У косівському видавництві «Писаний камінь» вийшов друком ювілейний – тридцятий – випуск літературно-музичного альманаху «Джерельні дзвони». Засновниця й упорядниця альманаху – літераторка Марія Боєчко із Ковалівки на Коломийщині, котра написала передмову і післямову до видання і яку вважаю подвижницею української мови й українського письменства.

Втім, слова «подвижниця» замало, щоб передати ту повагу, яку відчуваю до цієї незламної духом жінки. У передмові «З вірою у перемогу» вона пише: «В альманасі «Джерельні дзвони» об’єдналися в одну творчу родину постійні автори проєкту, а також члени Спілки літераторів Коломиї «Суцвіття», літературного об’єднання «Космацький едельвейс», «Березівські літературні посиденьки», які створила ще за життя вчителька і поетеса, рідна сестра Івана Малковича – Людмила Малкович, та поети закордоння. В альманасі друкують свої твори як домогосподарки, так і викладачі ВНЗ й учителі, лікарі й художники, священники та емігранти. Мають «зелене світло» в літературну творчість і молоді таланти. Багато хто з авторів саме завдяки «Джерельним дзвонам» став відомим у літературних колах, видав свої книжки. Головною думкою ювілейного альманаху є найболючіша тема сьогодення – повномасштабна війна путінської росії проти України...»

До 30-го видання «Джерельних дзвонів» увійшли здебільшого поезії, а також деякі взірці малої прози, публіцистики, пісенні твори з нотами – майже восьми десятків письменників головно з Коломийщини і Косівщини. Стрижнева тематика творів – реалії війни з російськими загарбниками. Образно кажучи, ювілейні «Джерельні дзвони» – це і скорботні дзвони-перебори, і набатні дзвони на сполох у часі біди, яка понад десять років тому постукала в двері України, та передовсім ювілейний літературно-музичний альманах – то благовісні дзвони перемоги. В ексклюзивному коментарі «Галичині» Марія БОЄЧКО наголосила:

– Я редагувала всі випуски альманаху, крім першого. А перший – малесенький, на сорок вісім сторінок, – набирала й редагувала Валентина Близнюк, теперішня редакторка «Вільного голосу» у Коломиї. До 2018 року тексти набирали мені то внучка, то світлої пам’яті інспектор коломийського райвно Ярема Гриньовський. Сусідка порадила мені самій навчитися працювати з комп’ютером. Так я і зробила. Відтоді все роблю самотужки – через хворобу набираю тексти на планшеті одним пальцем і редагую.

– А коли вперше заграли «Джерельні дзвони» з Ковалівки?

– 28 липня 2001 року. У той день якраз відбувалася презентація моєї поетичної збірки «Спалах серця», яку організував хор «Просвіти» нашого Будинку культури у Ковалівці. Я подумала, що, крім мене, у нашому селі чимало талановитих людей і треба їх творчість популяризувати. Того самого дня я запросила до себе додому шістьох ковалівських письменниць. Тож і в першому, й у другому випусках «Джерельних дзвонів» було всього по шестеро авторів. А вже у третьому альманасі були письменники з Мишина, Стопчатова та інших навколишніх сіл. А тепер у випусках защораз представляємо не менше семидесяти літераторів – з Коломийщини, Косівщини, Надвірнянщини, Верховинщини, Калущини, а також із Полтавської, Хмельницької, Вінницької областей, Києва. На сьогодні я вже закінчую 32-й випуск альманаху. І перша моя поміч – то мій чоловік Іван, а ще Бог посилає добрих друзів.

– А у чому особливість ювілейних – тридцятих – «Джерельних дзвонів»?

– У цьому випуску, по-перше, представлено багато відомих людей, а по-друге, об’єднує всіх авторів велика любов до України і рідної української мови. А наскрізною темою проходять воєнні мотиви. Такі творчі проєкти нам сьогодні дуже потрібні. Ви не чуєте, що каже москаль? Де, мовляв, їхня мова закінчується, там і їх батьківщина закінчується. Є Українська держава, в якій повинна бути єдина державна українська мова. І жодної іншої державної. Коли мігрують за кордон наші українці, то притьмом навчаються німецької, польської, англійської, румунської, чеської чи інших мов. А своєї не можуть навчитися? Мене дуже засмучує, коли до нас приїжджають у село втікачі від війни і навіть не намагаються спілкуватися українською. Хочеш жити в Україні? Поважай Україну, люби Україну і спілкуйся українською...

«Джерельні дзвони» під редакторською опікою Марії Боєчко віддавна стали кузнею самобутніх письменницьких талантів. Ось лише кілька «джерельних» рядків із 30-го випуску альманаху:

Або:

У структурі ювілейного випуску «Джерельних дзвонів», проілюстрованому документальними світлинами з життя засновників, видавців і представників митецької спільноти різних років, сім основних розділів: «Джерельні дзвони», «Спілка літераторів Коломиї «Суцвіття», «Літературне об’єднання «Космацький едельвейс», «Березівське об’єднання «Літературні посиденьки», «Емігрантська поезія», «Нові імена в «ДД-З0» та «Музична скринька».