Микола Волочій: Децентралізація – це великі можливості і спонука бути добрим ґаздою

Децентралізація однозначно пожвавила життя громад на Прикарпатті, а передусім тих сіл, які ледь виживали через хронічне безгрошів’я. Нині кожна з ОТГ самотужки пише свою «книгу реформ» – нову сторінку в сьогоденні. З-поміж майже трьох десятків голів ОТГ, з якими ми спілкувалися, жоден публічно не означив процеси децентралізації негативно, навіть попри першину, всі об’єктивні й зумисні перешкоди, складнощі й перегини на шляху їх запровадження. Реформування системи місцевого самоврядування чільники ОТГ називали «прогресом», «рухом», «добрими змінами», «поступом», «піднесеністю», «надією», «шансом», «новою філософією господарювання», «новим думанням», «гідністю», «важкою працею», «працею як любов’ю», «нелегким шляхом», «доброю справою», «однією з найуспішніших реформ в Україні».

 Микола Волочій та Богдана Безпалько під час представлення ідеї одного з традиційних заходів ОТГ.

Уже третій рік – з 2017-го – живе й господарює в реформованому адміністративному форматі і Дзвиняцька об’єднана територіальна громада на Богородчанщині, до якої увійшли села Дзвиняч, Росільна, Космач і Міжгір’я. І доробок її поважний. Минулого тижня тут урочисто відкрили сучасний Центр надання адміністративних послуг. А це слушна нагода, щоб почути з перших вуст – від багатолітнього голови Дзвиняцької сільської ради, а сьогодні чільника ОТГ Миколи ВОЛОЧІЯ, про що нині, образно кажучи, «дзвонить» Дзвиняч:

– Дзвиняч до об’єднання не був дотаційним, але коштів хронічно бракувало. А інші села… Якщо Космач ще так-сяк тримався, то Росільна і Міжгір’я не могли людям зарплату виплатити. Район не мав коштів, тож допомогли ми. Якщо не було чим заплатити навіть за енергоносії, про який розвиток можна було говорити? Тож ми вирішили щось змінювати. А оскільки в районі вже був приклад Старих Богородчан, мали з ким радитися. Хоч ми і не потрапляли в перспективний план – Дзвиняч мав відійти до Солотвинської ОТГ, – не поспішали: все проаналізували, прорахували. Допоміг Юрій Стефанчук – чинний регіональний директор Асоціації міст України. Ми пройшли всі необхідні експертні процедури. У громаді провели навіть подворове опитування – лише одна людина була проти об’єднання. Хочу наголосити, що районне керівництво не чинило жодних перешкод, навпаки, нам старалися допомагати. Звісно, були деякі труднощі під час передачі майна, з добором кадрів і т. ін. Але все з часом стало на свої місця. І ми почали приділяти увагу кожній із громад ОТГ. Наприклад, у Космачі замінили систему опалення й теплотрасу в навчальному закладі, почав працювати дитячий садок; у Міжгір’ї відремонтували дошкільний навчальний заклад, зокрема системи освітлення й опалення; у Росільні перекрили приміщення школи, виділивши для цього понад 2 млн грн; у Дзвинячі відкрили дитсадок «Дзвіночок», збудували спортивний майданчик. Дуже допомагає нам участь у програмах – американській «Добре» і «U – LEAD з Європою». До речі, ЦНАП відкрили саме завдяки сприянню американців – вони забезпечили обладнанням, а ми надали спеціально відремонтоване приміщення. І це не єдина добра справа, у якій вони допомогли. Цього року плануємо реалізувати ще кілька проєктів, серед яких встановлення сонячних панелей на покрівлі школи в Космачі, облаштування паркової зони біля «Озера молодості» в Міжгір’ї, будівництво спортивного майданчика у Дзвинячі... Загалом за два роки нам вдалося реалізувати не один десяток інфраструктурних проєктів. Це успіх, навіть попри наше деяке запізнення. Тепер наздоганяємо. Кожне село за цей час отримало відчутні суми для інфраструктурного розвитку. А рушієм його можна сміливо назвати юристку Богдану БЕСПАЛЬКО, яка не просто розробляє проєкти, а живе ними.

Її ми й попросили долучитися до розмови:

– Саме шляхом участі в міжнародних програмах нам вдається залучати в об’єднану громаду чималий ресурс, – розповідає жінка. – Намагаємось використати кожну можливість. Звісно, написати проєкт, щоб увійти в перелік партнерів «Добре», було непросто – чимало специфічних вимог. Але ми змогли. У таких програмах передусім враховують думки людей. До речі, паспортний стіл у ЦНАПі с. Дзвиняча відкрили саме враховуючи бажання громади. А нині працюємо над проєктом «Сонячна громада», який передбачає встановлення сонячних панелей на комунальних об’єктах інфраструктури. Перша сонячна електростанція буде на даху Космацької сільської гімназії. Реалізація таких проєктів має робити громаду спроможною і конкурентною, сприяти її розвитку навіть після закінчення субвенцій.

Я очолюю Молодіжну раду Дзвиняцької ОТГ. Щоб згуртувати людей, провели низку заходів, наприклад, велопробіг, сходження на Говерлу. У кожному із сіл нашої громади – свої традиції і звичаї. Дзвиняч і Міжгір’я славляться нафтою, озокеритами, лісами; Росільна – солеварінням; Космач – бджільництвом, рекреаційними можливостями. Постійно відчуваємо конкуренцію інших громад і це нас спонукає до дій, до пошуку ресурсу, щоб стати ще кращими.

Новий ЦНАП у с. Дзвинячі. Паспортний стіл – унікальна послуга у Дзвиняцькому ЦНАПі. У сільській амбулаторії з… басейном: лікарка Інна Гуцуляк, системний адміністратор Олександр Рогів та медсестра Ірина Саїв. Сучасний дошкільний навчальний заклад «Дзвіночок» у Дзвинячі.
– Миколо Степановичу, порівняйте, будь ласка, фінансові можливості громади до і після об’єднання…

– До об’єднання у Дзвинячі, скажімо, після виплати зарплат, може, ще 100 тис. грн залишалося на потреби розвитку громади. Нині ж ми володіємо мільйонними коштами. Наприклад, з початком фінансового року – у 2018-му загальний бюджет об’єднаної громади становив 28 млн грн, з яких майже 5 млн – власні надходження, а нині – 46 млн і 9 млн грн відповідно. Тобто суми зросли майже вдвоє. Ми й далі активно шукаємо шляхи наповнення нашого бюджету. Децентралізацію можу означити так: це добре, навіть дуже добре, це крок уперед. Життя громади змінилося на краще.

– То про що сьогодні «дзвонить» Дзвиняч?

– Понад десять років тому в одному з інтерв’ю я передбачав, що в історії села буде ще багато яскравих подій. Так і сталося. Бо і майданчик зі штучним покриттям маємо, і садок вже відкрили… Все завдяки децентралізації. Адже реформи – то величезні можливості і спонука бути добрим ґаздою. Я патріот своєї держави і вважаю, що зміни потрібні. Не треба боятися, що буде важко, треба йти вперед. Свого часу я прислухався до думок Ярослава Здерки – голови Старобогородчанської сільської ради ОТГ, зрозумів, що об’єднання – то рух уперед. А однодумці з громад Дзвиняча, Росільної, Космача і Міжгір’я мене підтримали. Мріємо реалізувати все, що передбачили в перспективних планах, хочемо, щоб люди були щасливі й задоволені нашим ґаздуванням.

…Кожна ОТГ неповторна. І ця громада має чим здивувати. Наприклад, Дзвиняцький паспортний стіл обслуговує селян з усього солотвинського «куща». А ще вразила місцева амбулаторія, офіційно – комунальне некомерційне підприємство «Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги». Тут діє чудовий басейн, є зала для лікувальної фізкультури, водолікування. Такого не бачили в жодній прикарпатській громаді. Тож Дзвиняцька ОТГ і справді має про що з ґонором «дзвонити».

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами