Днями митрополит Галицький Андрій ПЦУ, який прибув спеціально заради величної події відкриття на запрошення автора такої ідеї Степана Якимовича, у Підмихайлі на Калущині освятив новозбудовану монументальну композицію «Лицарям слава та ангелам миру» і у співслужінні з місцевим духовенством звершив чин панахиди за полеглими у різні часи борцями за волю України. Імена будівничих меморіального комплексу в центрі села, як наголосив владика, назавжди будуть «золотими літерами вписані в історію Підмихайля».

Автор задуму і виконавець проєкту – житель Підмихайля пенсіонер Степан Якимович, якого за добрі справи у рідному селі можна, без перебільшення, назвати Господнім подвижником. Адже чоловік переконаний, що своєю працею виконує волю Божу і є тільки її маленьким виконавцем на землі. А дорога до відкриття монументальної композиції довжиною у п’ять років була непростою.

– Ще багато років тому завдяки допомозі тодішнього міського голови Івано-Франківська Зіновія Шкутяка на початках будівництва Народного дому в селі ми довели: якщо люди працюють, то і влада допомагає. Відтак були й інші добрі справи. А ідея спорудження меморіального комплексу «Лицарям слави та ангелам миру» виникла у мене ще п’ять років тому як людська рефлексія чи резонанс на події Революції Гідності 2014 року, яка не залишила мене байдужим і відчутно змінила українців. Пам’ятати про полеглих героїв – то священний обов’язок кожного, хто вважає себе українцем і людиною. Бог допоміг втілити у життя мій задум. Величний камінь-валун у центрі композиції, а на його тлі - зображення архангела Гавриїла з квіткою лілії. Камінь, який ми привезли з Карпат – з ріки Прут дорогою на Ворохту, символізує незламність нашого народу. Спочатку планували зобразити над каменем журавлів, як символ душ полеглих воїнів. Але сталося по Божій волі. В одному зі старих часописів я натрапив на слова Олександра Олеся: «Вам, лицарі, слава, що бились орлами, за землю, за волю, за правду свою...» – і вони змінили концепцію комплексу. Якось на обкладинці книжки «Квітка з Назарету» я побачив ікону Благовіщення – ангел Гавриїл вручає квітку лілею як символ моральної чистоти Матері Божій, сповіщаючи про народження Сина Божого. І я задумався: а хіба наша Україна не достойна Благовіщення миру і процвітання? Отож, крім каменя, у композиції з’явився архангел Гавриїл з лілією на мапі України.

Нічого нема випадкового. І слова Тараса Шевченка на камені також дуже вагомі, вони підкреслюють історичність цього часу: «І оживе добра слава, слава України». Все відбувалося так, ніби Хтось водив моєю рукою. Я знаходив все, що потрібно було для комплексу, зустрічав людей, які допомагали. Хочу повторити слова когось із великих мудреців, який сказав, що схиляє голову перед геніями, але падає на коліна перед добрими людьми. Мені також хочеться так робити. І дякувати кожному. Спочатку тим, хто мав стосунок до попередніх проєктів у Підмихайлі: екснардепам Зіновієві Шкутяку, Євгенові Гірнику та Миколі Круцю. А також дякую тим, чия благодійність знайшла своє втілення безпосередньо у меморіальному комплексі: колишньому директорові трубного заводу, нині чинному голові Калуської міської ради територіальної громади Андрію Найді та його заступникам братам Богданові і Андрієві Білецьким, гендиректору ТОВ «Карпатнафтохім» Іванові Підсадюку, заступнику голови обласної ради Миколі Палійчуку, заступнику директора Івано-Франківського арматурного заводу Михайлові Литваку, а також Романові Любенку, Миколі Питенку, Василеві Федику, Ігореві Семаку, Тарасові Білану, керівнику фірми «Будучність» Романові Павліву, Романові Дзундзі, Вікторові Косаному, Руслану Струтинському, Петрові Мазуру, Василеві Овчару, Миколі Гебурі, Михайлові Вальнюку, Андрієві Лукашу, Василеві Мельнику, Назарові Прокопіву, Романові Кубраку, Ярославу Перегінцю, а ще – керівництву, колективам і учням музичної і загальнооосвітньої шкіл та ін. Адже на монументальну композицію орієнтовною вартістю до двох мільйонів ми не витратили жодної бюджетної копійки. А також будемо дуже вдячні Василеві Овчару за посприяння нам у виготовленні і встановленні біля меморіального комплексу флагштока.

Звісно, були й такі, що казали: а нащо того? Як казав митрополит Андрій, «є люди, а є людиська». То я їм відповім: запитайте про це у матерів полеглих героїв, чиї очі не висихають від сліз, у дітей, що втратили батьків, у жінок, які залишилися без господарів, та у дівчат, що назавжди залишилися нареченими... Запитайте у тих ветеранів війни, які нині на нашому святі у почесній варті віддають шану своїм побратимам.

...Монументальна композиція «Лицарям слави та ангелам миру», яка розташована поряд із церквою Святого архістратига Михаїла ПЦУ і увінчана сталевим Гербом України на чубку величного каменя, згідно із задумом автора, повинна стати осердям сільського відпочинкового комплексу. А вхід до священного місця вінчає арка з ліхтарями та дзвоном, на якому написано: «Слава Україні! Героям слава!» Територію біля експозиції облаштували лавочками, а навколо висадили декоративні насадження. Велика праця маленьких людей!

Патріотичне дійство у Підмихайлі було насичене і цікавою концертною програмою завдяки спільним зусиллям місцевих виконавців та представників Театру фольклору, народних свят і видовищ Івано-Франківська на чолі з Уляною Трощук-Шкромидою.