25 квітня на широкі екрани українських кінотеатрів вийшла легка патріотична комедія Тараса Дударя «Крашанка». Напередодні всеукраїнської прем’єри в івано-франківському кінотеатрі «Космос» відбувся показ фільму з участю його акторів – Володимира Гладкого та Дар’ї Легейди. Такі зустрічі, крім Івано-Франківська, також відбулися у Хмельницькому, Львові та Києві. Тож франківці мали змогу одними з перших подивитися фільм та дізнатися про деталі знімань з перших уст.

Презентуючи стрічку, В. Гладкий зазначив, що це трагікомедія, яка об’єднує сім’ї і дає надію. «Крашанка» – це світле сімейне кіно. Віковий діапазон для перегляду майже необмежений. Кожен незалежно від статі й віку знайде у ньому щось для себе. Для мене це кіно – як контрастний душ: ти можеш і посміятися, й поплакати», – зауважив актор, який задля фільму навчився грати на баяні, бо так вимагала історія його персонажа.

Своєю чергою Д. Легейда зазначила, що для неї це кіно про любов до своєї країни і про те, як «українська нація тримається, бореться, вірить і буде йти до кінця задля перемоги, яка обов’язково настане».

Зйомки «Крашанки» відбувалися вже під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, це безперечно вплинуло на сюжет кіно. Самі знімання тривали недовго – лише 10 днів у Києві та Київській області. Дія фільму відбувається навесні у великодній тиждень, хоча знімали його восени. Але це не збіг, пір року не видно в готовому продукті.

Фільм зняли без державної фінансової підтримки. Творці стрічки вирішили не подаватися на конкурсний відбір від Держкіно після скандалу зі зйомками серіалу «СМТ Інгулець» за 33 млн грн. Тому це трохи змінило їхні плани, адже спершу хотіли створити двосерійний серіал.

«Перемога – справа сімейна» – гасло стрічки. А у центрі сюжету родина Забіяк, яка не бачилася багато років. Утім через війну дві сестри Оля (Олеся Жураківська) й Ганна (Дар’я Легейда) і брат Ярик (Володимир Гладкий) приїжджають на Великдень до рідного дому, де живе їхній батько. Зустріч не обіцяє бути теплою та зворушливою, адже стосунки між членами родини прохолодні. І до всього іншого голова сімейства Іван Забіяка (Станіслав Боклан) має план: збудувати ракету, щоб вдарити по москві та закінчити війну.

Автори стрічки обрали безпрограшний спосіб і зібрали у фільмі зірковий акторський склад, який притягував би глядачів на прем’єру. Особисто для мене найсильнішими в цьому фільмі були С. Боклан та О. Жураківська. Актор блискуче втілив образ колоритного та ексцентричного батька. А акторка не просто грала, а ніби зріднилася зі своїм персонажем. На її героїню хотілося дивитися ще і ще. Харизма й майстерність Олесі затьмарили всіх, хто був з нею у кадрі. Хоча інші актори доволі добре зіграли своїх персонажів.

Думаю, «Крашанка» має всі шанси стати одним із найпопулярніших українських фільмів 2024 року й повторити успіх рекордних касових зборів «Скаженого весілля». Адже це зворушлива історія про сімейні цінності, яка може стати чудовим вибором для сімейного перегляду саме на великодні свята.

Якщо ви шукаєте легкий, веселий та емоційний фільм, який змусить вас сміятися, плакати та переживати за героїв, то «Крашанка» саме те, що вам потрібно. Це життєствердне кіно, яке зможе трохи поліпшити настрій та подарувати позитивні емоції. Проте не варто очікувати від нього глибокого сенсу чи інтелектуальної насолоди. Адже це інший жанр.

У «Крашанці» не бракує кліше, розтиражованих патріотичних гасел, примітивних жартів і простих комедійних прийомів. Зрештою, і закінчення фільму дуже легко вгадати наперед, як і розвиток подій. Еволюцію героя В. Гладкого показано похапцем і до кінця незрозуміло, що саме вплинуло на такі кардинальні зміни його поглядів. Думаю, якби це кіно таки стало серіалом, як на початку задумували автори, то було б більше екранного часу і можливостей, щоб глибше розкрити образи персонажів та розвинути сюжетні лінії.

Це кіно не претендує на звання мистецького твору високої проби, адже розраховане на масового глядача. Дуже добре, що український кінематограф пропонує широкий діапазон фільмів і дає можливість кожному, залежно від його потреб і глядацького смаку, обрати стрічку для перегляду.

Для мене «Крашанка» – це сімейна драма в комедійній обгортці. Стрічка залюбки пригостить глядача дивним коктейлем з різних емоцій. Під час перегляду кіно помітно, що автори хотіли догодити різновіковій аудиторії і сподобатися якомога більшій кількості людей. Тому приготували жарти фактично для всіх: від малих до дорослих.

Але найпрекрасніше у фільмі – не сюжет, який доволі тривіальний, і не акторська гра, яка, зрештою, добра. А те, що воно дозволяє візуалізувати мрію всіх українців – побачити, як горить москва. Як видається, цей фільм варто подивитися лише заради цього моменту. І так хочеться, щоб цей епізод став пророчим!