Завершуємо розповідь про розгляд головних питань порядку денного дев’ятої сесії обласної ради, що відбулася 10 вересня. Початок публікації читайте у «Галичині» за 16 вересня.

Дещо несподівано планове для розгляду на сесії облради питання про ситуацію та стан надання медичної допомоги хворим на розлади психіки і поведінки під час обговорення почало набувати ознак дискусії, пов’язаної з майбутньою реорганізацією відповідної галузі медицини в регіоні. Втім, у соціальних мережах ще кілька місяців тому колективи деяких психіатричних закладів висловлювали своє негативне ставлення до перспективи їх оптимізації, а вона цілком імовірна у зв’язку з недостатністю фінансового забезпечення цих закладів за контрактами, укладеними з Національною службою здоров'я України…

Отож директор департаменту охорони здоров’я ОДА Ігор Дмитренко, інформацію якого заслухали обранці, навів таке порівняння: 2000-го в тодішніх п’ятьох прикарпатських закладах цієї медичної служби було 1 325 ліжок, а торік у нинішніх чотирьох – 746 ліжок, із них зайнято пацієнтами лише 500. За словами доповідача, результати здійсненої 22 і 23 червня 2021 р. тимчасовою моніторинговою комісією з участю представників департаменту й депутатів облради перевірки закладів охорони здоров’я психіатричного та наркологічного профілів засвідчили, що їх матеріально-технічна база досить слабенька, за винятком КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров’я» (колишня психіатрична лікарня №3), умови в якому відповідають усім вимогам НСЗУ.

– Ми тепер оптимізуємо штати та ліжковий фонд цих медзакладів. Є таке бачення ситуації: з метою недопущення проблем з їх фінансуванням та належного надання послуг пацієнтам рекомендуємо розглянути можливість проведення реорганізації тих закладів шляхом злиття, приєднання або перетворення, – зазначив І. Дмитренко.

А згадані проблеми, пояснив він депутатам, виникли після того, як торік не лише чотири прикарпатські заклади психіатричного та наркологічного профілів, а й Надвірнянська, Коломийська, Богородчанська центральні районні лікарні та Галицька лікарня уклали з НСЗУ договори за пакетом медичних послуг «Психіатрична допомога дорослим та дітям» Програми медичних гарантій. Вийшло так, що згадані лікарні хоча й не надавали такої допомоги пацієнтам протягом 2020 р., проте «забрали» велику суму виділених Національною службою здоров'я України коштів від чотирьох спеціалізованих лікувальних закладів – ті отримали фінансування менше необхідних обсягів. Тож у цій ситуації їхні керівники за сприяння профільного департаменту ОДА, сказати б, в авральному порядку об’єднували відділення, скорочували кількість ліжко-місць і штати закладів…

В обговоренні питання виступили депутати Володимир Федоришин, Богдан Пліс, голова постійної комісії обласної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів АТО/ООС та їхніх сімей Наталія Чаплинська. Поділився своїми міркуваннями голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики Андрій Яворський:

– Ми в жодному разі не повинні втратити наркологічну службу, яку маємо в області. Наркологія є похідною від психіатрії. Всі наші чотири заклади охорони здоров’я психіатричного та наркологічного профілів законтрактовані з НСЗУ на надання одного і того самого пакета послуг психіатричної медичної допомоги. Але вони на нині не заповнені цілком, що свідчить і про неспроможність деяких із цих закладів надавати медичну допомогу пацієнтам на сучасному рівні, тобто в належному обсязі, з проведенням за потреби реанімаційних заходів, з наявністю палат інтенсивної терапії. Однозначно ми повинні шукати шляхи вирішення цього непростого питання. Адже фінансування всіх чотирьох прикарпатських психіатричних закладів нинішнього року порівняно з минулим зменшилось аж на 19 млн грн…

Голова обласної ради Олександр Сич зауважив:

– Спеціалісти стверджують, що наркологічний і психоневрологічний та психіатричний напрями медицини – це не одне й те саме. Наркологія має свої відмінності. Водночас не тільки КНП «Прикарпатський наркологічний центр», а й інші заклади законтрактовані на надання наркологічної допомоги. Ми сьогодні на сесії просто обмінюємось думками, а не розглядаємо питання про реорганізацію психіатричної галузі. Навіть якщо звучать відповідні пропозиції, то вони можуть бути враховані при напрацюванні департаментом охорони здоров'я ОДА проєктів рішень для розгляду їх обласною радою…

– Проведемо повноцінний аудит скорочення ліжкового фонду в психіатричних закладах – тоді й зробимо висновки, сформулюємо конкретні пропозиції щодо того, як їм вийти із нинішньої фінансової скрути, – сказав з цього приводу І. Дмитренко.

Втім, проєкт рішення з розглянутого питання набрав необхідну для його прийняття кількість голосів депутатів при голосуванні лише з другого разу – після того, як у запропонованому профільною комісією облради доповненні до нього з рекомендацією «обласній державній адміністрації до чергового засідання сесії обласної ради здійснити заходи з урахуванням наявного стану надання психіатричної медичної допомоги в області,… а також зважаючи на недостатність фінансового забезпечення медичних закладів, відповідно до укладених контрактів з Національною службою здоров'я України, з метою належного надання послуг пацієнтам та недопущення проблеми з фінансуванням розглянути можливість реорганізації медичних закладів шляхом злиття, приєднання, перетворення» було вилучено чотири останні слова…

Директор профільного департаменту ОДА також поінформував про стан надання медичної допомоги пацієнтам з туберкульозним захворюванням:

– В області після 2009 року значно знизилася захворюваність на туберкульоз, причому найбільш істотно – впродовж двох останніх років: торік цей показник становив 24,1 на 100 тисяч населення, тоді як в Україні – 29,31. Проте у першому півріччі 2021-го зафіксовано тривожну тенденцію: почали наростати деструктивні форми туберкульозу в усіх виявлених пацієнтів. Якраз нині, – підкреслив І. Дмитренко, – завершуємо реорганізацію мережі протитуберкульозних закладів регіону – об’єднуємо їх на базі КНП «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр», до складу якого ввійшли, окрім названого закладу, і шість районних протитуберкульозних диспансерів та фтизіатричні відділення при Богородчанській і Рожнятівській ЦРЛ. Тепер надаватиме фтизіатричну допомогу один обласний заклад з віддаленими структурними підрозділами – Коломийським, Долинським і Тисменицьким відділеннями. Хотів би відзначити збільшення за останні п'ять років у протитуберкульозних закладах вартості харчування хворого на день: із 16,35 грн – у 2015-му до 65,40 грн – у 2020 р. та медикаментозного забезпечення пацієнта – відповідно з 8,88 грн до 35,42 грн.

Відповідаючи на запитання депутата Б. Пліса, як в області забезпечують лікування пацієнтів фтизіатричного профілю, котрі захворіли ще й на гостру коронавірусну інфекцію, І. Дмитренко сказав:

– Ми додали як резервний до списку 11 закладів, що надають медичну допомогу хворим з COVID-19, і обласний фтизіопульмонологічний центр. До того ж у кожному закладі для лікування пацієнтів з відкритою формою туберкульозу є належно оснащені палати-ізолятори…

Згаданий депутат, який працює лікарем у Тлумацькій центральній міській лікарні, попросив слова і в обговоренні цього важливого питання:

– Дуже загострилася у нас проблема щодо виявлення туберкульозу первинною ланкою охорони здоров’я. Сімейні лікарі вже два і більше років не обстежують хворих з підозрою на цю недугу, центри первинної медичної допомоги закрили пункти збору мокроти. У п'яти районах області заклади «первинки» мають спеціальні апарати, за допомогою яких можна проводити відповідні обстеження, проте лише деякі з них використовують таку можливість…

На думку Б. Пліса, належить промоніторити, чи всі ці заклади, що законтрактувалися з НСЗУ на надання пацієнтам з підозрою на туберкульоз пакету послуг з фтизіатричної допомоги, надають їх насправді. Тим часом А. Яворський так охарактеризував стан надання медичної допомоги хворим на сухоти прикарпатцям:

– Хоча загалом за останні роки і знизилась кількість випадків первинних захворювань на цю недугу, водночас наростають у відсотковому відношенні її деструктивні, тобто запущені, форми. Якщо у першому півріччі 2017-го питома вага деструкцій становила 36,8% загальної захворюваності на туберкульоз, то у першому півріччі 2021-го – вже 52,7%. Така прикра ситуація зумовлена тим, що не працює належно протитуберкульозна служба, і це рано чи пізно в майбутньому може призвести до серйозної катастрофи.

Зокрема законтрактовано лише 21 заклад «первинки», які вже отримали чи можуть отримати від НСЗУ кошти на надання медичної допомоги, лікування чи супровід хворих із хронічною формою туберкульозу (коли, скажімо, пацієнт виписався зі спеціалізованого стаціонарного закладу і йде на спостереження до сімейного лікаря), але з них лише п'ять фактично надають таку допомогу. Затверджена постановою Кабміну від 27 листопада 2019 р. Державна стратегія розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2020–2023 роки передбачає, що в кожному районному чи міжрайонному медзакладі загальної мережі повинні бути лікар-фтизіатр і медсестра, а для області це всього 16 таких посад; щоб ввести їх до штату єдиного регіонального фтизіопульмонологічного центру, потрібно 1,7 млн грн.

Ще 105 посад працівників відділень у районах, приєднаних до центру на правах його віддалених структурних підрозділів, – Долинського, де передбачено 20 ліжок для надання хоспісної допомоги пацієнтам, і Тисменицького (для дезадаптованої групи населення), поки що не увійшли до штату цього закладу. Серед основних перспективних напрямів діяльності фтизіатричної служби в регіоні передбачено формування мережі районних та міжрайонних фтизіатрів. Для введення цих посад центр потребує ще понад 8 мільйонів гривень.

Окрім того, Центр легеневих захворювань, до якого приєднали Долинський, Тисменицький і Коломийський диспансери, отримає для своєї діяльності у 2021-му коштів на 9 млн грн менше, ніж торік. А загальна сума недофінансування фтизіатричних закладів чимала – 17 млн грн…

Очевидно, ця проблема теж потребує задля її локалізації відповідного звернення обласної ради до владного Олімпу України. А принагідно депутати обласної ради проголосували за призначення генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради» Ігоря Рудка. До цього він працював головним лікарем обласної стоматологічної поліклініки (з 2011 р.) та асистентом кафедри післядипломної освіти лікарів стоматологічного факультету ІФНМУ.