Нещодавно у видавництві ТОВ «ГАЛИЧИНА-ПАК» за сприяння міського голови Руслана Марцінківа та підтримки Івано-Франківської міської ради вийшла друком нова книжка поезій прикарпатської авторки, представниці літературної платформи «Об’єднані словом» Наталії Баницької «Шостий день». Редакторка і авторка передмови – членкиня НСПУ поетеса Світлана Ткачук. Дизайн обкладинки книжки Наталії Рогужинської, ілюстрації – Наталії БАНИЦЬКОЇ. Літературно-художнє видання присвячене світлої пам’яті чоловікові поетеси Роману Баницькому, котрий теж писав вірші. Саме такі Романові поетичні рядки стали заспівом до нововиданої збірки:
Пішли в горах дощі,
течуть води брудні,
навіваючи запах тривоги.
Розлилися річки.
Поплили береги.
Прийшла повінь в Карпати.
То не пензля крива –
то бажання Творця
дивувати серця,
що застигли в своїх постулатах.
Уродженка селища Делятина Наталія Баницька живе і творить в Івано-Франківську. Її перша поетична збірка «Мить відвертості» побачила світ 2017 року і засвідчила прихід у літературний простір Прикарпаття авторки, чия поезія вирізняється великою філософською глибиною, самобутністю стилю і поетичною виграненістю.
– Як на мене, Наталіє, то назва збірки «Шостий день» цікава передовсім своєю філософською палітрою?
– Дорога нової поетичної збірки до читачів була довгою і вистражданою. Адже до книжки, яка була готова до друку ще 2020-го, ввійшли поезії, написані у 2018 – 2019 рр. Спочатку всіх нас паралізував і замкнув у просторі ковід, відтак несподівано відійшов у засвіти мій Роман, а далі відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну російських агресорів і нас скував страх. До речі, ще за тиждень до 24 лютого 2022 року ми зі Світланою Ткачук завершили останні редакторські правки, і я мала віддати рукопис до друку. Але війна ще на три роки зупинила вихід книжки у світ.
Якщо порівнювати, то дебютна «Мить відвертості» – це мої перші творчі проби, навіть трохи наївні поетичні рядки, які я почала писати ще з 2013-го. А до нової збірки ввійшли, на мій погляд, уже більш зрілі поезії, виважені і продумані твори. Назву ж «Шостий день» можна зрозуміти, прочитавши і заглибившись у поезію «Світанок», якою відкриваю свою збірку:
...і маленька душа
побрела по нескошених травах
у прозорих одежах, тамуючи спрагу і злість.
...подорожні ішли й осідали в зелених отавах,
обираючи кращі
з надійних і радісних місць.
Ті, що ближче до хмар
врешті-решт назовуть їх сліпцями.
З-під напружених рук полотном попливе акварель.
...ну а поки лиш твердь, лиш вода і первинний світанок
...шостий день.
Душа, яка приходить у цей світ, шукає себе – своє місце на землі. А шостий день – символізує день створення людини Богом і початок свідомого земного життя людей як душ, котрі мають можливість вибору між добром і злом. Але у книжці представлена багатогранна тематична палітра, а не тільки філософська. Я намагалася торкнутися теми приходу людини на землю і її внутрішнього світу – кохання, пошуку любові, істини, тепла тощо – всього спектру людських емоцій – відвертих і більш стриманих, які можуть бути притаманні живій душі на землі. Загалом у книжці «Шостий день» я намагалася показати бодай деякі штрихи людини як Божого творива, усвідомлюючи, що лірика – то щонайперше про себе, про пошук самої себе у цьому світі. Звісно, що зазвичай у творах є літературна героїня чи літературний герой, а їх автор чи авторка виступають ніби стенографістами. Але насправді моя поезія – це передовсім мій внутрішній світ, який я відпускаю до людей…
Є поезії, настільки талановито виписані і унікальні своєю образною палітрою, що враження від їх прочитання водночас і хочеться стримувати у собі, і виникає бажання множити та захоплено вихлюпувати позитивні емоції – писати чи читати поетичні рядки вголос для інших. І книжку «Шостий день», без сумніву, я відношу до такого ряду поетичної творчості, яка зачіпає і якою хочеться насолоджуватись. У творах Н. Баницької проступає особлива філософія слова, образно кажучи, живого, олюдненого чи одухотвореного. А поетична книжка авторки «Шостий день» – то, без сумніву, якісний поступ авторки як поетеси, нова і самобутня грань її поетичного набутку, за який Наталія насамперед завдячує літературній платформі «Об’єднані словом».
Довідка редакції:
Наталія БАНИЦЬКА за освітою – інженерка-технологиня. Закінчила ІФНТУНГ. Її твори друкували в журналі «Дніпро», «Антології сучасної української літератури», альманасі «Мовою серця», вона – співавторка збірки поезій «ІV октави». Лауреатка першого й переможниця другого Всеукраїнського фестивалю любовної лірики «Мовою серця».
