Багатьом своїм сюжетам та історіям кінематограф завдячує саме літературі. Адже доволі часто режисери звертаються за натхненням та ідеями до книжок. Дуже часто саме це є причиною запеклих дискусій між поціновувачами тої чи іншої екранізації та відданих фанів її літературного першоджерела на тему: що краще – книжка чи кіно? І про це можна сперечатися вічно. Тож у цьому матеріалі вирішила зібрати підбірку вітчизняних фільмів останніх років за мотивами творів українських письменників.

«Я працюю на цвинтарі» Олексія Тараненка став для мене справжнім відкриттям. У ньому є все, що потрібно для хорошого кіно – цікава нетривіальна історія, яскраві герої, несподівані повороти сюжету, суміш комедії і драми, а також добра акторська гра. Сценарій фільму базується на однойменній книзі «Я працюю на цвинтарі» блогера та письменника Павла Белянського в українському перекладі Романа Коляди.

Головну роль архітектора Олександра, який, власне, і працює на цвинтарі зіграв Віталій Салій. Також у стрічці знялися Вікторія Городецька, Анна Іванова, Римма Зюбіна, Олена Хохлаткіна, Віктор Жданов, Андрій Ісаєнко, Олексій Тритенко, Ярослав Безкоровайний та інші.

Цю стрічку можна сміливо назвати чорною комедією, але гумор у ній все ж має свою межу, почуття такту і балансує між драмою та комедією. За сюжетом головний герой має свою контору з виготовлення надмогильних пам’ятників. Щодня до нього приходять різні люди для замовлення пам’ятників своїм померлим близьким та рідним. І щодня трапляються різноманітні життєві ситуації: іноді сумні, іноді комічні. А ще у житті головного героя є таємниця, яка не дає йому стати щасливою людиною.

В основу фільму Ярослава Лодигіна «Дике поле» ліг роман Сергія Жадана «Ворошиловград». Сценарій до стрічки написав автор літературного першоджерела спільно з Наталією Ворожбит. Прем’єра драми «Дике поле» відбулася 2018 року, хоча екранізувати цей роман Жадана планували ще 2013-го.

У фільмі знімались Олег Москаленко, Олексій Горбунов, Руслана Хазіпова, Володимир Ямненко, Георгій Поволоцький та інші.

Коротко про сюжет. Хлопець Герман повертається до рідного міста Старобільська, щоби навідати брата. Та місто зустрічає його вороже – брат зник, а на заправці на околиці міста, якою він володіє, прагнуть господарювати місцеві мафіозі. Давні друзі Германа займаються зовсім не тими справами, які він очікував побачити. Тепер треба вирішити чи залишатися у місті надовго та займатися справами брата, чи повернутися додому і не перейматися побаченим.

Роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» у 2020 році став фільмом «Віддана». Події кіно розгортаються у XIX столітті в австро-угорській Україні у Станиславові. Фільм став повнометражним дебютом для його режисерки Христини Сиволап. У головних ролях зіграли Маріанна Янушевич, Алеся Романова та Роман Луцький. До речі, дуетна пісня Тіни Кароль та Юлії Саніної «Вільна» стала саундтреком до фільму, а після вторгнення росії в Україну отримала нові сенси і меседжі.

Стрічку, дія якої відбувається в Станиславові, не знімали в Івано-Франківську, адже, за словами творців кіно, сьогодні це зовсім інше місто. Тому спеціально для знімань під Києвом звели Станиславів 1900-го з давньою атмосферою і без вкраплень сучасного світу з його новими будинками і яскравими вивісками. Створюючи кіномісто, художники надихалися Івано-Франківськом, його давньою архітектурою загалом та віллами на вулиці Шевченка (раніше Липовій) зокрема. Адже за сюжетом саме тут живуть головні герої.

Фільм «Віддана» не лише переносить глядача у давній Станиславів, а й розповідає історію двох жінок – служниці Стефанії Чорненько та шляхтянки Аделі Сколик, долі яких тісно сплелися після «мармулядової» пожежі, котра у кожної з них забрала найрідніших людей: у Аделі – матір, у Стефанії – обох батьків. Відтоді вони нерозлучні попри різний соціальний статус. Не буду далі переповідати сюжет, щоб залишити хоч крихту інтриги та несподіванки. Хоча для тих, хто читав книжку, її складно зберегти.

Прем’єра «Захара Беркута» – екранізації однойменної повісті Івана Франка стала стала справжньою кіноподією 2019 року. Насамперед тому, що над цією історичною драмою працювали режисери з двох країн: українець Ахтем Сеїтаблаєв та американець Джонн Вінн. Цікавість до фільму підігрівало і те, що роль Захара Беркута виконав американський актор Роберт Патрік, котрий у другому «Термінаторі» зіграв рідкокристалічного Робота Т-1000. Також стрічка привернула до себе увагу ще й рекордним як для вітчизняного кіно бюджетом у 131 мільйон гривень.

Це не єдина екранізація «Захара Беркута». Перший фільм за мотивами цієї повісті Каменяра побачив світ 1971 року. Її режисером був Леонід Осика, сценарій написав Дмитро Павличко, а у головних ролях знялися Василь Симчич, Іван Миколайчук, Костянтин Степанков, Борис Брондуков, Іван Гаврилюк, Антоніна Лефтій та інші. В другій американсько-українській екранізації безсмертного твору Франка головні ролі зіграли іноземці: Роберт Патрік, Томмі Фленаган, Роккі Майєрс, Поппі Дрейтон, Алекс МакНіколл, Елісон Дуді. Українські актори Андрій Ісаєнко, Олег Волощенко, Аліна Коваленко, Віктор Жданов, Олег Стефан та інші зіграли другорядних персонажів.

Пригодницький фільм-фентезі «Сторожова застава» 2017 року, знятий за мотивами однойменної повісті Володимира Рутківського є магічним. Адже, як на мене, саме ця стрічка однією з перших розтопила серце прискіпливого українського глядача з доволі упередженим ставленням до вітчизняного кінематографа.

Сюжет фентезі перенесе глядачів на тисячу років назад, у героїчні часи Київської Русі і познайомить їх з легендарними богатирями Київської Русі – Олешком, Ільком та Добринею. Творці стрічки відстоюють образи українських героїв, які росіяни, за звичкою, нахабно присвоїли собі. Тож 2024-го стрічка набула ще більшої цінності та актуальності.

Катина буде ідеальною для сімейного перегляду, адже зможе завоювати серце як дітей, так і дорослих. Незаїжджена історія, логічний виклад сюжету, багато влучного і дотепного гумору, добрі спецефекти, переконлива гра акторів, гарні пейзажі Скель Довбуша – так коротко можу охарактеризувати «Сторожову заставу». Окремої уваги заслуговують образи богатирів – вони вийшли живими, цікавими, не тривіальними, а найголовніше – українськими. У фільмі зіграли Данило Каменський, Єва Кошева, Роман Луцький, Олег Волощенко, Олександр Комаров, Наталія Сумська та інші.

Роман-бестселер Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець» отримав свою екранізацію через 10 років після свого видання 2019-го. Над фільмом працював режисер Тарас Ткаченко. До речі, автора роману було залучено до створення і кіно, писав до нього сценарій. А ще у стрічці звучить його голос. Письменник начитує слова автора і дає глядачеві унікальну можливість почути уривки роману в авторському виконанні.

Головну роль виконав Тарас Цимбалюк. Також у стрічці знялися Павло Москаль, Данило Мірешкін, Ксенія Данилова, Зоряна Марченко, Олексій Тритенко, Наталія Сумська, Віктор Жданов та інші.

Сюжет стрічки сконцентровано навколо однієї з найдраматичніших та найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьби повстанців Холодного Яру проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х. І через понад 100 років ця історія, на жаль, не втрачає своєї актуальності, а навпаки стає ще більш гострішою і зрозумілішою.

Не буду детально переповідати сюжет фільму, аналізувати акторську гру, і загалом зупинятися на плюсах та мінусах стрічки. Єдине, хочу зазначити, що авторам фільму вдалося створити красиву картинку, в якій і декорації, і костюми працюють на те, щоб перенести глядача у 20-ті роки XX-го сторіччя. А наскільки вдалою є ця екранізація історичного роману, кожен вирішить для себе сам.

Фільм Дмитра Мойсеєва «Сірі Бджоли» за мотивами однойменного роману Андрія Куркова отримав головний приз на 15-му Одеському кінофестивалі, який відбувся наприкінці липня цього року.

Зйомки фільму стартували всередині лютого 2022 року в Луганській області. В перші місяці повномасштабного вторгнення проєкт призупинили. Відновили зйомки влітку під Києвом.

Фільм переносить глядача у січень 2022 року. А його сюжет обертається навколо двох літніх чоловіків, «ворогів дитинства», які залишилися жити в маленькому селі на лінії фронту. Їхнє буденне життя, сповнене простих радощів і турбот, на тлі війни набуває особливої цінності. Стрічка делікатно, але впевнено досліджує життя людей, які опинилися в епіцентрі війни, не втрачаючи при цьому поетичності та гумору.

Виконавці головних ролей Віктор Жданов та Володимир Ямненко створили незабутні образи. Їхні персонажі – це люди з непростими долями, які шукають сенс життя в умовах війни. Актори передають увесь спектр емоцій своїх героїв – від відчаю до надії.

…Звісно, це не всі кіно-адаптації літературних історій made in Ukraine. Їх значно більше. Зокрема, історичний бойовик «Червоний» – екранізація однойменного роману Андрія Кококтюхи, пригодницьке фентезі «Іван Сила», в основу якого увійшла книга Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» та багато інших. Також цього року відбулися прем’єри таких фільмів як: «Я, «Побєда» і Берлін» за мотивами автобіографічної повісті Кузьми Скрябіна, та «Я і Фелікс» за романом Артема Чеха «Хто ти такий?». Словом, як бачите, в українському кінематографі є чимало стрічок, які базуються на найрізноманітніших літературних творах.