Балканське узбережжя Адріатики опинилося в центрі масштабного міжнародного скандалу. В Албанії вже кілька днів поспіль не вщухають тисячні акції протесту, спрямовані проти будівництва ультрарозкішного туристичного комплексу вартістю близько 4 мільярдів доларів. Головним інвестором проєкту є американська компанія Affinity Partners, яка належить Джареду Кушнеру — зятю чинного президента США Дональда Трампа. Те, що уряд країни позиціонував як історичний економічний прорив, місцеве населення та міжнародні екологи сприйняли як загрозу національній безпеці та нищення унікальної природи.

Від «випадкової знахідки» до інвестиційного тиску

Історія мегапроєкту розпочалася з романтичного нарису. Як нещодавно розповіла в інтерв'ю дружина Кушнера, Іванка Трамп, вони відкрили для себе цю локацію випадково під час морської прогулянки на яхті друзів: просто зійшли на берег босоніж, піднялися на вершину пагорба і були заворожені краєвидами. Проте наслідки цієї «прогулянки босоніж» виявилися цілком прагматичними.

Невдовзі інвестиційна фірма Кушнера отримала від албанської влади статус «стратегічного інвестора», що максимально спростило процедури видачі дозволів та відкрило доступ до державних земель. Проєкт передбачає зведення масштабного комплексу на 10 000 готельних номерів та елітних вілл, а також приватної марини для яхт. Роботи охоплюють дві ключові локації на півдні країни:

• Острів Сазан — найбільший острів Албанії, який за часів комуністичного режиму слугував секретною військовою базою і залишався безлюдним;
• Узбережжя Вьоса-Нарта — заповідна зона поблизу селища Звернец, що є критично важливою екосистемою.

Точка кипіння: колючий дріт та фламінго

Іскра, що розпалила масове невдоволення, спалахнула наприкінці травня в прибережній зоні Звернеца. Будівельники без жодних громадських слухань почали встановлювати бетонні паркани та колючий дріт, заблокувавши місцевим жителям і рибалкам доступ до моря. Ба більше, важка техніка увійшла в зону вікових лісів та піщаних дюн, розпочавши розчищення територій.

Ситуація загострилася, коли в мережу потрапили кадри, на яких приватна охорона забудовника жорстоко поводиться з місцевими екоактивістами. На тлі цього хвиля протестів миттєво перекинулася з провінції до столиці — Тирани.

Тисячі демонстрантів вийшли під стіни офісу прем'єр-міністра, тримаючи в руках плакати з написами: «Албанія не продається!», «Не захищайте олігархів, це власність громадян!» та «Іванка, йди додому!». Символом протесту стали рожеві надувні та картонні фламінго. Саме ці птахи, разом із кучерявими пеліканами та рідкісними середземноморськими тюленями-монахами, перебувають під загрозою зникнення через руйнацію лагуни Нарта, яка є ключовою точкою на міграційному шляху пернатих в Адріатиці.

«Від початку і до кінця ми бачимо повну відсутність прозорості, — зазначає Александр Трайче, керівник провідної екологічної організації PPNEA. — Не було жодних публічних звітів про оцінку впливу на довкілля. Це не просто екологічна проблема, це колапс верховенства права».

Політичний підтекст та антикорупційні розслідування

Економічна стратегія соціалістичного прем'єр-міністра Албанії Еді Рами базується на перетворенні колись ізольованої сталіністської країни на елітний туристичний хаб, що, на його думку, прискорить інтеграцію країни до ЄС. Рама зайняв безкомпромісну позицію, заявивши, що поки він залишається при владі, «немає жодного шансу, що ці інвестиції зупиняться». Спробу прем'єра запросити делегацію протестувальників за стіл переговорів активісти відхилили, висунувши ультиматум: спочатку повна зупинка техніки та демонтаж парканів, а вже потім — діалог.

Тим часом у конфлікт втрутилися правоохоронні органи. Спеціальна антикорупційна прокуратура Албанії (SPAK) офіційно оголосила про відкриття розслідування. Прокурорів зацікавили не лише джерела походження коштів (відомо, що фонд Кушнера суттєво фінансується суверенним фондом Саудівської Аравії), а й скандальні законодавчі зміни 2024 року. Сама саме тоді албанський парламент послабив захисний статус заповідних територій, фактично легалізувавши будівництво готелів там, де раніше це було суворо заборонено. Опозиція та мітингарі прямо звинувачують уряд у написанні законів «під конкретне замовлення з-за океану».

Більше ніж локальний конфлікт

Протести в Албанії демонструють глобальний тренд — опір місцевих громад так званому «туристичному джентрифікаційному колоніалізму». Ситуація ускладнюється політичним статусом Джареда Кушнера. Критики проєкту всередині Албанії та на міжнародному рівні побоюються, що уряд країни використовує національні природні багатства як інструмент геополітичного впливу та гарантію лояльності з боку Вашингтона.

Поки бульдозери продовжують копати пісок у лагуні Нарта, а прокуратура вивчає документи, албанське суспільство демонструє небачену раніше солідарність. Протести висунули чітку вимогу: країна потребує інвестицій, але не ціною знищення своєї ідентичності, законів та останніх диких куточків Середземномор'я.