Учора, 29 серпня, Україна вперше офіційно на державному рівні відзначила День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни. Таку пам’ятну дату своїм указом встановив Президент України Володимир Зеленський саме у день найбільших людських втрат на фронті за увесь час російсько-української війни.

Цього ж дня відбулося перше засідання Верховної Ради 9-го скликання. Нардепи працювали плідно - від самого ранку до пізньої ночі. У перший робочий день народні обранці встигли провести урочистості, вшанувати хвилиною мовчання загиблих українських військових на Донбасі, затвердити процедурні рішення й розпочати розглядати перші законопроекти.

Нарешті сталася подія, на яку роками чекали українці, - у першому читанні нардепи 363 голосами підтримали законопроект про скасування недоторканності народних депутатів. Серед тих, хто не підтримав законопроект, був колишній глава держави П. Порошенко: він наголошував, що у документі є порушення Конституції. Хоча насправді юридично всі позиції у ньому законні. Документ набуде чинності з 1 січня 2020 року. Правда, щоб ухвалити закон в цілому, депутатам треба ще підтримати його у другому читанні 300 голосами. ВР проголосує за закон про зняття депутатської недоторканності не пізніше 3 вересня - на наступній сесії.

На засіданні було вирішено питання і про склад нових парламенту та уряду.

У новому парламенті буде п’ять фракцій та одна депутатська група: 

• фракція "Слуга народу" (254 депутата) на чолі з нардепом Давидом Арахамія і його першим заступником Олександром Корнієнком;
• фракція "Опозиційна платформа – За життя" (54 депутата) із двома співголовами – нардепами Юрієм Бойком та Вадимом Рабіновичем; 
• фракція "Європейська солідарність" (27 депутатів) із двома співголовами - Артуром Герасимовим та Іриною Геращенко;
• фракція "Батьківщина" (25 депутатів) з головою Юлією Тимошенко і її заступником Сергієм Соболєвим;
• фракція "Голос" (17 депутатів) на чолі з Сергієм Рахманіним і його заступником Ярославом Железняком.
• депутатська група серед самовисуванців під назвою "За майбутнє" (23 нардепи, які були обрані за мажоритарними округами) на чолі з Тарасом Батенком та Віктором Бондарем.

Новим спікером парламенту був обраний Дмитро Разумков, а віцеспікерами - Руслан Стефанчук та представниця від "Батьківщини" Олена Кондратюк.

Д. Разумков наголосив, що фракція "Слуга народу" працюватиме у Раді на правах коаліції, адже вона налічує 254 народних депутати, що є більшістю народних депутатів від кількісного складу Верховної Ради України і, відповідно до Конституції України, має права коаліції депутатських фракцій у ВР.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про складання повноважень, отож усі міністри Кабінету Міністрів України були звільнені від виконання обов'язків.

До складу нового уряду увійшли:

• Олексій Гончарук – прем'єр-міністр України. Досвідчений юрист, адвокат, магістр державного управління, має науковий ступінь доктора філософії в галузі права. Очолював Офіс ефективного регулювання (BRDO), був радником першого міністра економічного розвитку і торгівлі України, до цього – арбітражним керуючим, засновником та керівним партнером юридичної фірми “Constructive Lawyers”, головою третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України", заступником генерального директора ТОВ "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія", заступником голови офісу президента.
• Андрій Загороднюк - міністр оборони. Був волонтером, керівником проєктного офісу реформ Міністерства оборони. 
• Вадим Пристайко - міністр закордонних справ. Був співзасновником інформаційної компанії «Електронні вісті», головним консультантом Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента, заступником міністра закордонних справ України, главою місії України при НАТО.

Цих трьох урядовців було призначено за поданням Президента. Всіх інших міністрів депутати призначали за поданням вже новообраного прем'єра:

• Дмитро Кулеба - віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
• Михайло Федоров - віцепрем'єр-міністр України - міністр цифрової трансформації;
• Тимофій Милованов - міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства;
• Оксана Маркарова - міністр фінансів України;
• Олексій Оржель - міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України;
• Владислав Криклій - міністр інфраструктури України;
• Олена Бабак - міністр розвитку громад і територій України;
• Ганна Новосад - міністр освіти і науки України;
• Зоряна Скалецька (Черненко) - міністр охорони здоров'я України;
• Володимир Бородянський - міністр культури, молоді та спорту України;
• Юлія Соколовська - міністр соціальної політики України;
• Оксана Коляда - міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України;
• Денис Малюська - міністр юстиції;
• Дмитро Дубілет - міністр Кабінету Міністрів України;
• Арсен Аваков і надалі залишається міністром внутрішніх справ України.

Генеральним прокурором України було обрано з подання Президента заслуженого юриста України Руслана Рябошапку. Він раніше був головним консультантом, а потім працював на керівних посадах в Міністерстві юстиції України, в секретаріаті Кабінету міністрів за часів Януковича, займався аналізом антикорупційної політики в громадській організації "Transparency International Україна", був заступником міністра юстиції в уряді Арсенія Яценюка, працював у Національнму агентстві з питань запобігання корупції, на президентських виборах цього року був радником Володимира Зеленського.

Главою Служби безпеки України став Іван Баканов, колишній керівник ТОВ «Квартал 95» і ТОВ «Студія Квартал-95», голова партії «Слуга народу» і керівник штабу передвиборчої кампанії Зеленського. Останні два місяці він тимчасово виконував обов'язки очільника СБУ.

Рада також затвердила перелік, склад і керівництво усіх комітетів парламенту ІХ скликання. Їх буде трохи менше, ніж раніше - 23. 19 із них очолять представники фракції "Слуга народу". Найбільший резонанс і суперечки в суспільстві викликало призначення главою комітету свободи слова нардепа від фракції "Опозиційна платформа - За життя" Нестора Шуфрича.

В опозиції до лідируючої в парламенті партії, як заявляли і раніше, буде фракція Петра Порошенка "Європейська солідарність".