Коли НАК «Нафтогаз України» протягом літніх місяців рапортував про зниження ціни на газ, не раз думалося: а чи надовго того вистачить? Уже у листопаді стало зрозуміло, що запитання було правильним: вистачило не надовго. Навіть попри те, що закачували газ у підземні сховища низької ціни, та й блакитне паливо власного видобутку, попри всі запевнення зацікавлених посадовців газового монополіста, таки коштує дешевше, ніж у Європі. Хоч би з тієї причини, що в ЄС платять працівникам зовсім іншу заробітну плату, ніж в Україні. Але ціну на енергоносій послідовно встановлюють «як у Європі». І ще ніхто не чув, аби ідеї про відрахування коштів у загальний фонд, на зразок фонду майбутніх поколінь у Скандинавії, були хоча б наближені до втілення у життя. Тож і виходить, що хоч надра у нас і належать «усьому народові», але користь від того мають ті, хто розподіляє доступ до них, використовує, транспортує та продає добуте.
Між іншим, недавно в одній із соціальних мереж натрапив на роздуми з цього приводу одного з її користувачів. Думається, вони будуть цікавими і для наших читачів. Отож, як написав економіст Віктор Скаршевський, з травня цього року і до жовтня природний газ для потреб населення подешевшав на 30 відсотків. Водночас у листопаді тариф на газ для громадян підвищився «лише» на 80 копійок за кубометр, але це призведе до такого зростання витрат родини, що за той місяць воно цілком покриє літнє подешевшання.
Причина дуже проста. В опалювальний сезон споживання газу домогосподарством у середньому в країні зростає удев’ятеро. Середній рахунок у неопалювальний період становить близько 180 грн на місяць, а в опалювальний – понад 1600 грн. «Всього за півроку зниження тарифів на газ у неопалювальний період у середньому один абонент зекономив лише від 4 до 9 доларів, – пише згадуваний автор. – І це у сумі за шість місяців – з травня по жовтень».
З листопада ціну на природний газ підвищили. Здається, що не небагато. Але середньостатистична родина зі зниженням тарифів на 2,3 грн за куб зекономила за півроку від 110 до 230 грн (залежить від споживання – лише для приготування їжі чи для приготування їжі та підігрів води. – О. Б.), а у листопаді, з підвищенням тарифу на 80 копійок, рахунок для неї збільшиться на 180 грн. Тобто фактично за місяць «з’їдається» вся піврічна економія.
А далі – про речі ще більш сумні. Бо «європейський» газ і далі дорожчає. Цілком можливо, що його ціна зросте й до 8,3–8,5 грн за кубометр. Отже, рахунок у грудні за житлово-комунальні послуги зросте ще як мінімум на 270-300 гривень. У підсумку вже традиційно у грудні щомісячні витрати на комуналку зростуть до понад 1800 гривень за місяць. А далі – ще січень, лютий і т. д.
І зовсім іншою може бути наша комунальна історія, коли з початку року Росія припинить транспортувати свій енергоносій до Європи нашою газотранспортною системою. Відтак у ЄС, на який ми уже традиційно орієнтуємося, ціна блакитного палива може зрости до 12-14 гривень за куб, або до 12000-14000 грн за тисячу кубів, як торік. І до такого ж рівня буде підвищено тарифи для населення, адже відповідно до законодавства, з січня наступного року ціна на газ для нас має бути «ринковою». Відповідно подорожчає опалення, яке значною мірою залежить від газової ціни. А обмежувачі у вигляді граничних цін на тепло недавно скасував уряд...
Варто додати до цього ще таке. Вже певний час іде розмова про підвищення тарифів на транспортування газу. Крім того, не так давно «підняли голови» «фірташеві» облгази, бо їм пообіцяли підвищення тарифів на розподіл газу. Відтак виникає інше просте запитання: чи, власне, такого стану справ ми домагалися? Чи, можливо, хотіли справедливого розподілу прибутків. Бо нинішня ситуація вказує на те, що причетні до газу отримуватимуть більше наших грошей, а ми менше зможемо витрачати на новорічні подарунки, життя, накопичення і т. ін. Попри те, що у нас є великі запаси розвіданого власного газу, котрий дешевший за «європейський», а попередній уряд обіцяв, що ми не лише забезпечимо себе власним блакитним паливом, а й експортуватимемо його.
Між іншим, як днями стало відомо, Кабмін планує затвердити страхову ціну на газ для населення у розмірі близько 7 тисяч гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ та без урахування транспортування) з 1 січня 2020 року. Про це повідомив міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель:
«Із 1 січня людям запропонують певну страхову ціну на газ, яку вони зможуть обрати до кінця опалювального сезону. Вона буде навіть меншою, ніж ціна на перший квартал 2019 року (8550 гривень за тисячу кубометрів. – О. Б.). Це так званий ринковий інструмент, що має назву «контракти на майбутнє». Чому це так важливо? Тому що населення не повинно 31 грудня мати одну ціну, а з 1 січня – іншу, удвоє-втроє більшу».
Якщо ж із 1 січня ціна на газ істотно зросте, додав він, то ті українці, котрі застрахують ціну на нього, сплачуватимуть 7 тисяч гривень, навіть якщо вартість блакитного палива буде вищою. Наразі це виглядає, як спроба зробити гарну міну за поганої гри.
