Днями Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» відзначило своє 50-річчя – від часу створення 1971 року комбінату «Івано-Франківськпромбуд» Міністерства промислового будівництва СРСР, який об’єднував тоді 32 будівельні організації Прикарпаття. Керівниками підприємства в різні роки були Анатолій Невінчаний, Владлен Горбачов, Віктор Бліщавенко, Олександр Ельберт, Мирослав Мельник, Василь Броніцький. Сьогодні ж його очолює Михайло СУРКОВ.

– Михайле Сергійовичу, погодьтеся, що пів століття у будівельній сфері – то не просто дата, а передусім – знак якості?

– Півстолітній ювілей – це важлива подія насамперед для колективу будівельної організації, хоча, думаю, що для міста й області також. Бо це історія розвитку нашого краю. До 1971-го, коли було створено комбінат «Івано-Франківськпромбуд», у регіоні не було єдиної обласної структури, яка б займалася будівництвом і об’єднувала усі основні будівельні організації Прикарпаття. З його ж появою майже всю будівельну індустрію краю було підпорядковано одному новоствореному структурному центрові.

«Івано-Франківськпромбуд» тоді об’єднав управління виробничо-технологічних комплектацій, генеральні підрядні й субпідрядні будівельні управління, розташовані у всіх містах районного значення, й т. д. І не лише в області, а навіть за її межами. Також мав свої заводи залізобетонних виробів у Коломиї, Долині, Івано-Франківську, а в Калуші – комбінат комунальних підприємств.

За всі роки своєї господарської діяльності комбінат виконав потужні обсяги робіт, які залишилися нащадкам. Наприклад, у Калуші – це завод «Оріана», зокрема хлормагнієва фабрика, магнієвий завод, заводи хімічного виробництва етилену та ін., у Долині – бавовнопрядильна фабрика, у Городенці – молокозавод, у Коломиї – гардинна фабрика і завод «Коломиясільмаш», у Загвізді – цегельний завод, в Івано-Франківську – заводи ТОС, «Позитрон», «Автоливмаш», «Пресмаш», Радіозавод, Арматурний завод і т.д.

«Івано-Франківськпромбуд» звів на Прикарпатті сотні шкіл, дитячих садочків, клубів тощо, а обласному центрі – драмтеатр, колишній Будинок політосвіти, адмінбудинок, критий ринок, корпуси інститутів педагогічного й нафти і газу, культурно-спортивний комплекс «Будівельник». На його рахунку – унікальні споруди в Карпатах: туристичні бази «Гуцульщина» (в Яремчі), «Верховина», спорткомплекс «Заросляк» біля підніжжя гори Говерла і т. д. У містах і містечках області збудовано майже мільйон квадратних метрів житла.

Словом, «Івано-Франківськпромбуд» був потужною виробничою машиною, надійним сформованим промисловим потенціалом області. До його складу в перші роки входив також і домобудівний комбінат в Івано-Франківську. Сьогодні підприємства нема, але будинки, зведені ним, залишилися.

– Очевидно, процеси приватизації, які відбувалися в області, сьогодні, тобто з відстані часу, можна оцінювати по-різному?

– Так, у кожній області приватизація відбувалася зі своїми особливостями. У Тернополі, наприклад, «Тернопільбуд» приватизували єдиним комплексом і залишилася одна організація, а в інших областях, зокрема і в Івано-Франківській, кожна структурна одиниця пройшла свій окремий шлях приватизації. На Прикарпатті, врахувавши думку колективів кожного заводу і кожного будівельного управління, приватизацію проводили окремо – кожним структурним підрозділом, яким відповідно було передано майно, і вони стали юридичними особами.

Образно кажучи, всі пішли у вільне плавання. Але, на жаль, більшість із тих приватизованих фірм не дочекалася такого ювілею, як наша організація. Наприклад, у Калуші занепали фактично всі виробничі структури колишнього тресту «Хімметалургбуд», як і в Коломиї, Надвірній, Долині і т. д.

Після приватизації «Івано-Франківськпромбуд» зазнав структурних змін. Спочатку його перетворили на трест «Івано-Франківськбуд», відтак – на Державну будівельно-монтажну фірму «Івано-Франківськбуд», після ліквідації якої було створено спершу Державне будівельно-монтажне об’єднання «Фірма «Івано-Франківськбуд», відтак Державну будівельно-монтажну фірму «Івано-Франківськбуд», потім ВАТ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» і насамкінець – Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд»...

Тож сьогодні ми певною мірою є продовжувачами повноважень і правонаступниками комбінату «Івано-Франківськпромбуд». Із нашого колективу народилися і такі будівельні фірми, як «Машбуд», «Житлобуд». Подарував «Івано-Франківськбуд» містові й області низку керівних кадрів, які набули відповідного менеджерського досвіду в його стінах. Це, скажімо, Зеновій Фітель, який став першим заступником міського голови Івано-Франківська, Мирослав Олійник – голова Івано-Франківської обласної ради...

Після приватизації ми починали свій шлях із того, що в нас були тільки розум керівного апарату і столи для роботи. Відбувалися величезні скорочення працівників. Спочатку ж у нас було двісті сорок сім працівників апарату. Ми організували будівельну дільницю, почали провадити будівництво в Івано-Франківську в мікрорайоні «Пасічна» – біля ресторану «Овен», який, до речі, ми також збудували…

Півстолітній ювілей – важлива дата не тільки для нас, теперішніх працівників «Івано-Франківськбуду», а й для кожного, чиє життя на тому чи іншому відтинку часу було пов’язане з цією організацією і її великими здобутками. Сьогодні на Прикарпатті нема таких будівельних фірм, які можуть сказати: «Нам – 50!». Відбулося засилля численних нових фірм. А те, що «Івано-Франківськбуд» тримається на плаву, – не лише велика подія і велика дата, а й показник його надійності.

– Завдяки чому фірма сьогодні є поважною будівельною організацією, або які, на Ваш погляд, чинники дають їй отой міцний стрижень спроможності й надійності?

– Надійність – це одне з наших найбільших виробничих досягнень за всі роки. Нині часи важкі. Доводилося навіть зупиняти свою роботу під час «червоної зони». Всі наші працівники, а це 75 осіб, працевлаштовані офіційно і соціально забезпечені. Було нас і 120, та, на жаль, через об’єктивні обставини довелося проводити скорочення. Та залишилося ядро, яке й надалі ефективно працює, а завдяки новим сучасним технологіям виконує не менші обсяги робіт, ніж колектив до вимушеного скорочення.

У чому секрет нашого успіху? Та все дуже просто: по-перше, – будівництво згідно з державними нормами і за відповідними правилами; по-друге, – належна сплата податків; по-третє, – прозоре господарювання і по-четверте, – турбота про соціальний захист працівників. Саме через ці складові, на моє переконання, будівельна фірма «Івано-Франківськбуд» заслуговує подяки й поваги.

Ми не просто через п’ятдесят років залишаємося на плаву, а й забезпечуємо модерне будівництво фешенебельного житла. Наприклад, у скорому часі оформлятимемо здачу в експлуатацію нового житлового будинку, тривають активні будівельні роботи на двох інших багатоповерхівках у районі тролейбусного депо на «Пасічній». Тож є переконання, що все у нас буде добре, маємо перспективу.

Звісно, стабільність підприємства залежить від багатьох чинників – і від ситуації в країні, і від роботи з нашими пайовиками тощо. Ми добре розуміємо наших клієнтів, які купують у нас квартири. Це здебільшого заробітчани, на платоспроможність яких і на своєчасність їхніх розрахунків із нами також сильно вплинула ситуація з пандемією. У цих умовах завжди йдемо їм назустріч, намагаємося не здорожчувати вартості будівництва. Дотримуємося свого загального виробничого принципу: «Будували, будуємо і будемо будувати!»

У часі ювілею я найперше дякую всьому колективові будівельників ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд», які є основою надійності нашого будівництва не лише сьогодні, а й упродовж років. Наприклад, мій заступник, головний інженер Ігор Насадик працює у фірмі 17 років, начальник відділу постачання Мирослав Подолюк – 43, секретар Володимира Гавриляк – 38, бухгалтер Ганна Ботюк – 37, головний механік Михайло Ковальчук – 35, начальник виробничої бази Василь Ботюк – 37 років, Надія Гера – 45, Антон Острижнюк, директор нашої структурної одиниці, – 52 роки…

Ви розумієте, які люди в нас працюють! Ті роки – то не просто трудовий стаж названих людей, а період їхньої багаторічної праці в системі «Івано-Франківськбуду». Ось чому надійність нашої фірми перевірена роками. Кожен член колективу – на своєму місці і знає, що і як робити. І завжди – відповідально.

... У фірмі «Івано-Франкіськбуд» працює висококваліфікований і стабільний колектив робітників та інженерно-технічних фахівців. Є своя виробнича база, власний парк будівельних механізмів та транспорту, засобів малої механізації в будівництві. Завдяки професіональному досвідові й організаторським здібностям колективу в ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» почали широко запроваджувати передові технології будівельного виробництва і сучасні методи організації праці.

Відтоді зроблено значний внесок у реформування будівельної галузі для роботи в умовах ринкових відносин, переоснащено виробничі потужності й запроваджено сучасні новітні технології, зокрема виготовлення металопластикових виробів, використання пластикових труб для обігріву приміщень, індивідуального опалення квартир і т. д. Працювати з іменем Івано-Франківська – це знак поваги й відповідальності.