Постійна турбота про людей – головне завдання державної соціальної політики. А турбота про соціальний захист людей з інвалідністю – це дуже відповідальна і важлива робота, а також одна з чільних ознак цивілізованої й демократичної держави. Інвалідність – це не вирок. Тому особи з інвалідністю пов’язують свої надії на ставлення до них не лише як до людей, котрими потрібно опікуватись, а як до повноправних членів суспільства. Вони покладають надію на те, що держава та суспільство подбають про дотримання їхніх прав і свобод, про повагу до них з точки зору людської гідності, та створять умови для їхньої самореалізації.
Заради привернення особливої уваги до захисту прав та соціальної підтримки людей з інвалідністю, у 1992 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем людей з інвалідністю. Тож в усіх країнах на найвищому рівні обговорюють проблеми цих людей та шляхи їх розв’язання. Україна, звісно, не стала винятком. З моменту проголошення незалежності держави, уряд ухвалив низку нормативно-правових актів, які регламентують право та інтереси осіб з інвалідністю. Одним із головних із них є Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», ухвалений Верховною Радою 1991 р. Важливе й те, що 2009 р. Україна ратифікувала «Конвенцію про права інвалідів», проголошену у 2006 р. державами – учасницями ООН. Дієвим є Указ Президента України «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», підписаний в грудні 2016 р. Це далеко неповний перелік нормативних документів та законів, які регламентують впровадження в Україні «Конвенції про права інвалідів».
1991 року в незалежній Україні утворили Фонд соціального захисту інвалідів. Фонд та його обласні відділення набули статусу урядового органу державного управління, а в січні 2011-го їх перетворили в бюджетну установу – у структурі Міністерства соціальної політики.
Працівникам Івано-Франківського обласного відділення Фонду на кожному етапі доводилося вирішувати різні за напрямками та конкретні по кожній людині з інвалідністю питання їх соціального захисту. Це ми робимо й досі.
Сьогодні в області нашої уваги потребують понад 79 тисяч осіб з інвалідністю. Основними факторами, що спричиняють появу інвалідності у громадян є недостатній рівень медичних послуг, а в окремих випадках вони є недоступними через високі розцінки на послуги приватних лікувальних установ, відсутність у осіб з інвалідністю фінансових можливостей на придбання потрібних, але дуже дорогих медикаментів, забруднення довкілля, збільшення кількості вроджених вад та хронічних захворювань. Причини їхньої біди різні, а проблеми однакові.
З огляду на те, що в теперішній час особи з обмеженими можливостями чекають на підтримку щодо соціальної, трудової, медичної, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації, по кожному із цих напрямів діють відповідні програми, прийняті на сесії обласної ради та розпорядженням голови облдержадміністрації. Обласне відділення Фонду є розробником та виконавцем багатьох обласних і державних програм з цих напрямів.
Відомо, що найкраща форма трудової реабілітації – це працевлаштування особи з інвалідністю на роботу та облаштування для неї робочого місця. Тому основною і чи не найбільш клопіткою справою, якою потрібно щодня займатись, для нас є працевлаштування осіб з інвалідністю. Сьогодні, коли на ринку праці у роботодавців є «окреме бачення» щодо заповнення вакансій, знайти роботу особам з обмеженими можливостями не зовсім просто. А праця для них – це спілкування з людьми, яке додає наснаги до життя. Для вирішення завдань у цьому напрямі, ми йдемо шляхом надання роботодавцям інформації про можливість за кошти Фонду отримати цільову позику, без нарахування річних відсотків, на створення додаткових робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про здійснення фінансування витрат на їхнє професійне навчання для здобуття нової професії, чи перекваліфікацію.
Також за програмою трудової реабілітації щороку відділення проводить фінансування витрат на створення додаткових робочих місць на підприємствах «ІНІН» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів», «НАІР» громадської організації «Наукове товариство інвалідів Інститут соціальної політики», та «Івано-Франківському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства глухих».
До слова, за кошти Фонду в області створено 488 робочих місць, на яких працевлаштовано особи з інвалідністю.
Разом з тим, в окремих випадках навіть підготовлену особу з інвалідністю влаштувати на роботу не так уже й просто. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чітко визначає, що всі роботодавці як державної, так і приватної форм власності зобов’язані дотримуватися законодавчо встановленого чотиривідсоткового нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також сплати штрафних санкцій тим, хто не виконує цей норматив.
В області зареєстровано 2384 підприємств, установ та організацій, які зобов'язані працевлаштовувати осіб з обмеженими можливостями. З цього числа відповідно до поданих щорічних звітів торік 216 роботодавців не виконали нормативу.
Здавалося б, не так складно на десять працюючих облаштувати одне робоче місце для особи з інвалідністю. Але треба сказати, що не всі роботодавці дотримуються цього, не працевлаштовують людей з особливими потребами, як це зобов’язує їх Закон, а натомість різними способами ухиляються від сплати штрафних санкцій за невиконання нормативу. Для прикладу, це такі як ТзДВ «Полімер», ТОВ «Колос Україна ЛТД», ТОВ «Мірам», та ТОВ «Ремонтно-будівельна дільниця № 14». Для інших роботодавців, які не виконують нормативу із працевлаштуванню осіб з інвалідністю, простіше добровільно сплатити штрафні санкції, але не створювати робоче місце. Цього року таких роботодавців було 44. Зрозуміло, сплачувати штрафи – процедура неприємна, але щоб її уникнути роботодавці мають виконувати вимоги чинного законодавства із працевлаштування осіб з інвалідністю.
Варто відзначити, що в області з кожним роком зростає кількість підприємств, установ та організацій, які створюють робочі місця за свої кошти і влаштовують на них осіб з інвалідністю. Торік при завданні забезпечити роботою 7752 осіб працевлаштовано 11785. Тут треба відзначити належне ставлення до працевлаштування осіб з інвалідністю таких роботодавців, як: ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ДП ВО «Карпати», ТОВ «Карпатнафтохім» тощо.
Корисною для справи із працевлаштування осіб з інвалідністю стала наша ініціатива з проведення зустрічей роботодавців з особами з інвалідністю на «ярмарках професій», які вони проводять спільно з районними та міськими центрами занятості. На цих заходах укладають угоди із працевлаштування осіб з інвалідністю, їх навчання та перекваліфікацію.
Крім цього, окремим напрямом нашої роботи з реалізації програми трудової реабілітації є проведення фінансування витрат на навчання у вишах молодих людей для здобуття вибраної ними професії. На це виділяють кошти щороку. Цього року для навчання понад 50 студентів переказано 616 тис. грн.
А ще за іншими напрямами соціального захисту осіб з інвалідністю за кошти Фонду поточного року здійснено фінансування зокрема на забезпечення 7731 осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації на суму 30 млн. 557 тис. грн., профінансовано 3 млн. 429 тис. грн. на придбання санаторно-курортних путівок, а також виплачено 116 тис. грн. компенсації за невикористані особами з інвалідністю санаторно-курортні путівки, на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю «Інваспорту» профінансовано 165 тис. грн., а на передплату періодичних видань для осіб з інвалідністю виділено 11 тис. грн.
Важливо, що з питань соціального захисту осіб з інвалідністю відділення співпрацює не тільки з державними установами, а й з обласними громадськими організаціями осіб з інвалідністю. У поточному році на їхню статутну діяльність переказано понад 1,6 млн. грн. Для злагодженої співпраці із соціального захисту осіб з інвалідністю діє Дорадча рада, до складу якої входять представники найчисленніших і впливових обласних організацій осіб з інвалідністю: ВОІ СОІУ, УТОС, УТОГ, Союзу організації інвалідів України. З ними та комісією з питань діяльності підприємств та організацій області, посадовцями облдержадміністрації та обласної ради сприяємо фінансуванню заходів зі зміцнення матеріально-технічної бази підприємств громадських організацій інвалідів.
Звичайно, є питання, які ще не вирішено. Зокрема з об'єктивних причин не повною мірою розв’язано проблеми професійної реабілітації та зайнятості осіб з інвалідністю, забезпечення їх спецавтомобілями тощо. І це залишається для нас найважливішим пріоритетом, як і поліпшення їхнього медичного та соціального обслуговування, залучення до всіх сфер життя. Ми працюємо над збільшенням розміру фінансування державних та обласних програм їхнього соціального захисту. Але також розумію, що чимало-хто, читаючи ці рядки, може сказати, що їм у чомусь відмовили чи своєчасно не допомогли, коли вони звертались за допомогою. І вони матимуть слушність, бо державних коштів для вирішення стовідсотково всіх проблем, на превеликий жаль, не вистачає. Разом з тим переконаний, що з такими партнерами, як громадські організації осіб з інвалідністю, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування у зможемо надалі поліпшити соціальний захист людей з інвалідністю.
