У Рожнятові відбулася презентація четвертого випуску «Карпатської симфонії» – колективного збірника художніх творів літературного об’єднання «Ґорґани», який вийшов друком в івано-франківському видавництві «Місто НВ» до 5-річчя відновлення діяльності творчого згромадження письменників району при Рожнятівській центральній районній бібліотеці.

В ексклюзивному інтерв’ю з цього приводу, яке буде надруковане на шпальтах часопису у проєкті «Літературна світлиця» на початку грудня, багатолітній незмінний керівник митців слова Рожнятівщини – і в роки літстудії при районній газеті, і після її відновлення та переформатування на літоб’єднання – поет Любомир Михайлів означив четвертий випуск збірки «Ґорґан» мажорним за тональністю і найбільш потужним за вагомістю з-поміж усіх попередніх: «Збірник «Карпатська симфорнія», – йдеться в резюме до видання,– нова книга художніх творів про наш час, про людей і події, гарно обрамлених думками і почуттями поетів та прозаїків...»

У передмові до видання «Літературне багатоголосся» голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Світлана Бреславська, на мій погляд, дуже влучно означила «звучання поліфонії голосів і тематики» в ювілейному збірнику рожнятівських «ґорґанівців», адже «Карпатська симфонія» як книжка об’єднала твори 21 автора – як з Прикарпаття, так і з інших регіонів України. Осердя літоб’єднання «Ґорґани» – поети Любомир Михайлів із Рожнятова, Леся Шмигельська із с. Каменя, Наталя Данилюк із Перегінська та Ольга Парадовська із с. Лецівки. Власне твори перших трьох авторів формують у збірці «Карпатська симфонія» один із найпотужніших розділів – «У тісному колі», який, без сумніву, є своєрідним заспівом до книжки.

Леся ГЕНИК, поетеса, керівник літературної платформи "Об'єднані словом":

Сьогодні "Горгани" - одне з найбільш активних літоб'єднань на Прикарпатті. Серед його учасників надзвичайно багато талановитих літераторів. Збірку "Карпатська симфонія приємно взяти до рук, адже вона зроблена професійно і з любов'ю до літературної справи. "Горгани" можуть бути прикладом для інших літературних спільнот, а головно – ними просто не можливо не захоплюватися і не надихатися.

А в розділі «Нові горизонти» представлено роботи Ольги Мацьків, Володимира Кондура, Надії Бардяк, Любомири Василечко та Надії Грицків – із с. Ціневи; Галини Пухти і Володимира Боровича із Брошнева-Осади; Наталі Волошин, Мар’яни Король, Ярослава Люльчака, Богдани Пілецької та Наталі Соломчак з Перегінська; о. Дмитра Халуса із с. Берлогів; Світлани Діденко та Уляни Матіїв із Рожнятова; Наталі Кривун і Зінаїди Смик із с. Ясеня; Віри Посторонко із с. Вербівки.

Розділ «Наші гості» у книжці – це роботи друзів літоб’єднання «Ґорґани»: Лесі Геник і Світлани Бреславської з Івано-Франківська; Марії Креховецької із с. Витвиці на Долинщині та Оксани Сподар з Долини, а також Тетяни Яровициної з Києва.

Принагідно вкотре наголошу, що нині об’єднання «Ґорґани» у літературному просторі Прикарпаття – одне із найбільш дієвих. А джерела діяльності його сягають ще часів радянщини, коли літстудія працювала при районній газеті «Нові горизонти», головним редактором якої був Василь Адамович. Далі робота занепала, творче об’єднання відновилося аж у листопаді 2015 р.

Любомир МИХАЙЛІВ, керівник літоб’єднання «Ґорґани», член НСПУ:

Наша книжка художніх творів «Карпатська симфонія» літературної студії «Ґорґани» – ніби музика симфонічного оркестру, де для кожного інструмента пишуть окремі ноти. У цьому розмаїтому поетичному багатоголоссі читач відчує пульс нашого неспокійного часу, знайде багато цінного і корисного для серця і душі.

На наш погляд, сучасне літоб’єднання «Ґорґани» за палітрою письменницьких уподобань можна назвати «поетичним». Адже і чільник його Любомир Михайлів, і лідери згромадження Леся Шмигельська, Наталя Данилюк, Ольга Парадовська, Ольга Мацьків, Богдана Пілецька, Володимир Кондур та інші літератори – головно поети і автори збірок поезій. З 2015 р. вони випустили 27 поетичних збірок, три книжки творів для дітей і дві – «малої прози». Проте керівник літоб’єднання, коментуючи наші спостереження, зазначив: «І так, і не зовсім так...» Тому що багато «ґорґанівців» у своєму доробку мають, окрім поезії, і добрі взірці «малої прози». Тож він переконаний, що рожнятівським «Ґорґанам» найбільше пасують означення «творчі», «багатоголосі» і «плідні».

Та не кількість виданих книжок є головним набутком літоб’єднання, а атмосфера творчих взаємин між представниками письменницької спільноти – добрий мікроклімат, який спонукає до творення та сприяє кожному «ґорґанівцю» у виграненні таланту і вдосконаленні письменницької майстерності. І найголовніше: у «Ґорґанах», виглядає, за п’ять років з часу відновлення роботи не проросла найбільша ганьба сучасного письменства – гординя і кон’юнктура. Представники літоб’єднання дуже активні у письменницькому середовищі не лише Прикарпаття, а й України загалом. А різноманітні нагороди літераторів Рожнятівщини – наочне свідчення їх великого працелюбства і самобутності. Та що ми знаємо про «Ґорґани»?

Саме відповідь на це питання могла б доповнити хоча б одне із чотирьох видань «Карпатської симфонії». Так, у збірках є достатньо інформації про кожного із представників літоб’єднання, проте жодної – власне про історію заснування, а відтак і відновленння «Ґорґан» як спільноти. Тож, на нашу думку, спогади перших «ґорґанівців» із нині сущих не завадили б, а навпаки, були б дуже доречними у ювілейному збірнику або в окремій книжці.