«Науковий пікнік» в Україні це явище нове у сфері популяризації науки, але з кожним роком він розширює коло своїх прихильників, шанувальників та учасників. Приємно, що Івано-Франківськ не стоїть осторонь цієї інновації, і вже третій «Науковий пікнік» відбувся в обласному центрі цими днями. Цього разу до його проведення були залучені представники всієї освітянської сфери – від загальноосвітніх шкіл, гімназій, училищ та коледжів до вишів та різноманітних установ та центрів науково-технічної творчості.

За словами співкоординаторки «наукових пікніків» в Івано-Франківську Уляни Журавинської, з кожним роком збільшуються кількість локацій, виникають нові ідеї, демонструються нові напрацювання та можливості. Так, цього року відвідувачів чекали сюрпризи – акції «Хімік-шоу» від науковців «Нової енергії» та розважальна програма для дітей «Трансформери». І, звичайно, зростає кількість відвідувачів, а це означає, що людям цікавий такий формат, що їм подобається бути дослідниками і відкривачами, а то й магами і чарівниками. Бо на очах відбуваються дива, бо практично з нічого виникає щось цікаве та захоплююче, що можна потім повторити вдома, знову переживши мить причетності до дива.

Найменшим учасникам наукового пікніка пропонували завдання - розвагу – розмалювати свою майбутню професію. І якщо хлопчики звично розмальовували машинки і роботів, а дівчатка – квіти, будинки і ляльок, то, скажімо, маленька Софійка вперто шукала літак. Бо вона торік літала з батьками літаком на відпочинок, і відтоді має мрію – стати стюардесою.

Стати учасником цікавого експерименту можна було дуже легко – підійти на локацію, де вам просто і легко на ручці зроблять смужку майже справжньої крові, без порізів і болю. Майже як тату, то чи є сенс боятися справжньої крові і лікарів, якщо це так просто? Або хочете побачити, як виглядають ваші відбитки пальчиків, о, будь ласка, тут зараз все буде, як у мультиках чи в кіно. Молода сім’я з двома маленькими дітьми були дуже активними відвідувачами: як з’ясувалося, мама Інна – стоматолог, тато Тарас – працівник ІТ сфери. Жінка каже: «У нас дуже протилежні професії, те, що робить мій чоловік, я зовсім не розумію, і навпаки. І ми зовсім не знаємо, які професії виберуть собі в майбутньому наші діти, тому ходимо на такі заходи, щоб діти змалечку знали, який цікавий світ і змогли вибрати собі щось до вподоби».

Ну, що ж, за дітей цієї родини – Тадея, Терезу і третього, найменшого Ернеста, який залишився вдома, – можна тільки порадіти, що в них такі розумні, люблячі і прогресивні батьки, які не лише розуміють, як важливо в житті обрати собі професію до душі, а й усе роблять для того, щоб їхні маленькі діти мали можливість зробити такий вибір.

Однією з родзинок «наукового пікніка» справді стало «Хімік-шоу» від наукового містечка «Нова енергія»! Тут були справжні і ефектні видовища – і вогонь, який не пече, і холодним білий дим, який шипить і швидко зникає безслідно, або сам надуває кульки.

За словами Андрія Коцюбинського, їхні досліди демонструють, що наука – це цікаво і пізнавально, що її можна робити своїми руками, навіть із найменшими дітьми, що фізика і хімія можуть бути дуже захоплюючими і видовищними, якщо їх вивчення супроводжувати наглядними експериментами.

На заході також можна було подивитися на справжнього маленького робота і записатися у Малу комп’ютерну академію чи з цікавістю розглядати великий вітрильник і мріяти про навколосвітні подорожі. Можна було стати учасником нескладного фізичного дослідження і тільки з допомогою приладів побачити речі, несприйнятливі для жодного людського чуття, і подумати про загадковість навколишнього світу… І захотіти розгадати всі його таємниці.

Знайти для себе багато корисної інформації

І в той час, коли діти тішилися, відкриваючи невідоме і цікаве, дорослі, їхні батьки, могли тут знайти для себе багато корисного, особливо того, що стосувалося здоров’я. Скажімо, студенти Івано-Франківського національного медичного університету вчили, як дітки мають правильно чистити зубки і визначали відвідувачам рівень глюкози в крові, у відповідних фахівців можна було перевірити свої родимки, які з тих чи інших причин викликають тривогу і побоювання.

Велику цікавість до себе викликав графолог з Тернополя Дмитро Штокалюк, який за почерком міг визначити характер людини, її уподобання та схильності. Так, одна жінка продемонструвала йому два свої підписи – дівочий, який вона мала до заміжжя, та той, яким підписується, відколи вийшла заміж. Жінка хотіла дізнатися, наскільки і як вона змінила не тільки свою долю, а й свій характер, обравши цього чоловіка…

Ще одного відвідувача цікавило, чи можна тільки за почерком визначити стать людини, яка писала.

Були на «науковому пікніку» і серйозні прилади та наукові розробки, завдяки яким ученим вдається заглядати за межі видимого світу, вивчати природу у всій її складності та багатогранності. До таких належав електронний мікроскоп, який демонстрували представники «Нової енергії». Щоб його створити, простими звичними засобами не обійтися, адже йдеться про невидимі для людського ока сфокусовані пучки електронів, якими буквально бомбардують поверхню досліджуваного предмета. Таким чином, такі мікроскопи можуть збільшувати зображення цього предмета у два мільйони разів.

Також можна було побачити голограму, яку зазвичай створюють за допомогою лазера. І згадати про лазерний меч Скайвокера із «Зоряних воєн». І якщо такий меч для сучасної науки створити нереально через ряд наразі невирішених технічних проблем, то з голограмою все просто і зрозуміло – вона вже давно стала ефективним захистом від підробок.

Як зізнається працівник кафедри геодезії та землеустрою Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ростислав Сірейчук, багатьох чоловіків цікавила експериментальна модель безпілотника для геофізичних цілей та GPS-приймач, до створення яких причетні і науковці цього вишу. Адже в ній на відміну від стандартних промислових взірців зі стаціонарними відеокамерами можна, за потреби, встановлювати різні відеокамери, зокрема й інфрачервоні, тим самим значно розширюючи і вдосконалюючи діапазон його застосування…

На заході також було багато веселих конкурсів, танців, ігор, які вкотре підтверджували, що тематика для наукових досліджень – довкола нас, на кожному кроці і, що вона тільки й чекає, щоб її помітили і зацікавилися нею…