service, падіння реального ВВП країн «Великої двадцятки» 2020 р. становитиме 4,6%, а наступного року очікується його зростання на 5,3%. Експерти агенції зазначають, що хоча глобальна економіка й відновлюється, ситуація все ще залишається нестійкою з огляду на пандемію коронавірусу.

Аналітики прогнозують, що крайній ступінь невизначеності щодо поширення вірусу та темпів відновлення економіки скоріш за все стримуватиме довгострокові інвестиційні і споживчі рішення. «Економічні дані показують швидке відновлення товарного споживання в низці країн із розвиненою економікою. Проте побоювання щодо пандемії, як і раніше, перешкоджатимуть цілковитому одужанню», – йдеться у звіті агенції.

Також експерти очікують, що цього року економічна активність впаде у всіх державах G-20, окрім Китаю. Вони прогнозують, що зниження ВВП у країнах із розвиненою економікою загалом сягне 6,5%. При цьому, після передбачуваного зростання на 4,9% у 2021 р. рівень реального ВВП у четвертому кварталі наступного року буде на 1% нижчим докоронавірусного показника кінця 2019-го.

Що ж до української економіки, то після першого шоку із тотальним обмеженням економічної активності країна потроху почала відновлюватись. Відтак ми отримали, як і можна було прогнозувати, новий сплеск захворюваності. Нині він майже утроє вищий, ніж на початках карантину. Думається, що слідом за європейськими економіками відповідний «відкат» від докризових показників матиме й Україна. І, як виглядає, вплив на це матиме не лише стан справ у вітчизняній господарці. Навіть потри те, що уряд уникає запровадження жорстких карантинних обмежень, які були на початку весни. Істотним буде і вплив зовнішніх партнерів країни, які наразі також не можуть ні подолати коронакризу, ні виправити власну економічну ситуацію.

Редактор відділу газети “Галичина”