У день 25-ліття створення Долинського музею «Бойківщина» (згодом означеного Краєзнавчим музеєм «Бойківщина» Тетяни та Омеляна Антоновичів міста Долини) у приміщенні музейного закладу відбулася наукова конференція «Сакральний світ Долинщини». Організатори краєзнавчого форуму – Долинська міська рада територіальної громади, яку очолює Іван Дирів, та колектив музею під керівництвом директорки Ксенії Циганюк. А генератором задуму, натхненником і його рушієм став відомий краєзнавець Прикарпаття, старший науковий співробітник музею Іван Матіїв.

– Конференція не випадкова, адже заклад активно займається науковою роботою вже майже 20 років. Тобто наукова ділянка нашої діяльності розвинена дуже сильно. А з 2005-го докладаємо зусиль, щоб щороку виходили друком наукові чи краєзнавчі матеріали. З 2009 р. при музеї створено Клуб краєзнавців, який об’єднав людей, котрі досліджують долинську історію, і щороку працював над збірниками матеріалів з історії міста, а 2015-го на основі таких досліджень ми видали потужну книжку «Історія Долини». А вже після створення Долинської територіальної громади об’єктами досліджень стали не тільки місто, а й усі 22 села, що об’єдналися. Наразі через низку об’єктивних реалій ми не маємо змоги видавати такі збірники, але матеріали є і вони готові до друку. І вибір теми наукової конференції «Сакральний світ Долинщини» дуже вдалий. І не тільки тому, що форум у нашому музеї відбувся напередодні відзначення християнами Різдва, а й через багатющість і різноманіття сакральних скарбів Долинщини. Ми дуже серйозно і відповідально поставилися до підготовки і проведення наукового форуму.

…А у своєму виступі перед учасниками наукового форуму і присутнім заступником голови Долинської міської ради територіальної громади Тарасом Оглоб’яком директорка музею також наголосила: «Ми не хочемо наші краєзнавчі дослідження відкладати у шухлядку…».

Погоджуюся з наголосами К. Циганюк. Бо такі акценти, на моє переконання, навіть у часі війни дуже актуальні – це рушії до усвідомлення того, що краєзнавчі дослідження є не тільки одними з міцних підвалин гідності й патріотизму, а й також соціально-економічного розвитку Долинщини. Змаліє краєзнавство – помре туризм. За час існування музею «Бойківщина» вийшло друком до двох десятків різних друкованих видань з історії головно Долини. А в останні роки – жодної. Дуже прикро, що навіть до 25-ліття цього музейного закладу, який, без перебільшення, претендує бути осердям культурного життя не тільки міста, а вже й усієї територіальної громади, не вдалося видати ювілейну збірку краєзнавчих досліджень. Адже наукова робота для громадськості краю, а не у скриньки авторських письмових столів, була й досі залишається, на моє переконання, одним із пріоритетів музейної справи у державі. А після створення Долинської ТГ краєзнавчої роботи для науковців музею відчутно побільшало. Знаю точно, що сусіди-музейники в інших містах області свого часу брали приклад з «Бойківщини» у цій царині. А матеріалів, підготовлених науковими працівниками музею, у «Бойківщині» не бракує. Приміром, сьогодні вже готові побачити світ і чекають свого часу кілька краєзнавчих і етнографічних книжок науковця-дослідника Івана Матіїва, якого я без перебільшення називаю подвижником розвитку краєзнавства у «Бойківщині» і загалом на Долинщині. Він модерував перебіг краєзнавчого форуму, який благословили ігумен Гошівського монастиря Преображенння Господнього УГКЦ отців-василіян о. Мар’ян Гробельний та декан Долинський УГКЦ о. Зореслав Котович, і настільки глибоко і досконало пройнявся тематикою і змістом виступів учасників наукової конференції на етапі її підготовки, що своїми коментарями доповнив навіть доповіді тих краєзнавців, які з тих чи інших причин не змогли взяти участь у форумі.

Відзначу, що сакральна тематика доповідей, представлених на конференції, була дуже поважною, цікавою й розмаїтою: «Цариця Карпатського краю. Чудотворна ікона Гошівської Богоматері» (о. Мар’ян Гробельний), «У пошуках сакральних пам’яток Долинщини» (Василь Андрейків, краєзнавець, директор Липовицького загальноосвітнього ліцею на Рожнятівщині), «Храми Долинщини» (о. Зореслав Котович), «Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Долині» (Степан Янковський, член НСКУ, Почесний голова Долинського районного відділення ВУТ «Просвіта»), «Роман Скворій – перший дослідник сакральних місць Долищини» (Галина Якимів-Скворій, наукова співробітниця Музею історії міста Болехова ім. Р. Скворія), «Село Надіїв. Храми. Священики» (краєзнавець Петро Зубрей, м. Івано-Франківськ) та ін.

Велика підготовка, кропітка організація і гідне провадження перебігу таких наукових форумів як «Сакральний світ Долинщини», – то вислід великої відповідальністі і праці всього колективу «Бойківщини».