Якщо взяти до уваги те, що карантин було запроваджено лише 12 березня, а чимало підприємств насправді припинили свою роботу відповідно до вимог державних органів ще пізніше, перший місяць весни не можемо вважати показовим. Але все ж таки, певні підсумки березня для економіки країни, котрі відомі уже нині, проливають світло на те, як працівники та підприємства відреагували на запроваджені обмежувальні заходи.

Зокрема, як повідомили у прес-службі Національного банку, вітчизняна економіка і банківська система досить спокійно пережили перший місяць карантинних заходів, введених в Україні для боротьби з коронавірусом. Обсяг гривневих коштів на рахунках населення в банках з початку березня зріс на 4 відсотки, до 341,4 млрд грн станом на 10 квітня, а обсяг валютних скоротився незначно - на 2%, до 9,8 млрд доларів США. В НБУ наголосили, що близько 70-75% відділень банків і понад 95% банкоматів продовжують працювати у штатному режимі, а всі послуги доступні в онлайн-режимі. Також у центральному банку країни відзначили, що банки продовжують кредитувати: позики населенню поки зростають на 27% у річному вимірі, чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 3,6%, але обсяги валютних скорочуються.

За даними НБУ, банки істотно не змінювали кредитні ліміти, а факти їхнього зниження в окремих банках стосуються непрацюючих клієнтів для фізосіб і вичерпанням коштів для бізнесу. Також повідомляється, що банки продовжують оголошувати кредитні канікули для позичальників на період карантину, а про можливість реструктуризації кредитів публічно оголосили майже три десятки банків.

Що стосується стану економіки в цілому та очікувань бізнесу, то, як зазначають у НБУ, настрої бізнесу очікувано погіршилися. Наразі підприємці очікують зниження продажів і виробництва. Більшість підприємств намагається зберегти співробітників. При цьому ціни поки зростають повільно - інфляція в березні становила 2,3% у річному вираженні, ажіотаж на валютному ринку швидко вщух.

«Перший місяць карантину ми пройшли із запасом міцності й впевненості. «Політ нормальний». Однак надалі для зниження негативного впливу коронавірусу на економіку і громадян, нам обов’язково потрібна підтримка Міжнародного валютного фонду і міжнародних донорів», - наголошується в повідомленні НБУ у одній із соцмереж.

Свої дослідження ситуації за цей же період провели також у Європейській Бізнес Асоціації.

Зокрема, за їхніми даними половина респондентів компаній-членів ЄБА підтримують послаблення обмежувальних заходів в Україні, введених з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби, тоді як 23% вважають, що варто все ж залишити чинні обмеження в повному обсязі.

У прес-релізі ЄБА за результатами проведеного експрес-опитування йдеться також про те, що 50% респондентів вважають введені обмежувальні заходи обґрунтованими, ще 36% вважають їх жорсткими, 7% - занадто м’якими й ще 7% вважають, що їх можна було б підсилити. 83% підприємств сьогодні працюють дистанційно.

Щоб утриматися на плаву 20% були змушені скоротити заробітну плату, 15% відправили працівників на оплачувану відпустку, а 4% скоротили штат співробітників. Водночас кожна четверта компанія шукає нові можливості для розвитку в даній ситуації, а ще 8% не відчули жодного впливу.

В рамках опитування в асоціації поцікавилися у респондентів, чи готові вони відновлювати роботу вже нині. За даними оприлюдненого повідомлення, більшість, а саме 59%, готові до цього з урахуванням всіх правил дотримання індивідуального захисту працівників. При цьому 41% все ж хотіли б працювати дистанційно, навіть якщо це буде передбачати зниження доходу.

Що стосується рекомендацій бізнесу для влади, дії, які на думку підприємців потрібно було запровадити першочергово, це – поліпшення системи діагностики вірусу, забезпечення країни тестами в достатній кількості, встановлення чітких правил карантину та контроль їх виконання, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.

Також бізнес вважає доречною компенсацію частини заробітної плати працівникам підприємств, які були змушені піти на карантин; відновлення регулярного руху громадського транспорту; скасування оподаткування депозитів як для фізичних, так і юридичних осіб. Станом на кінець першої декади квітня компанії повідомили про такі фінансові наслідки обмежувальних заходів для їхнього бізнесу: 70% опитаних отримали до 50% втрати доходів, ще 18% розповіли про 50-75% втрати доходів, 10% заявили про збільшення доходів, ще 2% розглядають варіант закриття свого бізнесу.