Авторський інформаційний проєкт «Війна хрестами чорніє», присвячений пам’яті живих і загиблих українських захисників, розпочала на сторінках «Галичини» із Підбережжя (історична назва Підбереж) Долинської територіальної громади. І саме в цьому патріотичному селі з ініціативи завідувачки Підберезької філії КЗ «Долинська центральна публічна бібліотека» Лідії Василенко відбулася його презентація в рамках вшанування підбережан, котрі загинули на війні з москалями, і тих, хто нині боронить Україну від загарбників.

У нас – один фронт: на передовій і в тилу. Бо один ворог – москаль, що переступає «червоні лінії» війни, за якими – злочини проти цивільних, смерть і страждання українців. Тому всі разом маємо рішуче діяти «тут і зараз», як до цього постійно закликає нас і наших світових партнерів Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, і спільно мусимо усвідомлювати нові можливі небезпеки.

Він укотре наголошує на цьому у статті «Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти», опублікованій 1 листопада 2023 року в глобальному світовому виданні The Economist, що виходить у Великій Британії. Як завжди, «Залізний генерал» каже правду, яку маємо знати, щоб вогнем випалювати рашистів із нашої землі. Жодних напридумуваних владою від Києва до села бруківок, паркомісць, гімнастичних килимів, реконструкцій каналізацій, ремонтів автозупинок, прокладання доріг! Тільки надсучасні дрони, що тепер є важливою зброєю у війні технологій, аби рятувати людські життя.

На передовій нашим мужнім воїнам буде чим бити ворога, коли ми в тилу змусимо владних чиновників працювати на перемогу, а не на власну кишеню. Коли всі разом будемо нищити люто, як вогнем із фронтових окопів, їхні злодійські схеми розкрадання бюджетних коштів, зароблених і кров’ю тих, хто нині воює, в тому числі й ганебне «перетягування» так званого військового податку. Адже лицемірно крадуть і з державного, і з місцевих бюджетів! Промовистий приклад – звіти Державної аудиторської служби України та Рахункової палати України про закупівлю за значно завищеними цінами харчових проуктів для ЗСУ оборонним відомством, яке донедавна очолював Олексій Резніков.

Тому тил – це й «розстрільне» слово журналістів-розслідувачів, і ті пріоритети для швидкої перемоги у війні (а не для її затягування, щоб довше красти), які означив у названій статті Головнокомандувач ЗСУ. На його думку, в України є п’ять складових виходу із нинішньої ситуації на фронті: 1) завоювання переваги в повітрі; 2) подолання глибоко ешелонованої системи мінно-вибухових загороджень; 3) підвищення ефективності контрбатарейної боротьби; 4) створення та підготовка необхідних резервів; 5) нарощування спроможностей радіоелектронної боротьби.

Сприяти реалізації цих завдань й покликаний авторський проєкт «Війна хрестами чорніє» у «Галичині», яка має досвід боротьби за правду й справедливість з 1990 року як перша демократична газета, що постала ще за радянського союзу й кпрс.

...На білому полотнищі в обрамленні китиць червоної калини на тлі напису «Герої нашої громади» – портрети полеглих воїнів Володимира Головатого, Володимира Савчина й Володимира Мамаєва, посмертно нагороджених високими державними орденами за захист України у війні з росією. Я розповідала про них у розлогій публікації авторського проєкту «Війна хрестами чорніє» – «Бузьки над Підбережем» («Галичина» за 17, 24, 31 серпня та 7 вересня 2023 року).

Від часу моєї попередньої зустрічі в селі помер, втративши здоров’я в АТО, Василь Монташевич, нагороджений почесною відзнакою «За бойову звитягу». І над його портретом багряніє на полотні червона калина. Хвилина мовчання увічнює підбережан у піднебессі села, яке облюбували бузьки...

Уміла організаторка бібліотечної справи Лідія Василенко створила теплу камерну атмосферу для злиття сердець, обпечених війною. Світлиця книг ожила сердечною пам’яттю. Депутат Долинської міської ради від Підберезького старостинського округу Богдан Депутат, котрий разом із підприємцем-волонтером Іваном Процівим, нагородженим почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «За сприяння війську», подбали про закупівлю 400 газет зі згаданою публікацією «Бузьки над Підбережем» для виборців, бібліотеки, навчального закладу, молодіжної громадської організації «Сонячна січ», яка є осердям патріотичного виховання. Богдан Юліанович подякував родинам за синів, котрі віддали життя за нас. Він адресував теплі слова всім батькам і матерям, сестрам і дружинам, сини, брати й чоловіки яких боронять Україну. Війна – це завжди кров і страждання...

Керівник «Сонячної січі» Віталій Кульпа, вшановуючи пам’ять живих і загиблих підбережан, попросив і надалі допомагати українським захисникам – хто, як і чим може. Наголосив, що маємо розуміти реалії війни. Якщо наразі до нас не долітають ворожі ракети, то це не означає, що можна заспокоюватися, думати, що війна сюди не дійде.

Директорка КЗ «Долинська центральна публічна бібліотека» Надія Кушнірчук щиро пом’янула полеглих воїнів, подякувала підбережанам за вшанування всіх, хто захищає країну від окупантів. Громада є прикладом бойового тилу.

Організаторка зустрічі-пам’яті Лідія Василенко з притаманною їй шаною до односельців у вінок слави вплітала імена воїнів, живих і загиблих, образно порівнювала їх із гіркуватими ягодами калини – символом нашої незламності. Прізвища підбережан вкарбувала й «Галичина»: вони ввійдуть в історію нашої надтяжкої війни з москалями.

В аптеці для душі, якою є бібліотека зі своїми книгами, була велика родина Головатих, навіть маленька Володимирова донечка Вікторія. Сидячи на маминих руках, вона пильно вдивлялася у татів портрет, пальчиком тицяла на нього, а потім міцно-міцно обіймала маму. І як тут не заплачеш з мамою-вдовою Галиною, із люблячою бабусею Марією?..

Якими доречними в ці миті були поетичні рядки з вірша «Мамо», що щемливо продекламувала Христина Локтіонова. Для всіх матерів, зчорнених клятою війною...

Рідні сестри Володимира Головатого Марія та Анна (ще одна його сестра Софія нині на фронті – я розповідала про неї в газетній статті) не без тривоги на серці заспівали «Біля тополі» – патріотичну композицію, створену братами-українцями Петром і Павлом Солодухами з Польщі. Пісню присвячено українським військовим, які загинули за Україну.

Після публікації «Бузьки над Підбережем» на сайті «Галичини» за 30 серпня цього року зателефонувала завідувачка бібліотеки Лолина Вигодської територіальної громади Любомира Підберезька й розповіла, що 2016 року «Сонячна січ» брала участь у святкуванні 424-річчя села. Світлини зберігаються у місцевому музеї Івана Франка. За словами Віталія Кульпи, тоді вони готували для історичного Лолина та його гостей козацький куліш за рецептом світлої пам’яті Володимира Савчина.

Як і в кожному селі, у Підбережі знають про всіх фронтовиків. Пам’ятають і про батька п’ятьох дітей Василя Григорського. Він як доброволець воював з березня 2022-го. Отримав поранення, і лише недавно демобілізувався.

Іще один Василь – Сергєєв – на війні з її першого дня: 24 лютого 2022 року. Доти захищав територіальну цілісність України в 2015 – 2016 рр. у лавах АТО. Отримав на фронті три поранення. Останнє – тяжке...

Учасники камерної зустрічі в бібліотеці старалися зігріти теплом своїх вдячних сердець двох Василів-воїнів. Так, будь-яка війна – це зло. Усвідомлення цього всіма не породжувало би страхіття людства.

До щему пройнялися підбережани піснею «Тату» (слова й музика Василя Мицика) у виконанні вокального колективу «Дзвіночки» у складі Мілани Мельник, Анастасії Матіїв та Богдани Корпан. Вона зріднювала всіх у тихому пориві до родинного тепла без війни.

Підбережжя (Підбереж) увійшло до історії героїчної звитяги України, як писала у згаданій статті, також двома фронтовими побратимами – Валентином Гаврилишиним та Русланом Сопельником. Їх нагороджено високими військовими відзнаками Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, й вони є тими відважними воїнами розвідувально-штурмового підрозділу «Шершень», котрі смертельно «жалять» москалів. В. Гаврилишин отримав першу нагороду від «Залізного генерала» – «Сталевий хрест». Цього року він заслужив почесну відзнаку – «Золотий хрест». Не відстає від нього і його побратим-односелець Р. Сопельник: раніше удостоївся від Головнокомандувача ЗСУ «Хреста хоробрих», а цього року нагороджений «Срібним хрестом».

...У своїй статті для The Economist Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний закликає до спільних рішучих дій. Це чи не єдиний і навіть, можливо, останній шанс не дати москалям поневолити Україну. Боєздатний тил може і повинен робити набагато більше й краще. Насамперед – це контроль над владою усіх рівнів. Озброєння, озброєння і ще раз озброєння. Від партнерів і наше. На це мають бути першочергові бюджетні витрати.

Треба читати повний текст програмної статті Головнокомандувача ЗСУ для розуміння того, що насправді відбувається на фронті. Читати так, щоб жоден депутат уже не зміг голосувати за некритичні закупівлі.

Зустріч у Підбережі, інших громадах підтверджують, що воюємо з добре озброєним ворогом, у котрого переважає ще й мобілізаційний потенціал. Автор статті в The Economist як професійний військовий тактик і стратег дохідливо пояснив нам і світові, що далі так тривати не може – треба перемагати! Потрібно усувати причини позиційного характеру воєнних дій через розвиток потужної системи національної оборони, загрунтованої на передових воєнних технологіях і сучасному озброєнні.

Після цієї статті зблиснула надія на оперативнішу й повнішу допомогу США. На неї, як відомо, зреагував координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі. Він охарактеризував її як один з аргументів, що «підтверджує нагальну потребу подальшої підтримки України». Про це відомий американець сказав на брифінгу 2 листопада у Вашингтоні.

Чи вимушена гласність проб’є міцну стіну корупції в українській владі? Чи вона об’єднає демократів і республіканців у США для вкрай потрібної допомоги сучасною зброєю Україні, щоб перемогти агресора? Часу для роздумувань немає! Треба діяти!

Отож працюймо на перемогу! Як це роблять у Підбережі, де гніздяться бузьки. Чекаємо піднебесних птахів навесні на нашій споконвічній українській землі!

Шановні читачі! Кожна ваша гривня, переказана на рахунок українського захисника Руслана Сопельника з Підбережа, нагородженого «Срібним хрестом» Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, – це дрони для третьої окремої штурмової бригади другого штурмового батальйону підрозділу аеророзвідки «Шершень».

ПриватБанк 5168 7520 1865 3561, Сопельник Руслан Вікторович.