Ще близько тижня тому здавалося, що немає більшої проблеми для країни, як призначення нового голови центрального банку країни. Телеканали, а також і інтернет-користувачі наввипередки змагались у вправності своїх аналітиків та прогнозистів. Критики влади критикували, її симпатики відбивались від звинувачень у намірах мати вплив на ключову структуру фінансів країни. А серйозної розмови, яка могла би пояснити багато важливих речей як щодо незалежності Національного банку, так і щодо його впливу не лише на низький рівень інфляції, а й на економічне зростання, так і не відбулось. Уже за кілька днів усі забули про НБУ. Знайшлись свіжіші «зашквари». Таке собі «кліпове мислення», котре характерне для інформаційної сфери останнім часом.

Втім, нам видається, що та розмова (за висловом одного одеського гумориста), «заради якої мавпи злізли з дерев», все ж таки має відбутись, і про серйозні речі варто говорити серйозно, а не лише пропагандистськими кліше. Тим більше, що від того, хто став на чолі головного банку країни, наразі значною мірою залежить і те, як ми будемо жити завтра, чи не прокинемося якось у країні з неконтрольованою інфляцією, чи зможе уряд з банківським регулятором розвернути банківську систему в напрямі кредитування реальної економіки.

Уже з того, що розмови про головного банкіра країни після гучного скандалу з відставкою Якова Смолія швидко стихли, можемо зробити висновок, що основні учасники ринку, а також політики загалом позитивно або ж нейтрально сприйняли призначення головою НБУ Кирила Шевченка. Так само, як і його перші слова ти вчинки на новій посаді.

Принагідно нагадаємо, що його прізвище називали одним із перших серед претендентів на посаду керівника НБУ. Кирило Шевченко – професійний банкір із понад 20-річним стажем роботи у цій сфері. Крім банку «Фінанси та кредит», Шевченко встиг попрацювати у Державній іпотечній установі, був радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, радником голови правління «Ощадбанку». З «Укргазбанком» познайомився як член наглядової ради ще у 2009 році, згодом, у 2014-му, повернувся туди першим заступником голови правління, а через рік став керівником установи.

Зрештою, наскільки нам вдалося відстежити ситуацію, у ЗМІ та інтернет-повідомленнях не було закидів на адресу нового чільника центробанку щодо його непрофесійності. Були лише побоювання щодо впливу на нього керівництва держави. Втім, думається, їх трохи перебільшено. Бо керівника держави ми обираємо терміном на п’ять років, а керівника Нацбанку – на сім. Все це власне і зроблено для того, аби убезпечити ключову установу фінансового сектору країни від надмірного впливу влади. Що ж стосується тиску, то, як ми уже писали, за будь-якої влади певний тиск на керівника НБУ здійснювався. Про це, зокрема, розповів і колишній попередник Шевченка на посаді – Арсеній Яценюк. Все залежить лише від того, наскільки на своєму місці перебуває людина та як може відстоювати власну професійну позицію.

…«Конституційною більшістю Верховної Ради України, а значить – маючи довір’я народу України, призначений голова Національного банку України Кирило Шевченко. Знаний, досвідчений банкір, людина з великим досвідом роботи в банківській сфері. Не інвестиційний банкір чи фінансовий спекулянт, а банкір-практик, який сприяв появі багатьох цікавих проєктів розвитку економіки», – написав у фейсбуці голова Ради НБУ Богдан Данилишин про новопризначеного чільника головного банку країни.

Зауважимо, що високо оцінили роботу Кирила Шевченка і в «Укргазбанку». Голова наглядової ради цієї фінустанови Шреник Давда не лише подякував за роботу, а й відзначив ключову роль Шевченка у керівництві командою, яка привела до перевтілення «Укргазбанку» зі збиткового в прибуткового лідера ринку, готового провести перший етап приватизації.

«Кирило Шевченко – сильний лідер, який поєднує в собі чудові управлінські якості з чітким стратегічним баченням і глибокими знаннями банківської сфери. Ми впевнені, що він має всі якості, необхідні для ефективного керівництва Національним банком України. Було великою честю працювати з ним останні 5 років», – написав Давда.

Від себе також додам, що наразі «Укргазбанк» найближче підійшов з-поміж інших державних банків до входження в його капітал потужного міжнародного інвестора – Міжнародної фінансової корпорації, члена групи Світового банку. Можна не сумніватись, що робота з дуже обережними, особливо у фінансовому секторі економіки, інвесторами, тим більше такого калібру, дає добрий досвід керівникові не лише щодо ділових відносин із міжнародними інституціями, а й щодо прозорості банківських процедур, відповідальності за власні слова та дії.

Про що ж говорив новопризначений голова НБУ? Уже під час свого представлення він заявив, що парламент, уряд та Національний банк можуть і мають стати єдиним механізмом розбудови національної економіки. Та пообіцяв зробити все для підвищення впливу центробанку у сфері підтримання національної економіки України й підвищення якості життя українців.

За його словами, Національний банк залишиться незалежною інституцією. Його рішення й надалі будуть ухвалюватися професійно та економічно обґрунтовано. Також глава Нацбанку зобов’язався продовжити політику ефективної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями й іноземними інвесторами. Щоб за п’ять років Україна могла стати регіональним фінансовим хабом, куди будуть прагнути вкладати довгострокові кошти інвестори з усього світу.

«Сьогодні наші з вами зусилля, – зазначив Шевченко, – мають зосередитися на підтриманні української економіки. На досягнення цієї мети мають працювати інструменти і монетарної, і пруденційної політики (спрямованої на убезпечення від банкрутства) Національного банку. Ми як Національний банк маємо разом створити необхідні умови для розвитку кредитування реального сектору економіки. Сьогодні одним з основних драйверів зростання кредитного портфеля є споживче кредитування, яке для банків достатньо легкий інструмент, але не створює позитивного ефекту для економіки й населення.

НБУ має допомогти збалансувати портфелі банків. З одного боку, необхідно посилити роботу зі зниження частки проблемних кредитів у банківській системі та покращення якості кредитних портфелів банків. З другого – обмежити використання довгострокових цінних паперів, які банки купують, використовуючи вільну ліквідність, замість кредитування підприємств.

Водночас НБУ має продовжувати політику зниження облікової ставки, яка зрештою приведе до здешевлення кредитів для кінцевого споживача, для кінцевого бенефіціара – позичальників банків».

Також не буде змінено політику щодо «Приватбанку», яка була досі. Так само незмінною залишиться і монетарна політика НБУ, яка уже довела свою дієвість.

«Моє завдання, – сказав голова НБУ, – не втратити ці здобутки, а навпаки, примножити їх. Пріоритетом для мене, як і для всіх, хто працює в державному секторі, є Україна й інтереси держави. Викликів багато. У мене є чітке бачення як мають розвиватися банківський та фінансовий сектори у найближчі роки». Крім того, пріоритетами він назвав реальне відновлення кредитування, зниження портфелів «поганих» боргів у банках, збереження макрофінансової стабільності, продовження та поглиблення співпраці з нашими міжнародними партнерами. 

Як бачимо, протягом ось уже двох тижнів гривня демонструє поступове зниження. Наразі курс національної валюти підійшов до 28 гривень за долар. Проти 26,7 – на початок місяця. При цьому, як стверджують у НБУ, тривалий час на валютний ринок вони не виходили ні з інтервенціями, ні з купівлею валюти. Зокрема, лише з 20 по 24 липня НБУ продав на міжбанку 347,8 млн доларів, не купуючи валюту. Із 13 по 17 липня Нацбанк не купував і не продавав валюту, а з 6 по 10 липня викупив 92 млн доларів.

Втім, міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що не бачить підстав для зниження курсу гривні до долара найближчим часом, незважаючи на передбачений у бюджеті нижчий курс, ніж фактичний.

«Ми виходимо із ситуації, яка є, незважаючи на те, який курс було закладено в бюджеті. Ми виходимо з фактичного курсу долара. Той курс, який є, нормальний», – сказав С. Марченко.

Радник президента Олег Устенко взагалі нагадав про те, що валютні резерви НБУ уже незабаром перевищать 30 мільярдів американських доларів, що є найвищим показником за десятиріччя. Тому, мовляв, хвилюватись щодо курсу немає потреби.

І хоч експерти заговорили про поступову девальвацію гривні, вони сходяться на тому, що різких стрибків тут не буде. Певним підтвердженням цього може бути й те, що наприкінці минулого тижня правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6%.

«З одного боку, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021–2022 роках, а з другого – залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня», – вважає Кирило Шевченко.

Як зауважують у Нацбанку, інфляція продовжує поступово прискорюватися, хоча й перебуває нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. У червні вона збільшилася до 2,4% і, за оцінками Нацбанку, продовжила прискорюватися і в липні.

Ми уже говорили про те, що того самого дня, коли Яків Смолій подав у відставку, було схвалено розміщення євробондів Україною. Зрозуміло, що після тієї скандальної заяви уже колишнього голови НБУ угоду було скасовано. Однак за кілька тижнів після цього британське ділове видання «Financial Times» написало, що нове розміщення Україною євробондів, та ще й за нижчою ставкою, свідчить, що інвестори схвалили Кирила Шевченка як нового голову центробанку України.

Видання зазначає, що Мінфін розмістив 12-річні євробонди в доларах усього через тиждень після призначення Шевченка головою НБУ. Порівняно з першою спробою розміщення, ставка знизилася від 7,3% до 7,25%, а сума зросла від 1,75 млрд до 2 млрд доларів. Попит на українські папери з погашенням у березні 2033 року становив 6,3 млрд доларів.

Інвестори заявили, що їх заспокоїло втручання Міжнародного валютного фонду, який закликав Президента Володимира Зеленського зберегти незалежність Нацбанку, а також спілкування з Шевченком, який запевнив, що політики не зможуть втручатися в діяльність центробанку.

Видання констатує, що, вирішивши зберегти облікову ставку на рівні 6%, НБУ здивував ринки. Зеленський і його соратники закликали центробанк продовжувати знижувати ставку, щоб стимулювати зростання під час економічної кризи, викликаної Covid-19.

Рішення про збереження ставки стало для інвесторів обнадійливою ознакою того, що новий голова Нацбанку буде протистояти закликам пом’якшити монетарну політику швидше, ніж це потрібно.