Інститут архітектури, будівництва та енергетики ІФНТУНГ розпочав свою роботу лише цього навчального року, адже його створили шляхом реорганізації трьох профільних підрозділів. І сьогодні він входить до трійки найбільших за кількістю студентів навчальних підрозділів університету і має один з найвищих показників працевлаштування випускників. Про особливості й перспективи інституту, перші успіхи та труднощі після реорганізації, відкриття нових спеціальностей та освітніх програм розповідає його директор - доцент, кандидат фізико-математичних наук Мирослав МАЗУР.

- Пане Мирославе, в чому особливість вашого інституту, які його перші успіхи та труднощі після реорганізації?

- В університеті відбулась оптимізація його структури. Змінюються кількість студентів, викладачів, вимоги до спеціальностей, є запит на нові спеціальності, тому виникла необхідність у певній реорганізації всієї структури університету. Наш підрозділ постав на базі трьох інститутів – архітектури, будівництва і туризму, енергетики та інженерно-екологічного. Об’єднали кафедри, укрупнили структуру, зробили її більш універсальною. Мета нашого інституту – поєднати спеціальності, спрямовані на підготовку фахівців з інженерії середовища, починаючи з «геодезії та землеустрою» і закінчуючи «архітектурою та містобудуванням».

Сучасне будівництво й архітектура повинні бути енергоощадними і спрямованими не тільки на виробництво, а й на економію внутрішньої енергії: теплової, електричної тощо. Тому вже під час цьогорічної вступної кампанії здійснюватимемо набір на три нові спеціальності та освітні програми. За програмою «фізика новітніх джерел енергії» готуватимемо фахівців, які працюватимуть із новітніми джерелами енергії: сонячною, вітровою, тепловою тощо. «Теплоенергетика» – цілком нова спеціальність для нашого регіону. В її межах відкрили освітню програму «енергетичний менеджмент та інжиніринг», за якою готуватимемо фахівців, що займатимуться оптимізацією передачі, розподілу, використання теплової енергії. Також у межах спеціальності «будівництво та цивільна інженерія» відкрили нову освітню програму «теплогазопостачання і вентиляція». У нашому регіоні є великий попит на таких фахівців, а їх готують у Києві, Рівному, Львові. У Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську, Закарпатті фактично немає жодного закладу вищої освіти, який би готував таких спеціалістів. Ми спілкувалися з роботодавцями, будівельними фірмами, які займаються інженерними мережами, в них – дефіцит висококваліфікованих інженерів, фахівців цієї спеціальності.

- Під одним дахом об’єднали будівництво, енергетику та архітектуру. Наскільки вдається знаходити точки дотику між ними?

- Триває процес налагодження життя інституту, тому що є спеціальності, кафедри, які були в інших інститутах, маємо новостворені кафедри. Працюємо над створенням ключової регіональної лабораторії «Енергоефективні технології, конструкції та матеріали», в якій плануємо застосувати всі базові та новітні технології, які використовують у сферах архітектури, будівництва, енергозбереження, енергоефективності, виробництва енергії, її раціонального використання. В ній науковці університету матимуть змогу проводити дослідження, для студентів створимо тут гарні можливості для навчально-наукової роботи, а наші партнери-виробничники зможуть на її базі ознайомитися з новітніми досягненнями чи провести дослідження в галузі енергоефективності та новітніх технологій.

- Коли лабораторія розпочне свою роботу?

- Наразі триває юридичне оформлення. Архітектори працюють над сучасним рішенням лабораторії. Сучасна архітектура має не лише бути гарною, а й відповідати жорстким вимогам енергоефективності. Тобто енергію можна економити не тільки товщиною стіни, а й правильним нахилом вікна, даху, поворотом стіни. Тож прагнемо й застосувати тут такі сучасні архітектурні рішення, що, звичайно, потребує значних коштів. Крім того, паралельно наші вчені працюють над конструкцією лабораторії та її наповненням. Є три джерела фінансування цього проекту: університет, бізнес, міська влада.

- Інститут входить у трійку лідерів ІФНТУНГ за кількістю студентів. Як гадаєте, в чому секрет його популярності серед молоді?

- Нині в нас навчається 800 студентів. Популярність інституту пов’язана зі спеціальностями, затребуваними на ринку праці. Тож наші випускники не мають проблем із працевлаштуванням, причому саме в прикарпатському регіоні. Звісно, ніде правди діти, для фахівців з нафтогазової інженерії чи буріння також завше є робота. Але місця праці для них зосереджено переважно на сході України… Зазвичай до нас надходить більше запитів від замовників на наших фахівців, аніж ми можемо забезпечити. Наші студенти мають унікальну можливість, сказати б, перебирати пропозиціями. Скажімо, випускників за спеціальністю «геодезія та землеустрій» із задоволенням запрошують на роботу як великі підприємства, так і дрібні підприємці. Івано-Франківськ інтенсивно розбудовують, тож потреба в інженерах-будівельниках не спадає ніколи. Випускники кафедри архітектури також непогано влаштовуються і в приватні бюро, і на державну роботу, і навіть в іноземні компанії. Також традиційно все добре із працевлаштуванням і електроенергетиків. Який же попит матимуть на ринку праці випускники інституту, які освоять наші нові спеціальності, ще важко спрогнозувати. Та, звичайно, сподіваємося, що й ті фахівці будуть затребуваними.

- Яку роль у цьому процесі відіграє профорієнтація абітурієнтів? Як працюєте в тому ключі?

- Найкращий спосіб донести до абітурієнта інформацію, загітувати його на вступ до нас – це підготувати хорошого випускника. Коли сусід, знайомий чи родич закінчив ту чи іншу спеціальність і має добру роботу, - це найдієвіша профорієнтація. Найперше, стараємося випускати висококласних фахівців і сприяти їм у працевлаштуванні, працюємо з роботодавцями, а вони відповідно несуть в маси добру славу про кафедру, інститут, університет. На мою думку, це найкраща профорієнтація. Ну і паралельно, звичайно, ми проводимо дні відкритих дверей. Інститут бере активну участь у ярмарках професій, днях науки. Всіма можливими способами намагаємося донести до абітурієнтів інформацію про наші спеціальності, перспективи, відвідуємо школи, працюємо із засобами масової інформації. Останнім часом молодь інтенсивно використовує соціальні мережі, ми також активно в них включилися, адже сьогодні саме через них можна найшвидше донести інформацію.

- Усе-таки, які саме із переліку спеціальностей, які інститут пропонує абітурієнтам, найбільш затребувані та популярні?

- Виділити якусь одну важко, таких спеціальностей, які б у нас були не затребувані, фактично немає. Як не дивно, не спостерігається чіткої залежності між попитом на випускників та популярністю під час вступної кампанії. От, наприклад, «архітектура». Не можу сказати, що саме випускникам цієї спеціальності вдається найвигідніше влаштовуватися на роботу з-поміж інших наших фахівців, але під час вступної кампанії конкурс на неї найвищий. Це дуже гарна творча професія, тож діти бажають здобувати саме цей фах. Тобто це не зовсім взаємопов’язані речі. Чому так? На це питання однозначної відповіді нема.

За конкурсом під час вступу найпопулярніша «архітектура», за чисельністю студентів, які навчаються та працевлаштовуються, – «геодезія та землеустрій». Фактично 90 відсотків студентів-магістрів уже працевлаштовані: зранку – на пари, після обіду – на роботу за спеціальністю. Ми йдемо назустріч, інтенсивно розвиваємо дуальну освіту. Уклали відповідні договори з підприємствами, організаціями, і студенти частину дисциплін, які не можуть освоїти на підприємстві, наприклад, англійську мову та інші, вивчають в університеті на парах, а спецдисципліни, які використовують на практиці, – на роботі. Це гарна можливість для них працювати і паралельно навчатися.

З метою підвищення конкурентної спроможності випускників в університеті впроваджують програму подвійних дипломів. У рамках угоди з Краківською гірничо-металургійною академією ім. С. Сташиця наші студенти навчаються на магістратурі в нас і паралельно здобувають споріднений фах на магістратурі на державній формі в Польщі. Тож вручаємо їм одразу два дипломи: диплом ІФНТУНГ та диплом європейського зразка, який має гарну конкурентну здатність на ринку праці і підвищує можливість знайти роботу в міжнародних компаніях.

- Якою є матеріально-технічна база інституту? Наскільки вона сучасна?

- Це одне з болючих питань вищих навчальних закладів. Економічний стан держави не дозволяє фінансувати її цілковито за державний кошт, тому намагаємося самі заробляти гроші й покращувати умови навчання. Дуже гарний приклад цього показує кафедра геодезії та землеустрою, яка співпрацює із Рівненською атомною станцією, а зароблені кошти спрямовує на закупівлю найсучасніших приладів. Кафедра технічної діагностики та енергетичного моніторингу має угоди з енергетичного аудиту приміщень, енергетичного менеджменту. Завдяки заробленим коштам у них також досить добре матеріально-технічне забезпечення.

- Якими успіхами студентів можете похвалитися?

- У нас дуже хороші студенти. Четвертий рік поспіль виграють спартакіаду університету. Тобто впродовж чотирьох років є незмінними чемпіонами ІФНТУНГ зі спорту. Цього року також втримаємо першість. Працівники інституту не відстають, торік також виграли спартакіаду. Крім того, наші студенти дуже активні в художній самодіяльності, беруть участь у різноманітних творчих конкурсах, щороку виграють як не у «Міс університету», так у «Ми шукаємо таланти» тощо. А ще добре навчаються. Вже п’ять років поспіль маємо стипендіатів Кабінету Міністрів, Президента України, що є досить високою оцінкою. Цього року серед стипендіатів президентської стипендії - Софія Середюк.

- Які перспективи розвитку інституту?

- Бачу Інститут архітектури, будівництва та енергетики науково-навчальним центром, в якому буде зосереджено всі передові технології, пов’язані з галузями його діяльності. Звичайно, прагнемо бути лідерами в області з підготовки фахівців за нашими спеціальностями. Щоби наші випускники мали попит на ринку праці, а роботодавці були задоволені їхнім рівнем підготовки. Щоб вони допомагали рідній державі ставати на ноги, тому що галузі, в яких працює інститут, зокрема енергетика та відновлювані джерела енергії, в найближчій перспективі будуть домінувати в господарстві та визначатимуть стан економіки і довкілля. Вікно можливостей у нас дуже велике, і ми постараємося ним скористатися.

- Освітні фахівці б’ють на сполох через занепад в Україні, починаючи ще зі школи, фізико-математичної освіти. Крім того, чимраз менше абітурієнтів обирає для свого подальшого навчання саме технічні спеціальності. Як кандидат фізико-математичних наук, чим пояснюєте цей стан речей? Як гадаєте, які основні кроки до вирішення цієї проблеми?

- Різке зменшення попиту на технічні спеціальності, незважаючи все-таки на дефіцит таких фахівців на ринку праці, найімовірніше, пов’язано з бажанням молоді заробити кошти простішим шляхом. Всі хочуть щось продавати, про щось говорити і при цьому мати гарні заробітки, але треба розуміти, що передові країни світу мають виробляти продукцію. Тобто додана вартість може бути тільки там, де є виробництво. На жаль, така проблема існує, і вона не лише українська. Трохи раніше з такими ж викликами стикнулися поляки, ще раніше – західні країни. Вони намагаються поповнити свій резерв фахівців, студентів з технічних спеціальностей за рахунок країн Східної Європи. Чому Польща так широко і з таким задоволенням відчиняає двері своїх вищих навчальних закладів для українських студентів та викладачів? Бо в них також дуже різкий спад чисельності фахівців технічних спеціальностей і вони намагаються поповнити свій ринок за рахунок наших студентів.

Якщо запрацює економіка, виробництво, рівень заробітних плат у сфері буде на належному рівні, то відповідно і буде попит на таких фахівців. Коли молода людина знатиме, що, отримавши технічну освіту, зможе піти на будівництво інженером і заробити втричі більше, аніж муляр-штукатур, звісно, вона туди піде. Нелюбов до технічних спеціальностей спровокована станом економіки.