Недавно громада Рожнятова гідно відзначила 120-річчя з часу зведення в селищі деканального храму Різдва Христового УГКЦ. На стіні церкви встановили меморіальну анотаційну дошку парохам Володимирові Яцковському та Василеві Костюку, які своєю душпастирською працею не лише ревно розбудовували храм, а й сприяли заснуванню в селищі товариства «Просвіта». Також побачила світ книжка «Отець Василь Костюк – вірний слуга і просвітитель українського народу».
«Галичина» вже розповідала про діяльність отця Василя Костюка в Рожнятові. Ще дід його – отець Володимир-Рудольф Яцковський – з 1902 по 1934 рік був парохом і деканом у цьому селищі. Саме тоді будували рожнятівський храм... А о. Василь Костюк (роки служіння 1934–1945) з їмостю Євгенією були ініціаторами заснування «Просвіти» в селищі, бібліотеки, чоловічого хору, духового оркестру тощо… Отець Василь боровся за Греко-католицьку церкву і доклав багато праці до розвитку парафії у Рожнятові. З 1955 року підпільно відправляв богослужіння у Львові. Помер 1982-го і похований на Янівському цвинтарі. А могила Володимира-Рудольфа Яцковського – у Рожнятові.
На переконання декана Рожнятівського УГКЦ і чинного пароха храму о. Василя Пастуха, який разом з деканом Брошнів-Осадським УГКЦ отцем Володимиром Майкою благословили дійство пам’яті, «головна заслуга у втіленні задуму про формат перебігу відзначення 120-річчя церкви Різдва Христового і вшанування її перших будівничих належить колишній директорці Рожнятівської ЦРБC Марії Рибчак та всім її працівникам на чолі із теперішньою чільницею цього закладу Галиною Курташ».
Галина ФРЕЇШИН, завідувачка відділу Рожнятівської ЦРБ і укладачка книжки «Отець Василь Костюк – вірний слуга Божий і просвітитель українського народу»:
– Усе почалося 2019 року – з відвідин групою представників рожнятівської інтелігенції на чолі з тодішньою директоркою бібліотеки Марією Рибчак подружжя світлої пам’яті Ігоря (син о. Василя, відійшов у засвіти торік) та Ганни Костюків у Львові. Вони зателефонували і виявили бажання подарувати нашій бібліотеці книжки після того, як прочитали відповідну інформацію на нашому сайті. Пан Ігор, який народився у Рожнятові, мав письмові спогади про свого батька. Все нам передали. Але матеріалів для книжки бракувало. Якось Ганна Костюк зателефонувала і повідомила, що в Калуші живе Марія Чіх-Костюк – донька отця Василя. Ми зустрічалися з донькою о. Василя, пані Марія поділилася своїми спогадами про батька і світлинами з домашнього архіву. Вона розповіла, що Бог і Україна були найголовнішими в житті її батька – випускника Рогатинської гімназії і добровольця УГА. У книжці є багато документальних світлин світлої пам’яті Ярослава Коваля – особистого фотографа митрополита Андрея Шептицького, які нам люб’язно надав Володимир Кондур. До речі, саме завдяки його фотоархіву ми довідалися, що о. Василь Костюк був добре знайомий з митрополитом і навіть співслужив з ним 1935 року в с. Підлютому в часі відзначення 70-річчя від дня уродин владики у літній резиденції.
– Хто допомагав бібліотеці у цій добрій справі?
– Наш задум благословив і підтримав отець-декан Василь Пастух. Очолила роботу з підготовки заходу директорка бібліотеки Галина Курташ, належно підтримали втілення в життя ідеї тодішній голова селища Василь Мацевко та депутати селищної ради, заступник голови Рожнятівської РДА Богдан Яковина та начальник відділу культури РДА Володимир Борович та ін. А головно – рожнятівська громада, благодійники Любомир Трегер і Тарас Парадовський.
...На меморіальній анотаційній дошці, яку встановили й освятили на фасаді храму, виписано і таке: «У цьому храмі служили Богу і людям о. Володимир-Рудольф Яцковський – парох Рожнятова (з 1 листопада 1902 до 24 січня 1934 року), священник, патріот, вірний слуга Божий, опікун читальні «Просвіта» у Рожнятові, переслідуваний за підтримку УГА, і о. Василь Костюк – парох і декан Рожнятівський (з 1934 по 1945 рр.), ревний захисник національних прав парохіян, патріот, просвітянин, доброчинець, сповідник вірності Греко-католицькій церкві». А «маленька книжечка» про отця Василя Костюка, як її скромно назвала Галина Фреїшин, на наш погляд, є великим кроком у царині духовного краєзнавства, яку не перший рік активно провадить колектив бібліотеки.