Шість тижнів залишається до означеної ще в січні дати проведення 11 – 12 липня у Вільнюсі (Литва) саміту Північноатлантичного альянсу. Офіційний Київ очікує (і навіть устами Президента Володимира Зеленського закликає-вимагає) від цього форуму «позитивного політичного рішення», тобто чіткого сигналу про те, що після перемоги України над рф нашу державу беззастережно приймуть до НАТО. Адже її повоєнне членство у цьому військовому союзі слугуватиме гарантією безпеки, яка унеможливить надалі будь-яку агресію щодо України з боку тієї ж росії чи іншої недружньої держави…
Власне, останніми місяцями на міжнародному політичному подіумі посилилася риторика про відносини нашої держави й Альянсу. Скажімо, чимало було сказано на цю тему під час недавньої Парламентської асамблеї НАТО у Люксембурзі, в якій взяла участь делегація Верховної Ради й наголосила на українських очікуваннях від рішень майбутнього саміту Альянсу у Вільнюсі – чіткого алгоритму руху, запрошення України до блоку й гарантій безпеки. «Нашим наступним кроком у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції має стати відкриття переговорного етапу щодо вступу України до ЄС уже цього року та озвучення конкретики для нашої держави у питанні членства в Організації Північноатлантичного договору», – таку позицію озвучив Київ.
Зокрема експрезидент Петро Порошенко у своєму виступі на асамблеї заявив, що «не існує інших форм гарантій безпеки для нашої держави... Маємо сказати тим, хто нині наполягає на наших мирних переговорах з росією, що єдино можливий їхній формат – це перемовини про членство України в НАТО. Тільки це веде Україну до миру, а нас усіх -– до перемоги».
Про це ж ішлося й на 15-му щорічному Київському безпековому форумі, що відбувся у столиці України 25 – 26 травня з участю таких відомих міжнародних діячів, як 43-й президент США Джордж Буш-молодший, прем’єр Великої Британії у 2019 ? 2022 рр. Борис Джонсон, заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд, державний секретар США (2005 – 2009) Кондоліза Райс, американський філософ, професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма…
Втім, з боку Києва на цьому заході пролунали ще категоричніші заяви. Приміром, голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що НАТО зробить помилку, якщо на своєму саміті у Вільнюсі не запросить Україну стати членом Альянсу. «Попри оптимізм, який нині скрізь лунає, маємо розуміти, що в НАТО немає консенсусу щодо цього», – заявила вона й додала, що та похибка, якщо її допустять, може стати ще трагічнішою, ніж помилка 2008-го, коли Альянс на саміті в Бухаресті не підтримав бажання України отримати статус кандидата у члени блоку.
Та все ж попри радикальні вимоги України позиція очільників НАТО загалом, як і провідних її країн-членів наразі зостається незмінною. Принаймні про це свідчать їхні найсвіжіші висловлювання з цього приводу. «Україна не зможе приєднатися до НАТО в розпалі російсько-української війни, – заявив, наприклад, генсек НАТО Єнс Столтенберг на заході, організованому Німецьким фондом Маршалла у Брюсселі, як повідомила днями The Guardian. І далі повторив те саме, що сказав ще 20 квітня під час зустрічі в Києві з Президентом Володимиром Зеленським: усі країни – члени НАТО згодні з тим, що й Україна ввійде до Північноатлантичного альянсу, але наперед слід забезпечити її перемогу.
Такої думки дотримується й канцлер Німеччини Олаф Шольц, котрий у недавньому інтерв’ю Welt на запитання про перспективу членства України в НАТО відповів так: «Усім зрозуміло, що в осяжному майбутньому цього не станеться», хоча й запевнив, що теоретично підтримав би членство України в НАТО після закінчення великої війни на землях нашої держави.
Отже, хоча до Вільнюського саміту НАТО, повторимо, ще півтора місяця, можна не сумніватися: Альянс таки повторить свою бухарестську «помилку» 2008-го. Це прогнозує, наприклад, і такий досвідчений політик, як колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер: «Вважаю, що делегати більшості країн – членів НАТО скажуть: Україну не можна прийняти до Альянсу тепер, оскільки на її території все ще триває війна. Інакше ж це означатиме, що блок також стане її учасником».
Водночас, за його словами, все ж у НАТО мають урешті розпочати практичні заходи для прискорення інтеграції України з Альянсом. Адже ще того самого 2008-го він зобов’язався визнати Україну членом НАТО, проте за 15 років у цьому питанні так і «не відбулося жодного прогресу». А в підсумку – щоби «дати путіну зрозуміти, що він не може тримати НАТО під контролем».
