Онлайн-видання AgroPоrtal.ua у партнерстві зі спеціалістами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та Інституту аграрного розвитку у країнах з перехідною економікою (IAMO) провели дослідження і визначили індекси агроефективності для кожної з областей України. Аналіз провадили за параметрами оплати праці, матеріальних ресурсів, капіталу, а також видатків, зокрема і на оренду землі, вихідним чинником був грошовий еквівалент виробленої продукції. Так визначали так звану еталонність регіону – виробництво більшої кількості продукції щодо затрачених ресурсів. Для аналізу брали у динаміці показники за три роки – з 2015 по 2017 рр. За підсумками визначили, що у 2017 році за означеними показниками еталонними були Прикарпаття й Закарпаття. Більше того – наша область утримувала «звання» еталонної впродовж трьох років моніторингу.
У березні на Прикарпатті побувала журналіст проекту Лада-Олександра Антомонова з Києва і за рекомендацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації відвідала деякі агропідприємства – ТзОВ «Ґудвеллі – Україна» у с. Копанках Калуського району, ПРАТ «Більшівці-Риба» (керівник Володимир Януш) у Більшівцях Галицького району та ПСП «Рідна земля» (керівник Володимир Слободян) у Чесниках Рогатинського.
Лада-Олександра АНТОМОНОВА, журналіст проекту «Індекс агроефективності України:
- Ми побуваємо до кінця року у кожній з областей України і відвідаємо по три-п’ять агропідприємств різноманітної спеціалізації. Після Закарпаття ми мали нагоду побувати на форельному господарстві в Більшівцях – єдиному (з восьми, які існують, сказати б, на папері) підприємстві такого профілю на Івано-Франківщині, що реально працює. Керівник ПРАТ «Більшівці-Риба» Володимир Януш переконаний: якби в Україні працювали всі рибні підприємства, то ми б Європу завалили рибою. Шкода, що рибні підприємства ніби перебувають на периферії агросектору, попри те, що ця галузь має великий потенціал і потребує належної уваги. А ще я відвідала приватне сільськогосподарське підприємство «Рідна земля», яке очолює Володимир Слободян. Там займаються виробництвом молока екстра-класу, а з-поміж інших господарств вирізняються тим, що працюють лише зі своєю сировиною. Тож виробляють продукцію найвищої якості. Обладнання – модерне і сучасне. Мені сподобалося, що власник «Рідної землі» Володимир Слободян не ставить собі за мету залити молоком всю країну, а як пріоритетні означив три сусідні області. Така локальність насправді є дуже перспективною. Та чи не найбільш яскраві враження на мене справили відвідини підприємства з вирощування свиней – агрофірми із стовідсотково данським капіталом ТзОВ «Ґудвеллі-Україна» у селі Копанках на Калущині.
- Чому?
- Знайомство почалося з підписання меморандуму про забезпечення кадрами з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу. Така співпраця компанії і університету, на мій погляд, є дуже ефективною. А ті програми, в яких упродовж 15 років бере участь «Ґудвеллі» і які ініціює, демонструють велику соціальну відповідальність агрофірми, яка провадить свою господарську діяльність у 75 населених пунктах Калуського, Галицького, Тлумацького, Тисменицького і Рожнятівського районів Івано-Франківської області та Жидачівського – Львівської. Бізнес цієї агрофірми – соціальний, осмислений і зважений. За принципом: якщо хочеш змінити світ – почни з себе. За 15 років господарської діяльності на Прикарпатті у соціальний фонд внесено 15 млн. грн. На підприємстві нараховується 184 тис. поголів’я свиней, земельний банк – 19 тис. 400 га, а працює 720 людей і т. д.
- Що стане вислідом Вашого знайомства зі всіма регіонами України?
- Наприкінці проекту ми матимемо розуміння сильних і слабких сторін розвитку кожної області. Сільське господарство в Україні розвивається небаченими темпами, але виживає – найефективніший. Якщо керівники підприємств лише бідкаються і нарікають на неувагу держави, то їхній бізнес приречений. Після відвідин згаданих прикарпатських підприємств і спілкування з керівниками я набула великого оптимізму.
…Директор з розвитку і комунікації ТзОВ «Ґудвеллі-Україна» Любов БОГАЧЕВСЬКА дала високу оцінку такому аналітичному проектові й моніторингові агрофірми і переконана, що для відкритої компанії такі спілкування – великий плюс, шанс розповісти про себе правду і мінімізувати чутки чи перекручення інформації: «Коли людина приїде до нас на свинокомплекс, побачить потужну сільгосптехніку, ознайомиться з роботою біогазового заводу та переробкою органічних відходів для одержання електроенергії, то бодай задумається, наскільки правильна та інформація, якою вона володіє. Нам нема чого приховувати. А важливо – і отримувати інформацію, і її надавати. Ми відкриті для комунікації – і це також один із чинників ефективності розвитку компанії «Ґудвеллі»».
