Довга дорога до зцілення ран фронтовиків

Такі реалії. І ця дорога має бути не звивистою, а прямою, щоб іти правдою і сонячним боком життя. «Обличчя війни з очима, що виймають душу» – так називалася публікація в «Галичині» за 16 лютого 2023 року ( https://galychyna.if.ua/analytic/oblichchya-viyni-z-ochima-shho-viymayut-dushu-ukrayinski-zahisniki-y-zhurnalisti-b-yut-na-spoloh-cherez-nedotrimannya-prav-poranenih-viyskovih-u-klinikah-riznih-mist/ ). У ній ішлося про те, як українські захисники й журналісти б’ють на сполох через недотримання прав поранених військових у клініках різних міст.

Під час наради в Кабінеті міністрів щодо розв’язання проблем у сфері надання медичних послуг пораненим українським захисникам (фото з «Урядового порталу»).

Українські захисники, поранені на війні росії проти України, першими забили тривогу про безлад у клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги. Мова йшла про живі черги за списками на папері, складеними самими військовими, що розтягуються на тижні й місяці. Мученицькими випробуваннями для скалічених на фронті бійців були планові та аварійні знеструмлення, через що поліклініки здебільшого не працювали, бо не мали потужних генераторів. А в тих медичних закладах оборонного відомства, де не скасовували прийоми до лікарів з цієї причини, хоча й не було електрики, то вони підіймалися сходами на милицях на той чи інший поверх, бо не працював ліфт. Найбільше було нарікань на неефективність роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), на бюрократію щодо отримання довідок, засвідчення їх. Скалічені війною люди змушені їхати на передову за підтвердженнями документів про поранення.

Керівники клініки в Львові, в інших містах, забороняли журналістам заходити до відомчих приміщень, не відповідали на телефонні дзвінки та не реагували на письмові інформаційні запити.

Завісу крикливого недбальства в «засекречених» медзакладах привідкрив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, до якого українські захисники звернулися зі скаргою. Але навіть і після напівприхованого від суспільства звіту державного високопосадовця про ситуацію, зокрема у Львові, керівники клінік не впускали журналістів до приміщень. Довелося документувати з допомогою камер та мікрофонів при вході до них у великих живих чергах поранених військових.

Попри шалений спротив не критикувати будь-що і будь-кого за умов воєнного стану, «Радіо Свобода», ТРК «Перший Західний» (Львів), обласна газета Прикарпаття «Галичина» стали на захист скривджених Міністерством оборони України військових і розповіли правду про порушення їхніх прав на належне медичне обслуговування.

Конструктивна критика зробила свою добру справу. Як повідомив «Урядовий портал», 25 лютого 2023 року під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо оптимізації процесів військово-лікарської експертизи. Він повідомив, що уряд працює «над тим, щоб прибрати зайву бюрократію з процесу проходження ВЛК». «Довідки мають «ходити» за військовими, а не навпаки», – наголосив керівник уряду. Д. Шмигаль переконаний: «Військові мають отримувати належний та швидкий сервіс з відповідним рівнем обслуговування й поваги».

Під час наради експертна група спільно із представниками міністерств оборони, охорони здоров’я, цифрової трансформації та у справах ветеранів затвердили розроблені заходи для розв’язання проблем у цій сфері.

Як зазначає «Урядовий портал», окремо учасники наради приділили увагу на отриманні довідок про обставини поранення з військових частин. Денис Шмигаль дав доручення відповідним міністерствам напрацювати зміни, які зроблять цю послугу в цифровому форматі. Також прем’єр-міністр доручив опрацювати можливість створення на базі кожного центру комплектування так званого «військового ЦНАП».

У нараді взяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна, міністр соціальної політики Оксана Жолнович, заступник керівника ОП Юлія Соколовська, командувач Медичних сил ЗСУ Тетяна Остащенко, представники міністерств цифрової трансформації, внутрішніх справ, народні депутати.

Журналіст, лауреат премії НСЖУ «Золоте перо» і міжнародних літературно-мистецьких відзнак ім. П. Куліша, О. Довженка та Ф. Кафки.