Це ласощі, від яких не відмовиться фактично жодна людина. Їх полюбляють усі, але чи вміємо ми правильно обирати цей продукт?
В Україні діє три національні стандарти на морозиво: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови», ДСТУ 4734:2007 «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне; щербет, лід. Загальні технічні умови», ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови».
Згідно з ДСТУ 4733:2007 морозиво класифікують на молочне – зі вмістом жиру від 0,5 до 7,5 відсотків; вершкове – від 8,0 до 11,5 та пломбір – від 12 до 20,0 %. Ці види виробляють як із додаванням свіжих або сушених плодів та ягід, соків, сиропів, варення, джемів, повидла, горіхів, маку, чаю, кави, какао, прянощів, меду, шоколаду, мармеладу, інших натуральних смакових наповнювачів і добавок, так і без цього. Вони можуть бути з ароматизаторами й барвниками або ж без них.
Залежно від технології виробництва морозиво (молочне, вершкове і пломбір) виробляють одно-, дво- або багатошарове. Воно може бути з відповідно оформленою поверхнею (декороване; глазуроване; глазуровано-декороване; у вафельних виробах або печиві), або ж і без цього…
Часи, коли у продажу можна було зустріти всього декілька різновидів цього продукту, рецептуру яких суворо регламентували державні стандарти, безповоротно минули. Теперішні виробники чимраз далі відходять від класичної рецептури виробництва морозива. Є вже технології, що дозволяють випускати цю продукцію навіть без молока й молочних вершків. Нині споживачам пропонують сотні різновидів крижаних ласощів. І вибрати з них продукцію на молочній основі дуже складно, а придбати морозиво без стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, консервантів взагалі неможливо.
На виробництві усіх видів морозива відповідно до нормативних документів та рецептур дозволено додавати харчові добавки (ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори), перелік яких затвердило Міністерство охорони здоров’я і які отже, дозволено до застосування. На жаль, він занадто великий, особливо з огляду на те, що переважно споживачами холодних ласощів є діти. Тож варто уважно читати інформацію на маркуванні та обирати такий продукт, у якому щонайменше різних «поліпшувачів» та «замінників» натуральної сировини.
При виборі цієї продукції звертайте увагу на таку інформацію на маркуванні, як назва самого морозива, назва, адреса й телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва, енергетична цінність, маса продукту та його склад (мають бути вказані харчові добавки й ароматизатори, які використовували в його виробництві), умови зберігання, кінцева дата споживання («Вжити до…») або дата виробництва й термін придатності до споживання – це дасть можливість свідомо й компетентно обрати харчовий продукт. Шукайте на упаковці літери ДСТУ– вони означають, що морозиво вироблено за державними стандартами. А цифри 4733: 2007 і 4735:2007 свідчать, що для виробництва морозива використані лише натуральні молочні жири, а не олію. Букви ж ТУ (технічні умови) засвідчують, що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою – зазвичай воно дешевше, але й натуральних складових містить менше.
Зверніть увагу і на дату виготовлення продукту. Бо хоча відповідно до стандартів термін придатності морозива за дотримання необхідних умов зберігання –10 – 12 місяців, можна надибати й на такі, термін реалізації яких – два роки. Пам’ятайте: ліпше купувати продукцію ближче до її дати виробництва.
Беріть до уваги колір морозива, він має бути «свій» для кожного виду, рівномірний за всією масою одношарового або за всією масою кожного прошарку багатошарового морозива. У разі використання харчосмакових продуктів чи барвників колір продукту має відповідати їхнім барвам. У цьому разі також дозволено нерівномірне забарвлення морозива та «кольорові» вкраплення у ньому. Глазуроване морозиво на вигляд має відповідати кольорам глазурі й шоколаду. Для комбінованого морозива, що не є молочним продуктом, дозволено використовувати штучні барвники, ароматизатор, стабілізатори.
У морозиві, яке виробляють згідно з ДСТУ4734:2007, дозволено замінювати молоко водою або цукровим сиропом. Досить поширені ласощі, в яких молочні інгредієнти замінюють на фруктове пюре або заморожений сік; вони мають попит завдяки низькій калорійності.
Взявши з полиці морозиво, зверніть увагу, щоб його упаковка не була пошкодженою, зберігався товарний вигляд продукту, його форма (конус, стаканчик, прямокутник і т. ін.). Форма обумовлена геометрією формуючого або дозуючого пристрою, формою вафельних виробів (печива) або ж так званої спожиткової тари. Змінена форма свідчить, що було порушено умови транспортування продукту та правила його зберігання (під час перевезення морозиво могло й дещо розтанути, а відтак його повторно заморозили). Пошкодження упаковки чи/та порушення умов зберігання морозива роблять продукцію небезпечною та створюють загрозу здоров’ю споживача…
Відтак гляньте на склад продукту – чим коротший перелік інгредієнтів у ньому, тим ліпше, адже у класичному рецепті морозива – лише молоко, вершкове масло, вершки і цукор. Вибирайте товар, що зберігається в морозильній камері, а не на відкритому прилавку. Визначити якість продукту лише за зовнішніми ознаками важко, тому уважно читайте інформацію про його склад. Купувати морозиво ліпше у спеціалізованих магазинах або відділах супермаркетів, де нададуть інформацію про харчовий продукт і продемонструють документи, які її підтверджують.
