Поряд із "євробляхерами" під стінами Верховної Ради на масові протести днями вийшли і представники малого та середнього бізнесу.
Учасники виступали проти тотальної фіскалізації, яка шкодить малому та мікробізнесу, проти непомірного податкового тиску і т. п. Зокрема вимагали скасувати прийняті у вересні 2019 року закони №128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО - касові апарати) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та № 129-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг", якими були запроваджені програмні РРО.
Також протестувальники наполягали на скасуванні Закону №367-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду", прийнятого 12 грудня 2019-го. Низка його норм, за їхніми словами, значно ускладнює їхню діяльність.
Підприємці під ВР вимагали скасувати запровадження і програмних РРО. Адже з 1 серпня цього року було введено безкоштовне фіскальне рішення для програмного РРО. "РРО в смартфоні" стало доступним для повноцінного використання на добровільній основі. На думку Мінфіну, ця програма мала би спростити відносини бізнесу і влади.
Запровадження "РРО в смартфоні", за законом, відбуватиметься в декілька етапів: з 1 серпня 2020 року розпочався перший етап змін у законодавстві, спрямованих на детінізацію розрахунків в сфері торгівлі і послуг, запроваджується можливість використання ПРРО, в тому числі й безкоштовного програмного продукту ДПС. Тоді ж підприємці могли добровільно почати використовувати РРО як класичні (фізичні), так і програмні (електронні).
Крім того, продавці підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне) тепер повинні зазначати у чеку РРО поряд з найменуванням товарів коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
З 1 січня 2021 року має розпочатися другий етап: використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців стане обов’язковим. Підприємці з доходом в понад один мільйон гривень у рік будуть зобов’язані почати використовувати РРО, а підприємці з "груп ризику" повинні це робити незалежно від розміру їхнього доходу.
До груп ризику відносяться інтернет-магазини; кур'єрські служби; реалізатори складної побутової техніки та електроніки (на яку видається гарантія); продавці ювелірних виробів, запчастин, вживаних товарів; ресторани, кафе; туристичні агенції, готелі, сервіси з бронювання.
З 1 квітня 2021 року, за чинним законом, стартуватиме третій етап – застосування РРО (традиційних або програмних) стане обов'язковим для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
У Міністерстві фінансів також запевнили, що продавців на ринках, які торгують товарами за готівкові кошти, не зобов’яжуть встановлювати РРО і не вимагатимуть від них чеки.
Чому ж підприємці протестують проти, здавалось би, абсолютно законних і правових норм, котрі діють у всьому світі?
Річ у тім, що влада обіцяла першочергово взятися за олігархів, вивести їхній бізнес з тіні і офшорів, змусити їх сплачувати реальні податки (такі обіцянки депутати й урядовці давали перед виборами). А у результаті, як бачимо, олігархи й далі приховують від держави мільярдні доходи, а малих та середніх підприємців на кожному кроці утискають.
Вони не проти мати касові апарати. Але у час економічної кризи просять хоча б зменшити податковий тиск, адже мале та середнє підприємництво ледь животіє, і відтермінувати введення касових апаратів обліку доходів, які на даний момент лише ускладнять і так непросте ведення бізнесу.
Мітингувальники у Києві під ВР розділилися на два табори: одні були проти касових апаратів і за спрощену систему обліку та звітності, інші ж вимагали не скасовувати їх обов'язкове введення. Ті, хто виступали за касовий апарат, вважають, що його скасування погіршить умови роботи законослухняного бізнесу та створить можливості для ухилення від сплати податків.
У Раді відреагували на вимоги мітингувальників компромісом - запропонували відтермінувати введення РРО для ФОПІВ на один рік – до 1 січня 2022 року. Проте на законодавчому рівні це питання не було підтриманю депутатською більшістю. На засіданні Верховної Ради 4 листопада нардепи не змогли відтермінувати введення касових апаратів для фізичних осіб підприємців до 2022 року, як обіцяли раніше.
Після того, як Рада провалила голосування законопроєкту по РРО, українські підприємці мають намір продовжити протести. Про це йдеться у заяві руху #SaveФОП. Активісти руху планують провести регіональні акції "Право на працю" шляхом попереджувальних короткострокових перекриттів міжнародних трас з 5 по 17 листопада. Мета акцій - привернути увагу до питання збереження мікробізнесу в Україні.
"Якщо Верховна Рада України до 21 листопада не ухвалить законопроекти №№3853-1 (2), 3993 за основу і в цілому і центральна виконавча влада не прийме рішення щодо заборони вибіркового закриття будь-якого бізнесу в Україні на час карантину, активісти руху #SaveФОП планують провести довгострокове перекриття міжнародних трас по всій території країни, - йдеться в заяві. - Всі правові методи комунікації інститутів громадянського суспільства в частині збереження мікробізнесу та ухвалення вкрай важливих законопроєктів №№3853-1(2), 3993 #SaveФОП вичерпані", - підкреслили в організації.
Якби бізнес і загалом прості громадяни були захищені державою і отримували хоча б якусь підтримку від неї (особливо у такий складний час пандемії), як це у всіх розвинутих країнах (низькі податки, безвідсоткові позики, виплати соціальної допомоги), то ніщо б не вивело людей на вулиці мітингувати.
