Перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради, кандидат політичних наук Василь ГЛАДІЙ (ВО «Батьківщина») в інтерв’ю для газети «Галичина» розповів про особливості чинної облради, пояснив, чому на останній сесії не прийняли Програму соціально-економічного та культурного розвитку області на 2021 рік і що чекає вихованців Долинського дитячого будинку «Теплий дім», наголосив, що новий закон про місцеве самоврядування є актуальним, проте разом зі змінами до Конституції України.
– Пане Василю, з огляду на те, що у новому скликанні Івано-Франківської обласної ради ми зустрілися вперше, виникає запитання: чим чинна облрада відрізняється від попередньої і які її особливості?
– Нагадаю, що вибори до обласних рад вперше відбулися за новою виборчою системою – пропорційною з відкритими списками. Виборець мав можливість проголосувати за партію, якій довіряє, та із запропонованого списку цієї партії обрати одного з кандидатів. На виборах до Івано-Франківської обласної ради п’ятивідсотковий бар’єр подолали шість політичних сил, а депутатами стали найавторитетніші кандидати. Із шести переможців чотири політичні сили були представлені в обласній раді минулого скликання, а саме: «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», а також партія «За майбутнє», яку фактично переформатовано з партії «Укроп». Замість партій «Самопоміч» і «Воля» у новій каденції облради представлені «Платформа громад» і «Слуга народу». Тому, як бачимо, у 8-му скликанні на третину змінилося партійне представництво. Щодо депутатів, то кількісний склад не змінився, є 84 обранці. З них 43 депутати уперше обрано до облради, а 41 – депутати попередніх скликань. Вочевидь, відбулося значне оновлення депутатського корпусу.
– Ви уже третє скликання працюєте першим заступником голови Івано-Франківської обласної ради. Які Ваші функціональні обов’язки, за які напрями роботи відповідаєте й що вважаєте пріоритетним у своїй діяльності?
– Так, це моє третє скликання як депутата обласної ради і першого заступника голови. Щоправда, під час шостого скликання облради у 2012 році мене обрали народним депутатом України у Снятинському виборчому окрузі. Тому ця каденція була перервана роботою у ВРУ.
Обов’язки між головою, першим заступником та заступником голови облради розподілено відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Одразу після обрання голова обласної ради підписав відповідне розпорядження. Мої напрями відповідальності – це охорона здоров’я, соціальна політика, освіта, наука, спорт, молодіжна політика, культура, екологія, туризм, комунальне майно, а також захист прав учасників і ветеранів АТО/ООС та їхніх сімей. Розподіл обов’язків є умовним, оскільки з головою обласної ради Олександром Сичем і його заступником Миколою Палійчуком працюємо спільно, забезпечуючи взаємодію з органами виконавчої влади, контролюючи роботу виконавчого апарату, координуючи діяльність постійних комісій, обласних підприємств, установ, організацій, а також здійснюючи взаємодію з територіальними громадами, районними радами та забезпечуючи підготовку й організацію проведення сесій. Обласна рада є колегіальним органом місцевого самоврядування, тому в нас єдиний пріоритет – розвиток Прикарпаття.
– З огляду на те, що Ви перший заступник голови облради, як кажуть, зі стажем, що запланували неодмінно виконати у цій каденції?
– Для досягнення позитивних результатів потрібні стратегічне бачення, правильні тактичні дії та ефективні управлінські рішення. Важливими акцентами чинної каденції облради, на мою думку, є медична галузь, а саме: питання новітніх технологій, матеріально-технічної бази лікувальних закладів обласного рівня, а також питання модернізації закладів освіти, сфери культури, духовності через збереження і розвиток традицій та популяризацію відомих особистостей краю, розвиток сільських територій, зокрема гірських населених пунктів, а також туристична інфраструктура та підвищення рівня екологічної безпеки. Саме ці пріоритети і передбачено в Стратегії розвитку Івано-Франківської області.
– Парадоксально, проте на останній, лютневій сесії облради не було прийнято Програму соціально-економічного та культурного розвитку області на 2021 рік. І це, звісно, викликало резонанс. У чому ж причина? І як житиме Прикарпаття без цього головного документа?
– Програма соціально-економічного та культурного розвитку області є важливим, базовим документом, таким своєрідним планом дій влади, відповідно до якого здійснюється аналіз роботи та оцінка діяльності виконавців. На четвертій сесії облради депутати висловили низку зауважень до програми на 2021 рік, зокрема у сфері охорони здоров’я, туристичної галузі, аграрного сектору економіки, проведення ремонту доріг місцевого значення та ін. Проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів, тому його спрямовано на доопрацювання до обласної держадміністрації. Очікуємо на новий, якісний проєкт документа для розгляду на черговій сесії обласної ради.
– На останній сесії облрада припинила діяльність Долинського дитячого будинку «Теплий дім», що викликало чимало дискусій. Що далі його чекає?
– Дуже важливо при розгляді питань про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, уникати політичних маніпуляцій або заробляння дешевих партійних дивідендів, а виходити тільки із захисту прав та інтересів дітей. Ми ведемо мову про центр соціальної підтримки дітей та сімей. Відповідно до законодавства, такі заклади рекомендують утворювати з урахуванням соціальних потреб громади. Головне слово тут – громада. Івано-Франківська область – єдина в Україні, де створено такі два центри підтримки дітей та сімей, але обласного рівня. Це в Долині і Тлумачі. Маємо усвідомити, що сама система інституційного догляду є шкідливою як для дітей, так і для сімей, та й для суспільства загалом. Тому наше завдання – не зберегти радянську систему закладів інтернатного типу, ще й обласного значення, а створити умови для виховання і розвитку дітей у сім’ї. Але бувають випадки, коли проживання дітей у сім’ї неможливе через складні життєві обставини. Це не означає, що дитину треба вилучити із сім’ї, з громади та влаштувати у заклад інтернатного типу десь в іншій частині області. Є родичі, знайомі, є сімейні форми виховання, зокрема родини опікунські, прийомні, піклувальників, дитячі будинки сімейного типу, інститут усиновлення.
Якщо ж можливість сімейних форм виховання вичерпано, то тільки тоді можна казати про заклад із системою виховання, наближеною до сімейної. Але такі заклади потрібно утворювати не в області, а на рівні громади, тому що послугу щодо соціального захисту дітей надають не на обласному рівні, а безпосередньо в громаді. Повторюю, про які права дитини ми говоримо, якщо її забирають із сім’ї, з громади і везуть в обласний заклад? Отже, дітей потрібно виховувати в сім’ях, вони повинні проживати в своїх громадах.
Щодо закладу в Долині, то, за інформацією служби у справах дітей, його підопічним буде забезпечено сімейні форми виховання. Також є ініціатива Долинської територіальної громади щодо створення там подібного до цього, але міського центру.
– Відповідно до нового адміністративно-територіального устрою, маємо в області нову систему місцевого самоврядування. Як нині вибудовується співпраця між обласною, шістьма районними радами і 62 територіальними громадами?
– Місцеве самоврядування в Україні здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, які функціонують на трьох рівнях: базовий – це міські, селищні й сільські ради; субрегіональний – районні ради та регіональний – обласні ради. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад. Органи місцевого самоврядування не підпорядковані один одному, вони функціонують на основі правової, організаційної та фінансової самостійності в межах, визначених законом. І що важливо – співпраця органів місцевого самоврядування є співпрацею рівних партнерів. У нашій області вибудовуємо різні форми співпраці між органами місцевого самоврядування. Зокрема заплановано утворити консультативну раду з питань місцевого самоврядування, до складу якої увійдуть керівники всіх органів місцевого самоврядування Прикарпаття. Наступна форма – обласні конкурси проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування. На сьогодні ми визначаємо спільно з територіальними громадами пріоритети, невдовзі буде оголошено конкурс. Серед форм співпраці також вагоме місце посідає реалізація спільних проєктів щодо розвитку територіальних громад в освіті, охороні здоров’я, культурі, спорті, екології. Для прикладу, на останній сесії облради з обласного бюджету виділено 185 млн грн на конкретні проєкти розвитку інфраструктури в територіальних громадах області на пропозиції депутатів обласної ради. Очевидно, що такі форми співпраці мають конкретний характер і спрямовані на розвиток територій наших громад.
– Нині точаться дискусії щодо нового законопроєкту про місцеве самоврядування, який уже схвалено у першому читанні. Що у ньому передбачено для обласних рад? Загалом як оцінюєте цей документ і чи маєте до нього якісь зауваження і пропозиції?
– Цей законопроєкт на стадії публічного обговорення в експертному середовищі. Новий закон про місцеве самоврядування є актуальним, проте разом зі змінами до Конституції України. Реформа адміністративно-територіального устрою та децентралізації влади відбувається, і виникають питання щодо їх відповідності нормам Основного Закону. Щодо законопроєкту про місцеве самоврядування, то, на мою думку, – це крок уперед у частині місцевого самоврядування в територіальних громадах, його відповідності Європейській хартії. Що стосується організації місцевого самоврядування в районах і областях, то вона не витримує жодної критики. Найважливіше – районні та обласні ради знову делегують свої повноваження державним адміністраціям, які є їхніми виконавчими органами. А це означає, що субрегіональний та регіональний рівні відповідно до проєкту закону про місцеве самоврядування в Україні залишаються без реальних повноважень місцевого самоврядування.
– Партія «Батьківщина», до якої Ви належите, закликала Верховну Раду вирішити одне з найболючіших для людей питань – зменшити ціну на газ. У чому ж рецепт швидкого та ефективного розв’язання тарифної кризи в Україні?
– «Батьківщина» системно займається тарифним питанням, оскільки тарифна політика і попередньої, і чинної центральної влади є економічно необґрунтованою. Рецепт викладено у законопроєкті 4680, який підготували «батьківщинівці». Згідно з ним запропоновано припинити корупцію на ринку та знизити тарифи втроє. А саме – спрямувати на потреби домогосподарств дешевий газ українського видобутку, а імпортний продавати людям за ціною закупівлі з урахуванням витрат на його транспортування і зберігання. За такого підходу ціна на газ становитиме приблизно 3 грн за кубометр, що дасть можливість знизити ціни на тепло й гарячу воду. На жаль, сьогодні немає політичної волі у більшості парламенту підтримати ініціативу «Батьківщини».
