У цьому разі йдеться не про те, скільки гривень треба віддати за долар чи євро. Бо обмінний курс національної валюти залежить від попиту і пропозиції на ринку, а також від того, як пересічні громадяни та підприємці оцінюють економічні перспективи країни на найближчий період. Коли говорять про вартість грошей, ідеться про те, скільки потрібно заплатити за користування гривнями. Тобто це той відсоток, під який комерційні банки можуть взяти кредит у Національного банку України. Саме ця мінімальна ставка і визначає вартість грошей в економіці країни.

Отже, як повідомив центральний банк, його правління наприкінці минулого тижня ухвалило рішення про зниження облікової ставки із 8 до 6 відсотків.

«Це найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України. З високою імовірністю споживчий та інвестиційний попит залишатиметься пригніченим довше, ніж прогнозували у квітні. З одного боку, це утримуватиме інфляцію нижче цільового рівня довше, ніж передбачає квітневий прогноз. З другого, це означає, що падіння української економіки може бути глибшим, ніж очікувалося. Такий розвиток подій вимагає подальшого пом’якшення монетарної політики для підтримання економіки на етапі поступового згортання карантину», – так пояснюють у Нацбанку мотиви свого рішення.

Зауважимо, що інфляція в квітні–травні цього року коливалася навколо позначки 2% і була меншою, ніж очікувалося, та нижчою за цільовий діапазон (5% плюс/мінус 1%). Причину цього в НБУ вбачають у тому, що через відчутне падіння споживчого попиту на продукти харчування і товари не першої необхідності інфляційний тиск на гривню залишався слабким. Також його стримували здешевлення енергоносіїв, збільшення пропозиції овочів та «замороження» цін на значну кількість послуг під час карантину. Ці чинники нівелювали ефекти березневого послаблення гривні та все ще підвищеного попиту на окремі товари в першій половині квітня, які сьогодні повністю вичерпані.

Зауважимо, що, за офіційною інформацією того ж таки НБУ, в травні ціни зросли на 1,7% у річному вимірі. Зокрема на сирі продукти харчування – на 1,5%. Дорожчало молоко, яблука, полуниці, яйця. Продукти харчування з високим ступенем обробки здорожчали на 3,8% у річному вимірі. Повільніше зростали ціни на м’ясні, молочні продукти, вироби з борошна, шоколад, консервовані овочі та безалкогольні напої. Оливкова та соняшникова олії навіть подешевшали за рік. Вартість палива продовжувала падати. Загалом – на 28,2% у річному вимірі. Причина цього – зниження цін на нафту в світі.

Цікаво, що на пожвавлення стану справ у економіці послаблення карантину вплинуло не так дуже. У Нацбанку вважають, що споживчий та інвестиційний попит залишається досить пригніченим, хоча ділова активність починає поступово пожвавлюватися разом із послабленням карантинних заходів. А проведені чи задекларовані наразі інструменти фіскальної та монетарної політики, котрі мали б підтримати бізнес та вразливі верстви населення, лише частково компенсують падіння споживчого попиту. Його відновлення, як прогнозують, буде поступовим навіть після завершення карантину.

НБУ також зауважує, що рішенню щодо зниження облікової ставки сприяла і ситуація на валютному ринку. З початку квітня пропозиція валюти на міжбанківському ринку переважає попит. Обсяги імпорту майже за всіма категоріями товарів залишаються нижчими за докризовий рівень, водночас експорт скорочується менше. Внаслідок цього гривня зміцнилася, а Національний банк, користуючись сприятливою ситуацією, з початку квітня викупив у міжнародні резерви близько 1,8 млрд доларів США. Таким чином, регулятор банківської системи країни навіть вийшов на чисту купівлю валюти з початку року, компенсувавши березневі, коли був підвищений попит на долари та євро, витрати з міжнародних резервів.

Ну і нарешті, не можна не зауважити, що буквально напередодні рішення правління НБУ відбулася ще одна значуща подія. 9 червня Рада директорів МВФ ухвалила нову програму співпраці з Україною – Stand-By Arrangement – на суму близько 5 млрд дол. США тривалістю 18 місяців.

Уже надійшов перший транш на 2,1 млрд доларів США. Це відкрило доступ до фінансування Світового банку, а також Євросоюзу, перші 500 млн євро від якого також уже надійшли на рахунок уряду. Очікується, що загальний обсяг офіційного фінансування нинішнього року становитиме понад 5 млрд дол. США, більше половини якого – від МВФ.

«Ці кошти дадуть змогу в повному обсязі профінансувати бюджетні видатки на подолання негативних наслідків пандемії коронавірусу та карантинних заходів. Крім того, вони забезпечать нарощення міжнародних резервів упродовж цього року, попри здійснення значних платежів за зовнішнім державним боргом. Наявність програми з МВФ також спростить доступ України до міжнародних ринків капіталу», – стверджують у Нацбанку.

Якими ж бачать ризики для фінансової стабільності країни аналітики центрального банку? Зокрема, як ідеться в поширеному повідомленні, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності залишається триваліший термін пандемії коронавірусу та карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі. Крім цього, критично важливе проведення надалі структурних реформ і збереження зваженої макроекономічної політики.

Наразі ж Нацбанк хизується тим, що зниження облікової ставки відбувалося просто-таки рекордними темпами: загалом із початку року вона зменшилася на 7,5 п.п. і досягла найнижчого рівня за історію незалежної України. Також тут вважають, що всі ці заходи, які демонструють пом’якшення монетарної політики, а також інші антикризові заходи, запроваджені упродовж останніх місяців, підтримають ділову активність у країні.

Втім, схоже, на цьому у НБУ вирішили пригальмувати, бо, як запевнив глава Нацбанку Яків Смолій, «потенціал для зниження облікової ставки високим темпом по 2-2,5 п.п. за одне засідання, яким ми крокували з осені минулого року, фактично вичерпано. В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від глибини падіння споживчого попиту, яке послаблює інфляційний тиск, а з другого боку – від швидкості відновлення ділової активності на тлі пом’якшення карантину, яке прискорить зростання цін».

Втім, таке, здавалося б, позитивне рішення для економіки країни, котре мало б сприяти підвищенню ділової активності, жвавішому кредитуванню бізнесу та громадян країни, викликало не лише позитивні коментарі. Скажімо, економіст та експерт Інституту суспільних досліджень Павло Вернівський на своїй сторінці у фейсбуку назвав його «спробою реанімації мертвого пацієнта». Та пояснив чому.

Справді, облікова ставка НБУ є орієнтиром вартості грошей в економіці. І саме через неї центральний банк може впливати на інфляцію та економічне зростання. Причому, як підкреслює економіст, важливо розуміти, що в цьому разі інфляція та економічне зростання конфліктують між собою.

«Хочеш економічного зростання? Будь готовий до високої інфляції. Хочеш побороти інфляцію? Готуйся пожертвувати економічним зростанням», – наголошує Вернівський.

Висока облікова ставка призводить до здорожчання вартості кредитів, що впливає на стан бізнесу та населення країни. Така ситуація веде до сповільнення економіки й зниження рівня зростання цін. Разом з тим, будь-яка спроба пригальмувати економіку відразу негативно позначається на показниках економічного зростання.

З другого боку, низька облікова ставка приводить до здешевлення грошей. Кредити стають доступнішими, а депозити – менш вигідними, тому люди починають більше витрачати. Це стимулює економіку, але несе із собою ризики інфляції.

«Розуміючи суть цього конфлікту, – стверджує економіст, – у 1978 році в США було прийнято закон Хамфрі–Хокінса. Він наділяв Федеральну резервну систему (такий собі американський Нацбанк) правом подвійного мандата. По суті, ФРС не мала права жертвувати одним заради другого і мусила підтримувати баланс. Боротьба з інфляцією не повинна шкодити економічному зростанню, і спроби стимулювати зростання не повинні створювати інфляцію.

Останніми роками головна мета НБУ – знизити інфляцію. За будь-яку ціну. Навіть якщо для цього потрібно пожертвувати економічним зростанням. Цього й не приховують. І пишаються цим. І проблема в тому, що НБУ сильно загрався з цим інструментом. При цьому посадив банки на більш вигідні і менш ризиковані інструменти, такі як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики. – О. Б.) і депозитні сертифікати. І такими іграми він просто знищив кредитування», – резюмував Вернівський.

Із цим важко не погодитись, особливо коли зважати на те, що рівень кредитування бізнесу в Україні останнім часом знижувався, а споживчі кредити для громадян зростали повільно. У банківської системи значна частка кредитів, що не працюють (тих, за яким платежі не відбуваються вчасно), яка лише трохи відступила від 50 відсотків. Разом з тим є чудова можливість заробити, беручи кошти в НБУ під 6 чи 8 відсотків та купуючи урядові ОВДП під 10-11 відсотків у гривнях. Прибуток невеликий, але гарантований і без ризиків. Тому наразі важко сказати, чи стане стимулом для економіки країни зниження облікової ставки. Тим більше, що, як показали події останніх місяців, комерційні банки не поспішали слідом за НБУ знижувати такими ж темпами власні ставки за кредитами та депозитами. А за даними самого Нацбанку, на 12 червня ОВДП-портфель банків становив 403 млрд грн.