Інвестиції в альтернативну енергетику – крок до сталого розвитку громад.

«Під час будівництва вітряка дотримувались усіх норм, – розповідає Микола Мацалак, голова села Шевченкового на Долинщині, де розміщена єдина на Прикарпатті вітрова електростанція. – До найближчої житлової будівлі 1200 метрів, шуму від вітряка немає. Жодних скарг від місцевих жителів не надходило, вітряк ні на довкілля, ні на птахів не впливає. Забудовник вчасно платить орендну плату за землю, а це 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі».

Із запланованих шести вітряків тут поки що працює лише один, будівництво решти призупинено. Забудовником виступило підприємство із Луцька «Вінд Енерджі». Один вітряк розміщений на площі 25 сотих, загальна площа станції менше 2 га. За даними АТ «Прикарпаттяобленерго», у 2019 році на вітроелектростанції вироблено 281905 кіловат електроенергії, від початку її роботи – 444566 кВт.

«Коли я став старостою, грошей не вистачало, не було чим навіть за світло платити. Потрібно було якось виходити з цієї ситуації», – розповідає Іван Кондратенко, староста села Прибилова Тлумацької ОТГ, на території якого невдовзі запрацює ще одна вітрова електростанція.

Робота з пошуку інвестора тривала понад два роки. Угода стала можливою завдяки Міхалу Дільману, підприємцю, який орендує землю в громаді і до цього не раз допомагав з ремонтом громадських закладів на території села, купував подарунки дітям тощо.

«Спершу я вів переговори щодо залучення інвестицій, а далі - голова громади, який може підписувати міжнародні договори. Пізніше питання винесли на розгляд сесії, депутати його підтримали», – продовжує Іван Іванович.

Будівництво вітрової станції – це передусім розвиток села. І доходи в місцевий бюджет – очікують надходження у розмірі 15 мільйонів гривень на рік, а це половина від власних доходів. Крім того, до кожного вітряка інвестор має намір облаштувати окрему дорогу, яку буде самостійно обслуговувати. Планували почати із шести вітряків, врешті зупинилися на 12-ти, зауважує староста.

Голова Тлумацької міської ОТГ Роман Круховський розповідає, що інвестором виступить німецька фірма «FEFA» – це підприємство давно працює на ринку Німеччини.

«Громада розміщена у низовині Дністра, де проходить повітряний потік. Улітку представники інвестора приїжджали оцінити варіанти розміщення станції. Запросили нас у Німеччину зрозуміти, як функціонує аналогічна установка, які там діють обмеження», – зауважує голова. (Інтерв’ю з Р. Круховським – "Роман Круховський: Вітрова електростанція у Тлумацькій ОТГ...").

Невдовзі представники інвестора повернуться, щоб обговорити питання соціального розвитку, зокрема це стосується школи та дитсадка. А також планують провести попередню зустріч з громадськістю, оцінити заїзд до ділянок, на яких можна будувати станцію, він має бути відповідним, адже необхідно буде завезти лопаті довжиною 81 метр. Для визначення оптимального розміру вітряка проведуть дослідження сили вітру на різній висоті. Паралельно з цим підготують усі необхідні для встановлення станції документи.

«Я не експерт у вітровій енергетиці, але вважаю, що це дуже добра річ, яка передбачає надходження у місцевий бюджет, – висловлює бачення фельдшер із Прибилова Наталія Стефура. – Зможемо щось зробити для села – дорогу, школу, ФАП, наразі у нас все у дуже плачевному стані. Немає нічого, щоб давало селу дохід, ми не можемо самі себе утримати, а з інших бюджетів не можна нічого домогтися, адже завжди бракує коштів».

Жінка працює в місцевому ФАПі, каже, що ремонт тут робили ще 1992 року. Меблі нові також не закуповували – щось зрушити з місця не вдається. Багато надій покладає на майбутню співпрацю.

У Тлумацькій ОТГ проведуть громадські слухання, де кожен зможе задати запитання щодо впливу вітрової електростанції на довкілля, рівня шуму тощо. Інвестор готовий спілкуватися з людьми, відвезти тих, хто житиме неподалік від станції, у Німеччину, безпосередньо показати роботу вітряків. В Україні розміщувати вітряки можна на відстані 500 метрів від населеного пункту. У Тлумацькій громаді їх планують встановлювати приблизно за кілометр від житлових приміщень.

«Ми були біля підніжжя такого вітряка, довкола нього росте пшениця, інші культури, вітряки зовсім не заважають. Шуму фактично не чути, лише легкий вітер і тихий звук. Технології не стоять на місці, все змінюється, вдосконалюється, а на лопатях сучасних вітряків встановлюють поглиначі шуму», – ділиться побаченим пан Круховський.

На підприємстві активно займаються дослідницькою роботою. Наприклад, створили пристрій для розпізнавання птахів: довкола вітряків розміщують датчики, які за розмахом крил і частотою їх змахів визначають птаха. Велику увагу приділяють захисту яструбів, бо ці птиці-хижаки під час польоту не дивляться перед собою, а шукають здобич унизу. Датчики дозволяють розпізнати птаха і автоматично зупиняють вітряк, такі ж будуть і в Прибилові.

«Нам не вистачило 6,8 млн гривень освітньої субвенції. Минулого тижня на засіданні уряду нам виділили 1,8 млн, 5 млн грн нам все одно не вистачає», – розповідає Круховський.

Невизначена ситуація і з районною лікарнею, яка перебуває на балансі районної ради. Бюджет Тлумацької ОТГ прийнято у розмірі 102 мільйони гривень, з них 31 – це власні надходження, через заборгованість педагогів і медиків показники не виконуються.

Наразі фінансова ситуація у громаді така, що потребує додаткових ресурсів. Для цього, на думку голови, необхідно збільшувати кількість приватних підприємств, зареєстрованих на території громади. Для відкриття малого і середнього бізнесу у громаді є все необхідне – людський та земельний ресурси, корисні копалини, тож пропонують усім охочим розпочати тут власну справу.

«Від співпраці з німецькою компанією «FEFA» громада отримуватиме 2,5 відсотка від продажу виробленої електроенергії за «зеленомим тарифом». Персонал платитиме ПДФО, громада отримуватиме податок за користування землею – це крок до сталого розвитку», – аналізує ситуацію Ігор Мельничук, радник з питань регіонального розвитку Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

Відкриття нового підприємства – це робочі місця. Це податок з доходів фізичних осіб, 60 відсотків якого залишається у громаді. І це ресурс, щоб цих же громадян обслуговувати.

«Тлумацька міська об’єднана територіальна громада об’єднала Тлумач та довколишні села, це аграрно-промислова територія, де проживає близько 18 тисяч населення. Що дає аграрна промисловість? Це податок із землі – рентна плата. Водночас її не так багато, щоб можна було витримувати всі соціальні навантаження. Держава передала громадам повноваження, їх буде ставати більше, а економічні ресурси – це завдання розвитку місцевого самоврядування. Тож у стратегії розвитку ОТГ було передбачено рішення щодо пошуку інвесторів, підготовки планових документів, генеральних планів, розробки інвестиційних тизерів тощо. Наразі громади конкурують за інвесторів, бізнес і компанії-інвестори обирають, де їм запропонують кращі умови, співпрацю, відкритість», – продовжує експерт.

«Усі громади мають певні унікальні особливості, свою економічну спеціалізацію, яку вони могли б підсилити правильними речами. Необхідна стратегія розвитку, інвентаризація усіх наявних ресурсів, активна робота бізнесу, жителів, влади», – наголошує Ігор Мельничук.

Універсального плану для розвитку громад немає, є певні кроки, які необхідно зробити. Не можна постійно випрошувати гроші – громада має їх заробляти. А яким чином це робити? Відповідь має дати бізнес-середовище.