Чимраз частіше лунають заклики про доцільність переходу в Україні на новий календар, у якому Різдво Христове святкували би 25 грудня. Нас переконують, що цей календар точніший, що за ним уже святкує 93 відсотки християн, в тому числі й Константинопольський патріархат, до якого ми вже належимо… Тут треба нам дивитися не так на Захід, як на Схід. Бо не сміємо перейти на новий календар швидше, ніж РПЦ.
Заявляю це не на догоду Москві, а тому, що в РПЦ багато українців. Це наші єдинокровні брати і сестри, і якщо ми, ПЦУ і УГКЦ, перейдемо швидше від них, то викопаємо між нами прірву.
Від такого переходу Галичина потерпатиме менше, ніж Велика Україна. Там може бути, що батьки – в РПЦ (УПЦ), а діти – в ПЦУ. То як вони святкуватимуть?
Та й наші вперті галичани не будуть одностайні. Маємо для прикладу Канаду й Америку. Про те не дуже говоримо, але там давно вихідці з Галичини поділилися на старо- і новодатників.
Нас ніхто не примушує переходити. Томос ми отримали, як стародатні. Можемо стати й стародатним Українським патріархатом!
Таку велику честь треба заслужити. Жодні дати тут не перешкода. Станьмо побожнішими, згуртованішими в боротьбі з пияцтвом, наркоманією, проституцією та іншою нечистю, яка забруднила вільну Україну більше, ніж тоді, коли вона була в «есесесері».
Найліпше, якби ми найближчими десятиліттями не морочили собі голову тими переходами. В астрономічних вимірах це мить.
Та все ж треба з нашого державного календаря прибрати червоний день 25 грудня. Він принижує теперішнє Різдво 7 січня, бо воно стає другорядним. Уже тепер у нас буйні веселощі і святкування тривають чи не весь грудень, хоч у греко-католицькому і православному (ПЦУ, УПЦ, РПЦ) календарях у цей час – передріздвяний піст!
Чекаємо від наших православних і греко-католицьких зверхників, щоб домоглися виправлення цієї прикрої помилки. Хай у державному календарі замість 25 грудня зачервоніє 8 січня – Собор Пресвятої Богородиці. За давньою українською традицією до різдвяних свят належить і 9 січня – День первомученика Стефана...
Світ світом, але Україна нам важливіша. Світ без України – то не весь світ! До Європи маємо йти єдині.
Юрій МАНЮХ.
Від редакції. Торік у цей час «Галичина» вже подавала на своїх шпальтах різні погляди на те, чи варто українцям переходити на відзначення Різдва Христового за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Оскільки це питання й досі зостається відкритим, додамо до теми й таке міркування. Мабуть, цю дискусію слід вести з усвідомленням того, що таке пересунення звичної нам дати Різдва Христового потягне за собою й відповідні зміни в часі відзначення й інших церковних празників. Наприклад, якщо Різдво Христове – 25 грудня, то Щедрий вечір (Маланки) тоді припадає на 31 грудня, Василя – на 1 січня (новий рік за старим стилем), Водохреща – на 6 січня, Благовіщення – на 25 березня, Різдво Івана Хрестителя (Купала) – на 24 червня, Петра і Павла – на 29 червня, Переображення (Спаса) – на 6 серпня, а Покрова – на 1 жовтня… Чи готові ми до таких, без перебільшення, глобальних змін?
